Банківське право - Костюченко О.А. - 2. Поняття і види цінних паперів

В умовах ринкових відносин особливого значення набуває такий особливий вид майна, як цінні папери.

Застосування цінного папера як особливого документа і засвідчення ним майна, наділення його спеціальним правовим режимом відноситься до епохи раннього середньовіччя. Зокрема, батьківщиною векселя є Італія, поява його датується ХІП ст. Прообразом векселя був супровідний лист одного банкіра-міняйли іншому з проханням виплатити подавцю листа замість сплачених ним грошей відповідну суму в місцевій валюті. Незручності, пов'язані з переміщенням товарів та грошей, усувались, як тільки замість них подавали аркуш папера, оформлений належним чином та з відповідним змістом.

У законодавстві сформульовано поняття цінного папера: у ст. З Закону України "Про цінні папери і фондовий ринок" визначено, що цінні папери - це документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові та інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), та власника й передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають з цих документів, іншим особам. Згідно з п. 1 ст. 163 ГК України суб'єкти господарювання в межах своєї компетенції та відповідно до встановленого законом порядку, можуть випускати та реалізовувати цінні папери, а також цінні папери, придбані іншими суб'єктами господарювання.

Слід виділити такі ознаки цінного папера.

1. Цінний папір має документальний характер, тобто є документом офіційного характеру, виконаний за встановленою формою, що містить необхідний мінімум відомостей певного характеру (реквізити), за істинність яких особа - укладач документа несе встановлену законом відповідальність. Додержання встановленої форми засвідчення прав, пов'язаних з цінними паперами, передбачає дотримання всіма учасниками фондового ринку приписаних норм і правил. Якщо необхідно, мас бути здійснено державну реєстрацію і ліцензування.

2. Цінний папір засвідчує грошове або інше майнове право.

3. Реалізація втіленого в цінному папері права можлива тільки у разі пред'явлення оригіналу документа, що означає зв'язок вираженого в папері права з самим документом.

4. Передача втіленого в папері майнового права допускається тільки за умови його передачі.

5. Відмова від виконання зобов'язання, вираженого цінним папером, можлива, якщо доведено недобросовісність держателя або у разі виявлення підроблення цінного папера.

У сучасному економічному механізмі цінні папери виконують різні функції: вони є регулятором суспільного відтворення, забезпечуючи прилив капіталу в одні галузі та відтік капіталу до інших. Цінні папери є знаряддям мобілізації коштів інвесторів. У розвинутих країнах значна частина вільного капіталу вкладається безпосередньо в купівлю цінних паперів, які виражають інформаційну функцію та свідчать про стан економіки. Падіння курсу цінних паперів свідчить про погіршення економічної кон'юнктури, а стабілізація курсу або підвищення - про нормальний економічний стан країн. Крім того, за допомогою цінних паперів здійснюється контроль над економікою і економічними процесами в рамках як макро-, так і мікроекономіки. Економічна ситуація в країні впливає на курси цінних паперів, а ті у свою чергу - на функціонування економіки.

Цінні папери за формою випуску можуть бути іменними, ордерними або на пред'явника. Іменним цінним папером визнається документ, в якому для засвідчення прав власника вказується його ім'я, тобто власник такого цінного папера отримує всі виражені в ньому права за умови, що його ім'я вказано в самому папері. Для іменних акцій необхідно ще внесення імені власника в книгу реєстрації акцій, що ведеться товариством. Іменні цінні папери, якщо інше не передбачено законом або в них спеціально не вказано, що вони не підлягають передачі, передаються шляхом певного індосаменту (передавальним надписом, який засвідчує перехід прав за цінним папером до іншої особи). Ордерні цінні папери (векселі) - це документи, власник яких виступає пред'явником самого папера, або здійснюється низка передавальних надписів (індосамент).

Цінним папером на пред'явника визнається документ, для засвідчення прав власника якого достатньо лише пред'явлення цінного папера.

Цінні папери на пред'явника обертаються вільно і можуть бути використані для розрахунків, а також як застава для забезпечення платежів і кредитів. Спадкоємність цінних паперів передбачено згідно з цивільним законодавством України.

