Бухгалтерський облік - Садовська І.Б. - 6.1. Економічна суть грошового обігу і розрахунків

ТЕМА 6. ОБЛІК ГРОШОВИХ КОШТІВ І ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ

6.1. Економічна суть грошового обігу і розрахунків

Тема обліку грошових коштів є найважливішою для всіх, хто займається бізнесом. Помилки в оформленні касових операцій коштують дуже дорого. Штрафи підприємств, що здійснюють готівкові розрахунки, за різноманітні порушення нормативних актів, які регулюють подібні розрахунки, нерідко перевищують за своїм обсягом платежі з податку на прибуток. Така ситуація неприпустима, і однією з причин її виникнення може бути відсутність у бухгалтерів достатньо повної інформації про порядок здійснення касових операцій.

У ринковій економіці постійний кругообіг коштів як в межах окремого підприємства, так і в економіці в цілому є об'єктивною умовою їх ефективного функціонування. Відносини між підприємствами, які виникають внаслідок кругообігу господарських засобів, називаються розрахунками.

Грошові кошти - готівка, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання.

Грошові потоки - сукупність розподілених у часі надходжень і видатків грошових коштів та їх еквівалентів, генерованих підприємством у процесі господарської діяльності.

Готівка - грошові знаки національної валюти України - банкноти і монети.

Інші грошові кошти - грошові документи (у національній та іноземній валюті) та кошти в дорозі.

Готівкові розрахунки - платежі готівкою підприємств, підприємців і фізичних осіб між собою за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги) і за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією.

Безготівкові розрахунки - це перерахування грошових коштів з рахунку підприємства-платника на рахунок підприємства-отримувача через відповідні банківські установи. Порядок безготівкових розрахунків суворо регламентований законодавством. Здійснення розрахункових операцій через банк знижує потребу в готівці, сприяє концентрації в банку вільних грошових коштів для кредитування, забезпечує їх збереження і ефективніше використання, оптимізує й прискорює грошовий обіг держави.

За економічним змістом безготівкові розрахунки бувають товарного та нетоварного характеру. До товарних відносять розрахунки між підприємствами за реалізовані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи і надані послуги, до нетоварних - розрахунки з бюджетом з платежів і податків, погашення банківських позик, відсотків, розрахунки з дебіторами, крім розрахунків за товарними операціями.

Завдання обліку грошових коштів

Завданнями бухгалтерського обліку грошових коштів і розрахунків є:

o раціональна організація, своєчасне й законне проведення безготівкових і готівкових розрахункових операцій;

o своєчасне, повне та правильне документування операцій з надходження і вибуття грошових коштів і розрахунків;

o забезпечення збереження грошових коштів і їх еквівалентів у касі підприємства;

o контроль за законністю і економічністю витрачання грошових коштів;

o обліково-інформаційне забезпечення управління дебіторською заборгованістю;

o обліково-інформаційне забезпечення управління грошовими коштами;

o періодичне проведення інвентаризацій грошових коштів і дебіторської заборгованості.

Правильна побудова обліку грошових коштів дає змогу забезпечити інформацію про їх наявність, цілеспрямоване використання та контроль за збереженням.

Основу обліку грошових коштів зумовлює їх класифікація - за призначенням та місцем зберігання.

За діючим планом рахунків, облік грошових коштів ведеться на рахунках третього класу "Кошти, рахунки та інші активи", який призначений для узагальнення інформації про наявність і рух грошових коштів (у національній та іноземній валюті у касах, на розрахункових (поточних), валютних та інших рахунках у банках), грошових документів, короткострокових векселів одержаних і фінансових інвестицій, дебіторської заборгованості, резерву сумнівних боргів і витрат майбутніх періодів.

Вільні грошові кошти підприємств повинні обов'язково зберігатися в банку, причому підприємство самостійно обирає установу банку, в якому зберігає гроші. Готівку, необхідну для забезпечення господарської діяльності, підприємства зберігають у своїх касах. Частина грошових коштів видається під звіт співробітникам підприємства для витрат, що виникають у зв'язку з виконанням доручень адміністрації.

Puc. 6.1. Kлacuфiкaцiя грошових коштів

Кошти у валюті іноземних держав обліковуються окремо за кожною валютою, але водночас робиться їх перерахунок на національну валюту України за курсом, встановленим НБУ на дату операції або звітності. Необхідність такого перерахунку пов'язана з тим, що грошовий вимірювач у бухгалтерському обліку виступає як узагальнюючий методичний прийом. Бухгалтерський баланс всіх підприємств України складається тільки в одній валюті, тобто у гривнях.

Основними завданнями обліку грошових коштів в касі є:

o здійснення контролю за дотриманням касової та розрахункової дисципліни, в тому числі за зберіганням, своєчасним надходженням і витрачанням отриманих в установах банку грошових коштів відповідно до їх цільового призначення;

o своєчасне і правильне оформлення документів і відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій за рухом грошових коштів;

o проведення інвентаризації грошових коштів та відображення результатів інвентаризації на рахунках бухгалтерського обліку приміщення, яке призначене для приймання, видачі і тимчасового зберігання готівки. Під касою також розуміють всю сукупність готівки та грошових документів, тобто всі наявні грошові готівкові кошти, які знаходяться певний період часу на підприємстві, як в монетах, так і в паперових грошових знаках.

В касі підприємства можуть зберігатись не тільки готівкові кошти, але і цінні папери, грошові документи, та бланки суворої звітності, зокрема, трудові книжки і вкладні листки до них, акції, облігації, інші цінні папери, лотерейні квитки, бланки путівок, доручень тощо.

Готівковий обіг на підприємстві регламентований Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, за