Вступ до права Європейського Союзу - Кернз В. - Вилучення

Вище вже згадувалось (див. с. 224), що Європейський Союз у політиці щодо конкуренції намагається дотримуватися курсу між необхідністю встановлення здорової конкуренції та необхідністю уникнути введення небажаних обмежень приватного підприємництва. Саме з цією метою ст. 85(3) Договору закріплює положення про можливість встановлення вилучень стосовно угод, рішень або узгодженої практики (чи деяких їх категорій), які сприяють удосконаленню виробництва або розповсюдженню товарів чи послуг, технічному або економічному прогресу, водночас даючи змогу споживачам справедливо розподіляти вигоди від цих заходів. Однак будь-які з цих вилучень мають відповідати двом вимогам: а) не можна накладати на відповідні підприємства будь-які обмеження, що не є необхідними для досягнення таких цілей; б) не можна надавати відповідним підприємствам можливості уникнути конкуренції відносно значної частини відповідної продукції.

Тому існують дві категорії вилучень: індивідуальні, що надаються за рішенням Комісії, і групові, які зазвичай приймаються за допомогою регламентів Ради. До того, як ми звернемо на них свою увагу, маємо спочатку вивчити умови, яких необхідно дотримуватися, щоб застосовувати ці вилучення. Є два типи умов: позитивні, тобто ті, які встановлюють, що відповідні домовленості являють собою поліпшення і переваги на користь споживача, і негативні, а саме, якщо в процесі застосовуються обмеження, що є необхідними, і домовленість не налає можливості підприємствам, які беруть у ній участь, істотно уникнути конкурсний. Всі пі умови мають застосовуватись вилучень, що надаються. По суті вони сприяють з'ясовуванню, чи справді переваги угоди більші за ЇЇ недоліки .

1. Позитивні умови для надання вмучень

У першому вішалку угода мас сприяти поліпшенню і прогресу. Очевидно, що економічний зміст угоди буде в ньому разі найважливішим міркуванням, хоча з нещодавнього часу до уваги беруться й інші критерії. Виявилось, що значне коло угод відповідає ним умовам. Ліцензії на комерційне використання запатентованої пролукин і ноу-хау належать до ніс ї категорії, тому їло сприяють більш ефективному використанню відкриттів і процесів. У голи про спеціалізацію також витримали такс тестування: домовляючись про утримання піл виробництва певних милім продукції і розподіляючи їх між сторонами угоди, ЇЇ учасники вдосконалюють виробництво тим, що таким чином дістають можливість більш раціонально використовувати свої ресурси і збільшувати виробництво. Навіть угоди про виключне диллерство були виправдані на підставі того факту, що вони допомагають освоювати світові ринки. Те саме стосується й угод про спільне дослідження, які ведуть до економічного вдосконалення. Вони можуть сприяти поліпшенню виробництва і розповсюдження, якщо спрямовані на обмін інформацією між виробниками і дистриб'юторами.

Друга поцінним умова, яка полягає в тому, що споживачам дозволяється отримувати користь віл домовленості, мас деякі складнощі в тлумаченні. Насамперед, чи означає термін споживач "кінцевого споживача" або лише особу, якій виробник продає свої товари? Якщо дотримуватись його першого значення, не може призвести до ситуації, коли виробник продає свою продукцію дистриб'ютору, що не перетворюється в кінцевою споживача, якому згідно з угодою мають діставатися переваги, створені виробником. Очевидно, що не викликало б жахливі наслідки, а отже, виявляється, що саме друге значення терміна с правильним.

2. Негативні умови для надання вилучень

Угоди, щодо яких передбачається надання пільг, також не повинні накладати будь-яких обмежень, які не с необхідними, або надавати відповідним підприємствам можливість усувати з ринку своїх конкурентів. У першій умові відображається спеціальний принцип пропорційності: кожна стаття в угоді має бути ретельно досліджена з метою визначення чи є відповідна домовленість вкрай необхідною для досягнення її очевидних цілей. Щодо цього Сул послідовно стверджував, що будь-який необмежений територіальний захист за допомогою ліцензування для досягнення контролю за паралельним імпортом, і призводить до штучного утримання окремих національних ринків, що суперечить цілям Договору.

Інша негативна умова полягає в тому, що угода не налає сторонам можливості усувати конкуренцію. Наслідком чого може бути ситуація, коли угода не перешкоджає третім сторонам постачати на ринок подібну продукцію, а саме товари такого ж характеру або таку продукцію, яка може бути взаємозамінною для визначеної н угоді, щодо тієї частини спільного ринку, до якої застосовується відповідна угода. Тому слід для оцінювання даного критерію враховувати розмір тієї частини ринку, яка вже перебуває піл контролем сторін, котрі уклали цю угоду Чим більша ця частина, тим менше шансів того, що до відповідної угоди будуть застосовуватися певні пільги-вилучення.

