Адміністративне право - Кісіль З.Р. - 2.6. Провадження по виконанню постанови про застосування виправних робіт

Виправні роботи як один із видів адміністративних стягнень застосовуються на строк до двох місяців з відбуттям їх за місцем постійної роботи особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, із відрахуванням до двадцяти процентів її заробітку в дохід держави. Виправні роботи призначаються тільки районним (міським) судом (суддею) (ст. 31 КУпАП).

Особа, щодо якої застосовані виправні роботи, продовжує працювати на тій самій посаді. Переведення на іншу посаду або роботу притягнутого до адміністративної відповідальності проводиться на загальних підставах, передбачених законодавством про працю. Протягом відбування виправних робіт забороняється звільнення з роботи особи, притягнутої до них, якщо на це немає дозволу інспекції виправних робіт.

Постанова районного (міського) суду (судді) надсилається органу внутрішніх справ на виконання не пізніш як наступного дня після її винесення (ст. 322 КУпАП).

У загальному вигляді постанова про застосування виправних робіт реалізується в такому порядку: районний (міський) суд (суддя) направляє її для виконання начальнику органу внутрішніх справ за місцем проживання правопорушника. Начальник ОВС доручає виконання постанови інспекції виправних робіт. Ця інспекція передає постанову адміністрації підприємства (установи, організації) за місцем постійної роботи правопорушника, тобто туди, де він буде відбувати захід стягнення. Вона контролює хід виконання постанови, її кінцевий результат, керуючись відомчою інструкцією МВС України. Зокрема, інспекція виправних робіт контролює правильність відрахувань із заробітку правопорушника і своєчасність перерахування їх в дохід держави, дотримання адміністрацією підприємства (установи, організації) умов відбування виправних робіт. У межах району, міста вона веде персональний облік усіх осіб, що відбувають виправні роботи, а за необхідності - організує у визначеному законодавством порядку розшук осіб, до яких застосовані виправні роботи, якщо їх місцезнаходження невідоме.

Бухгалтерія підприємства, установи, організації, де постійно працює правопорушник, згідно з резолюцією керівника, робить відрахування з його заробітку в дохід держави протягом строку відбуття адміністративного стягнення в розмірі, визначеному постановою. Відрахування нараховуються з усієї суми заробітку, у т.ч. і суми податків та інших платежів, а також незалежно від наявності претензій до правопорушника по виконавчих документах. З особи, що працює за сумісництвом, відрахування в розмірі, визначеному постановою, проводяться за кожним місцем праці. Відрахування не можуть проводитися з пенсій і виплат, що отримуються в порядку соціального забезпечення і соціального страхування, з виплат одноразового характеру і не передбачених системою заробітної плати. Не можна також провалити відрахування із сум, що виплачуються як компенсація за витрати, пов'язані з відрядженнями, та інших компенсаційних витрат.

Час відбування виправних робіт у загальний трудовий стаж правопорушника не зараховується, про що робиться запис у його трудовій книжці. Проте, за умови добросовісної роботи і зразковій поведінці в період відбування виправних робіт, цей час може бути зарахований в загальний трудовий стаж особи, притягнутої до відповідальності.

У період, коли особа відбуває виправні роботи, їй не можна надавати чергову відпустку. Час відбування виправних робіт у стаж, що дає право на відпустку, на отримання пільг і надбавок до заробітної плати, не включається. Виплати порушнику у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, вагітністю і родами вираховуються із заробітку, зменшеного на суму відрахувань, встановлених постановою судді.

Якщо особа, притягнута до адміністративної відповідальності у вигляді виправних робіт, з будь-яких причин перестала працювати, то інспекція виправних робіт вирішує питання її негайного працевлаштування.

Стаття 323 КУпАП закріплює порядок вирахування строку виправних робіт. Відбування виправних робіт обчислюється часом, протягом якого порушник працював і з його заробітку провадилось відрахування.

Кількість днів, відпрацьованих порушником, має бути не менше кількості робочих днів, що припадають на встановлений районним (міським) судом (суддею) календарний строк стягнення. Якщо порушник не відпрацював зазначеної кількості робочих днів і відсутні підстави для зарахування невідпрацьованих днів у строк стягнення, відбування виправних робіт триває до повного відпрацювання порушником належної кількості робочих днів.

Слід зазначити, що у строк відбування стягнення зараховується час, протягом якого порушник не працював з поважних причин і йому відповідно до закону виплачується заробітна плата (через простої з вини адміністрації). До цього строку також зараховується час хвороби, час, наданий для догляду за хворим і час, проведений у відпустці по вагітності і родах. Але якщо хвороба спричинена сп'янінням або діями, пов'язаними з сп'янінням, то час хвороби до строку відбування виправних робіт не зараховується (ст. 323 КУпАП).

Ефективне виконання постанови про застосування виправних робіт, їх виховний вплив багато в чому залежать віддій адміністрації певного підприємства, установи чи організації, де порушник безпосередньо відбуває призначений йому вид покарання.

При отриманні копії постанови, адміністрація зобов'язана правильно і своєчасно провадити відрахування із заробітку порушника в дохід держави і своєчасний переказ відрахованих сум у встановленому порядку.

На адміністрацію покладено забезпечення контролю за поведінкою особи, що відбуває виправні роботи, проведення з нею виховної роботи, а також трудове виховання в дусі чесного добросовісного ставлення до праці, дотримання трудової дисципліни.

Адміністрація зобов'язана повідомляти інспекцію виправних робіт про кількість відпрацьованих порушником робочих днів і проведених відрахуваннях, про кількість днів, коли притягнутий до відповідальності не виходив на роботу і причини невиходів; про застосування до нього заходів заохочення і стягнення, переведення на іншу роботу або звільнення з роботи за ініціативою адміністрації (ст. 324 КУпАП).

Якщо особа ухиляється від відбування виправних робіт, то інспекція виправних робіт зобов'язана докласти зусиль і забезпечити належне виконання постанови суду (судді). Що стосується осіб, до яких адміністративне стягнення у вигляді виправних робіт було застосоване за вчинення дрібного хуліганства, то законодавством передбачена можливість заміни цього виду стягнення на штраф або адміністративний арешт. Встановивши факт ухилення такої особи від відбування виправних робіт, інспекція виправних робіт надсилає матеріали судді, який виніс постанову про це стягнення. У матеріалах обов'язково вказується невідбутий строк виправних робіт. Суддя своєю постановою замінює цей строк штрафом (з розрахунку один день виправних робіт - 3 неоподатковані мінімуми доходів громадян, встановлені законом), або адміністративним арештом. Замінюючи невідбутий строк виправних робіт адміністративним арештом, суддя призначає один день арешту за три дні виправних робіт, з тим, однак, щоб строк адміністративного арешту не перевищував п'ятнадцяти діб (ст. 325 КУпАП).