Відповідно до п. 2 ст. З Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" цінні папери за порядком їх розміщення поділяються на емісійні та неемісійні. Емісійні цінні папери - цінні папери, що посвідчують однакові права їх власників у межах одного випуску стосовно особи, яка бере на себе відповідні зобов'язання (емітент).

До емісійних цінних паперів належать: акції, облігації підприємств, облігації місцевих позик, державні облігації України, іпотечні сертифікати, іпотечні облігації, казначейські зобов'язання України, сертифікати фондів операцій з нерухомістю, інвестиційні сертифікати.

Цінні папери, що не належать до емісійних цінних паперів відповідно до цього Закону, можуть бути визначені такими Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, якщо це не суперечить спеціальним законам про ці групи або види цінних паперів.

В Україні у цивільному обігу можуть перебувати такі групи цінних паперів:

- пайові цінні папери, що посвідчують участь їх власника у статному капіталі (крім інвестиційних сертифікатів), надають йому право на участь в управлінні емітентом і отримання частини прибутку, зокрема, у виді дивідендів, та частини майна у разі ліквідації емітента. До пайових цінних паперів належать: акції, інвестиційні сертифікати;

- боргові цінні папери, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента сплатити у визначений строк кошти відповідно до зобов'язання. До боргових цінних паперів належать: облігації підприємств, державні облігації України, облігації місцевих позик, казначейські зобов'язання України, ощадні (депозитні) сертифікати, векселі;

- іпотечні цінні папери, випуск яких забезпечено іпотечним покриттям та які посвідчують право власників на отримання від емітента належних їм коштів. До цих цінних паперів належать: іпотечні облігації, іпотечні сертифікати, заставні, сертифікати ФОН (сертифікати фондів операцій з нерухомості);

- приватизаційні цінні папери, що посвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частини майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду;

- похідні цінні папери, механізми випуску та обігу яких пов'язаний із правом на придбання чи продаж протягом строку, встановленого договором, цінних паперів, інших фінансових та (або) товарних ресурсів;

- товаророзпорядчі цінні папери, що надають їхньому держателю право розпоряджатися майном, указаним у цих документах.

Законом України "Про цінні папери та фондовий ринок" можуть визначатися інші групи та види цінних паперів та порядок їхнього обігу. Регулювання діяльності з цінними паперами та встановлення правил і нормативів щодо їхнього обігу здійснюється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Розгляньмо суть окремих видів цінних паперів.

Акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника, що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені ЦК України.

Емітентом акцій є тільки акціонерне товариство. Акція має номінальну вартість, установлену в національній валюті. Мінімальна номінальна вартість не може бути меншою, ніж одна копійка..

Акціонерне товариство розміщує іменні акції, а також товариство акції таких типів - прості та привілейовані. Прості акції надають їх власникам право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів, на участь в управлінні цим товариством, на отримання частини майна акціонерного товариства, у разі його ліквідації та інші права. Прості акції надають їх власникам однакові права, ці акції не підлягають конвертації у привілейовані акції або інші цінні папери акціонерного товариства.

Привілейовані акції надають їх власникам переважні, стосовно власників простих акцій, права на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та на отримання частини майна цього товариства у разі його ліквідації, а також надають права участі в управлінні акціонерним товариством у випадках, передбачених статутом і законом, який регулює питання створення діяльності та припинення акціонерних товариств.

Акціонерне товариство розміщує привілейовані акції різних класів, якщо така можливість передбачена його статутом. Залежно від умов розміщення привілейовані акції певних класів можуть бути конвертовані у прості акції або у привілейовані акції інших класів. Частка привілейованих акцій у статутному капіталі акціонерного товариства не може перевищувати 25 відсотків. Реєстрацію випуску акцій здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку в установленому нею порядку.