3. Індивідуальне звільнення від зобов'язань

Право надавати звільнення піл деяких зобов'язань и індивідуальному порядку належить виключно Комісії. Щоб отримати такс звільнення, певний суб'єкт підприємницької діяльності повинен офіційно повідомити Комісію про угоду, яку мас намір укласти. Процедура надання Комісії такої інформації закріплена її Регламенті 17/62 (лип. с. 247). Це звільнення може мати вигляд вилучення або рішення про відсутність негативних наслідків. Стосовно вилучень Комісій приймає рішення виходячи з позитивних і негативних критеріїв, визначених вище. Ці вилучення налаються на псиний період, після закінчення якого вилученим може бути поношено або скасовано. У рішеннях Комісії щодо надання висновку про відсутність негативних наслідків також вказується, що ст. 85( І) Договору не застосовується до угоди що розглядається. Позитивний висновок можливий. якщо угода не містить видимих елементів, спрямованих на усунення конкуренції, або належить до категорії угод de minimis, на які пише вже було посилання мин. с. 234). Висновок інформує заявника, що Комісія не буде далі розглядати справу стосовно угоди, однак зберігає право знову розпочати розгляд віл повідної справи в разі зміни обставин

Для надання індивідуального вилучення піл Комісії вимагається проведення повного деталізованого і неупередженого вивчення фактів" що стосуються даної справи, без якого, вірогідно. рішення про надання пільги може бути скасовано Судом Європейських Співтовариств. У принципі,

Комісії дозволяється обґрунтовувати свої рішення про надання індивідуальних пільг міркуваннями громадського інтересу. Однак вона має робити це на основі спеціального економічного аналізу. Саме тому в рішенні у справі Metropole Television Суд постановив, що Комісія не змогла довести того факту, що в громадських інтересах членам Європейського трансляційного союзу (ЄТС) були надані виключні права на трансляцію спортивних подій або що такі виключні права були б вкрай необхідними, щоб ЄТС отримав справедливе відшкодування своїх капіталовкладень.

4. Групові вилучення

Іншим способом, за допомогою якого можна обминути процедуру надання індивідуальних пільг, внаслідок чого марнується багато часу, є використання положення про надання пільг стосовно певних категорій угод, закріплене в ст. 85(3) Договору. Ця процедура також слугує досягненню мети, спрямованої на забезпечення керівних вказівок та відчуття більшої впевненості в діловому світі відносно угод, що укладаються, дійсність яких відповідно до права конкуренції може викликати певні сумніви. Це привело до того, що Weatherill41 визначив їх як "пільги для законних угод". Насправді, обов'язок відповідних підприємств полягає в складанні своїх угод таким чином, щоб вони відповідали умовам, згідно з якими були встановлені відповідні групові пільги. Оскільки надання таких пільг має вигляд регламентів, вони мають пряму дію і тому є обов'язковими для національних судів.

Надання цих групових пільг не означає, що компанії повинні пристосовувати або виправляти свої угоди так, щоб останні підпадали під сферу дії законодавства, згідно з яким надаються ці пільги. Інакше це примусило б компанії "надіти гамівну сорочку", що стало б потенційним придушенням творчості й вільного підприємництва, чого Європейський Союз максимально намагається уникнути за допомогою своєї політики щодо конкуренції. Однак, якщо відповідна домовленість спрямовується на отримання переваги від захисту, який надається груповими вилученнями, вона має відповідати кожній умові та вимозі, зазначеним у Регламенті. Це не означає, що домовленість має повністю збігатися з груповими вилученнями; зміст вищезазначеного полягає в тому, що відповідна угода не повинна містити будь-яких інших обмежень конкуренції, крім дозволених згідно з груповим вилученням.

Коротко підсумовуючи, прийняті регламенти щодо групових вилучень охоплюють такі сфери.

Угоди про право виключного дистриб'юторства (Регламент 1983/83). Цей Регламент запобігає підтримці загального територіального захисту.

Угоди про право виключної закупівлі (Регламент 1984/83). Ця норма закріплює спеціальне положення відносно пивоварної промисловості та "ексклюзивних" угод стосовно пального.

Ліцензування патентів (Регламент 2349/84).

Угоди про спеціалізацію (Регламент 4І7/85).

Угоди про науково-дослідницькі та експериментально-конструкторські роботи (Регламент 418/85).

Угоди про дистриб'юторство автомобілів (Регламент 123/85).

Угоди про франчайзинг (Регламент 4078/88).

Угоди про ліцензування ноу-хау (Регламент 556/89).