Облігація - цінний папір, що посвідчує внесення його власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігацій строк та виплатити дохід за облігацією, якщо інше не передбачено умовами розміщення. Облігації розміщуються у документарній або бездокументарній формі. Облігації можуть бути відсоткові, цільові та дисконтні. Відсоткові облігації - облігації, за якими передбачається виплата відсоткових доходів, цільові облігації - облігації, виконання зобов'язань за якими дозволяється товарами та/або послугами відповідно до вимог, встановлених умовами розміщення таких облігацій. Дисконтні облігації розміщуються за ціною, нижчою ніж їх номінальна вартість. Погашення облігацій може здійснюватися грошима або майном відповідно до умов розміщення облігацій. Облігації можуть випускатися іменними та на пред'явника. Обіг облігацій дозволяється після реєстрації Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати розміщення облігацій та видачі свідоцтва про реєстрацію випуску облігацій. В Україні випускаються такі види облігацій: облігації підприємств, облігації внутрішніх та зовнішніх місцевих позик, облігації внутрішніх державних позик України, облігації зовнішніх державних позик України та цільові облігації внутрішніх державних позик України.

Казначейське зобов'язання України - вид державних цінних паперів, що розміщується виключно на добровільних засадах серед фізичних осіб, посвідчує факт заборгованості Державного бюджету України перед власником казначейського зобов'язання України, дає власнику право на отримання грошового доходу та погашається відповідно до умов розміщення казначейських зобов'язань України.

Казначейські зобов'язання України розміщуються у документарній або бездокументарній формі, можуть бути іменними або на пред'явника, випускаються довгострокові (понад 5 років), середньострокові (від одного до п'яти років), короткострокові (до одного року).

Емітентом казначейських зобов'язань України виступає держава в особі Міністерства фінансів України за дорученням Кабінету

Міністрів України. Емісія казначейських зобов'язань України становить частину бюджетного процесу і не підлягає регулюванню Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Інвестиційний сертифікат - цінний папір, який розміщується інвестиційним фондом, інвестиційною компанією, компанією з управління активами пайового інвестиційного фонду та посвідчує право власності інвестора на частку в інвестиційному фонді, взаємному фонді інвестиційної компанії та пайовому інвестиційному фонді.

Інвестиційні сертифікати можуть надавати його власнику право та отримання доходу у вигляді дивідендів. Дивіденди за інвестиційними сертифікатами відкритого та інтервального пайового інвестиційних фондів не нараховуються і не сплачуються. Строк розміщення цих сертифікатів не обмежується.

Ощадний (депозитний) сертифікат - цінний папір, який підтверджує суму вкладу, внесеного у банк, і права вкладника (власника сертифіката) на одержання зі спливом встановленого строку суму вкладу та процентів у встановлених сертифікатом, у банку, який його видав. Ощадні (депозитні) сертифікати розміщуються на певний строк (під відсотки, передбачені умовами їх розміщення). Вони можуть бути іменними або на пред'явника. Іменні ощадні сертифікати розміщуються у бездокументарній формі, а на пред'явника - у документарній. Доход за ощадними сертифікатами виплачується під час пред'явлення їх для оплати в банк, що розмістив ці сертифікати.

Вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму, власнику векселя (векселедержателю). Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі. Особливості видачі та обігу векселів, здійснення операцій з векселями, погашення вексельних зобов'язань та стягнення за векселями визначаються законом1.

Іпотечні цінні папери. До іпотечних цінних паперів віднесені:

а) іпотечні облігації. Відповідно до Закону України від 12 грудня 2005 р. "Про іпотечні облігації" до іменних цінних паперів віднесено іпотечні облігації, а саме облігації" виконання зобов'язань емітента за якими забезпечене іпотечним покриттям у порядку, визначеному зазначеним законом. Видами іпотечних облігацій є звичайні іпотечні облігації та структуровані іпотечні облігації:

б) іпотечні сертифікати;

в) заставні;

г) сертифікати ФОН; (сертифікати фондів операцій з нерухомості).

Згідно із Законом України від 5 червня 2003 р. "Про іпотеку" до цінних паперів також належать "заставні, іпотечні цінні папери".

У ст. 20 зазначеного Закону визначено, що заставна - це борговий цінний папір, який засвідчує безумовне право його власника на отримання від боржника виконання основного зобов'язання, за умови, що воно підлягає виконанню в грошовій формі, а в разі невиконання основного зобов'язання - право звернути стягнення на предмет іпотеки. Заставна оформляється, якщо її випуск передбачено іпотечним договором.

Заставна може передаватися її власником будь-якій особі шляхом вчинення індосаменту. Наступний власник заставної має ті ж права, що мав іпотекодержатель згідно з договором, яким обумовлено основне зобов'язання, та іпотечним договором, на підставі якого було оформлено заставну.

Заставна не може видаватися, якщо іпотекою забезпечене грошове зобов'язання, суму боргу за яким на момент укладення іпотечного договору не визначено, і яке не містить критеріїв, що дають змогу визначити цю суму на конкретний момент.

Заставна підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку разом з державною реєстрацією обтяження відповідного нерухомого майна іпотекою. Після реєстрації випуску заставної її оригінал передається іпотекодержателю.

Заставна складається в письмовій формі в одному примірнику на бланку стандартної форми, встановленої Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України. На всіх оригінальних примірниках іпотечного договору робиться відмітка про оформлення заставної.

У ст. 21 Закону України "Про іпотеку" передбачено реквізити, які обов'язково мають бути у заставній. Заставна підписується іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Іпотекодавець, боржник - юридичні особи засвідчують підпис уповноваженої особи печаткою.

Заставні можуть забезпечувати випуск іпотечних цінних паперів - іпотечних облігацій і іпотечних сертифікатів. Емітентом іпотечних цінних паперів можуть бути банки та інші фінансові установи, які мають право на провадження такого виду діяльності згідно із законом. Порядок випуску та обігу іпотечних цінних паперів встановлено законом.

Приватизаційні цінні папери - це особливий вид державних цінних паперів, що посвідчують право власника на безоплатне одержання в процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду. Приватизаційні папери можуть бути лише іменними. Статтею 5 Закону України від 6 березня 1992 р. "Про приватизаційні папери" визначено особливі умови використання та обігу приватизаційних паперів, а саме: приватизаційні папери вільному обігу не підлягають, а їх продаж або відчуження іншим способом є недійсним; дивіденди або відсотки з них не нараховуються; приватизаційні папери не можуть бути використані для здійснення розрахунків, а також як застава для забезпечення платежів або кредитів; угоди, укладені з використанням приватизаційних паперів для цілей, не передбачених Законом України "Про приватизаційні папери", є недійсними. Приватизаційні папери, придбані з порушенням порядку їх видачі та обігу, вважаються недійсними, а особи, які порушили ці правила, несуть відповідальність згідно із Законами України.

Похідні цінні папери - цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов'язаний з правом на придбання чи продаж протягом строку, встановленого договором, цінних паперів, інших фінансових та/або товарних ресурсів.

Товаророзпорядчі цінні папери - цінні папери, які надають їхньому держателю право розпоряджатися майном, вказаним у цих документах.

Законом можуть визначатися також інші групи та види цінних паперів та порядок їх обігу.

Крім вищеназваної класифікації цінних паперів за цільовим призначенням та способом передачі існують такі види цінних паперів, що різняться:

- за змістом втіленого в цінних паперах права вимоги - грошові та товарні цінні папери. До грошових паперів належать облігації, векселі. До товарних, що закріплюють права власника, належать коносаменти;

- за особою боржника - державні та приватних осіб (фізичних та юридичних осіб);

- за можливістю та формою отримання прибутку - цінні папери з прибутком у вигляді дивідендів, належного відсотка за депозитами, дисконту (різниця між номіналом цінного папера і Його біржовим курсом) і цінні папери, що не приносять прибутку;

- за підставами видачі - абстрактні, що не містять вказівки на підставу видачі, та казуальні, що містять таку вказівку, як реквізит. Як товар на світових РЦП розглядаються похідні цінних паперів: варанти, опціони, фінансові ф'ючерси та ін.;

- за формою існування поділяються на документарні та без-документарні.

Документарна форма цінного папера - це сертифікат цінних паперів, що містять реквізити відповідного виду цінних паперів певної емісії, дані про кількість цінних паперів та засвідчує сукупність прав, наданих цими цінними паперами.

Бездокументарна форма цінного папера становить здійснений зберігачем обліковий запис, який є підтвердженням права власності на цінний папір. Форма випуску цінних паперів визначається за рішенням емітента про випуск цінних паперів, затверджується Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку при реєстрації випуску.

На практиці з метою функціонування РЦП збільшується обсяг випуску цінних паперів та з'являються їхні нові види, що впливають на розвиток фондового ринку і функціонування економіки держави.