Господарське право - Задихайло Д.В. - 5. Порядок обліку торговельних операцій. Застосування реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових книжок

Відповідно до ч. 8 ст. 19 ГК України усі суб'єкти господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, виділені на окремий баланс, зобов'язані вести первинний (оперативний) облік результатів своєї роботи, складати та подавати відповідно до вимог закону статистичну інформацію та інші дані, визначені законом, а також вести (крім громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які провадять господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці) бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування опрацювання даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Документи, які опосередковують торговельну діяльність, поділяються на три групи: документи, що є підставою для оприбуткування товарів; документи, що підтверджують відповідність товарів установленим нормам і стандартам; документ з обліку розрахункових операцій.

До першої групи відносять такі документи: господарські договори, закупочні акти, накладні, товарно-транспортні накладні, прибутково-видаткові накладні тощо. Вони містять кількісно-вартісні відомості про товар, виписуються постачальником і найчастіше супроводжують відвантажений покупцю товар. Ці документи необхідні одержувачу товарів з метою ведення як бухгалтерського, так і податкового обліку. Для бухгалтерського обліку, що базується на безупинному документуванні всіх господарських операцій, що відбуваються, первинні документи є документальними свідченнями, що підтверджують одержання товарно-матеріальних цінностей від постачальника. Такі документи, у свою чергу, служать підставою для внесення записів у облікові бухгалтерські регістри.

Форми первинного обліку в торгівлі і громадському харчуванні затверджені наказом Міністерства торгівлі СРСР від 20.08.1986 р. № 201 "Про твердження форм первинної облікової документації в торгівлі і громадському харчуванні", який є діючим у частині, що не суперечить Конституції і законам України. Положення вищевказаного нормативного акта поширюються на діяльність усіх суб'єктів господарювання, у тому числі фізичних осіб - підприємців. Порядок обліку бракованих товарів, повернутих покупцями, у випадку здійснення гарантійних замін товарів, а також обліку покупців, що одержали таку заміну чи послуги по ремонту (обслуговуванню), затверджений наказом ДПАУ від 27.06.1997 р. № 203 (зареєстр. у Міністерстві юстиції України 30.07.1997 р. № 27672080).

Особливості обліку окремих видів товарів визначаються спеціальними нормативними актами. Так, порядок приймання, транспортування, збереження, відпущення й обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України визначений Інструкцією, затвердженою спільним наказом Мінекономіки, Мінтрансу, Держстандарту, Держкомстату України від 02.04.1998р. № 81/38/101/235/122(зареєстр. у Міністерстві юстиції України 07.10.1999 р. № 685/3978). Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для підприємств, установ і організацій усіх галузей народного господарства і всіх форм власності, а також для фізичних осіб - підприємців, що займаються придбанням, транспортуванням, збереженням і реалізацією нафти і нафтопродуктів на території України.

До другої групи належать документи, що підтверджують відповідність товарів установленим нормам і стандартам. Документами, що підтверджують належну якість і безпеку товарів (продукції), є: сертифікат відповідності; висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи; висновок ветеринарно-санітарної експертизи (для харчових продуктів і продовольчої сировини тваринного і рослинного походження).

Відповідно до п. 4 ст. 16 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 р. № 1023-ХІІ, товари, на які нормативними документами встановлені обов'язкові вимоги щодо безпеки для життя і здоров'я споживачів, їхнього майна, оточуючого природного середовища, підлягають обов'язковій сертифікації. Правовою основою сертифікації продукції є Закон України "Про підтвердження відповідності". Закон України "Про стандартизацію", Закон України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності", Декрет Кабінету Міністрів України від 10.05.1993 р. № 46 "Про стандартизацію і сертифікацію", Положення про Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики, затверджене Указом Президента України від 18.03.2003 р. № 225. Перелік продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, затверджений наказом Держспоживстандарту України від 01.02.2005 р. № 28 (зареєстр. у Міністерстві юстиції України 04.05.2005 р. за № 466/10746).

Реалізація і використання товарів (продукції), предметів обов'язкової сертифікації, без наявності сертифікатів відповідності забороняються.

Сертифікат відповідності являє собою документ, виданий органом, уповноваженим на те Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики, відповідно до правил державної системи сертифікації, що засвідчує, що продукція (товар) належним чином ідентифікована і відповідає вимогам діючих нормативних документів. Загальні вимоги до порядку проведення сертифікації продукції в Українській державній системі сертифікації продукції (УКРСЕПРО), а також до технічного нагляду за сертифікованою продукцією встановлений ДСТУ 3413-96 "Порядок проведення сертифікації продукції".

Обов'язкова сертифікація харчових продуктів і продовольчої сировини здійснюється органами по сертифікації за їх наявності в Державному реєстрі харчових продуктів, продовольчої сировини, супутніх матеріалів, а для вперше розроблених і вперше завезених - за наявності висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи на ці продукти (продовольча сировина).

Продукція, що підлягає обов'язковій сертифікації й одержала сертифікат відповідності, підлягає маркуванню.

У торговій сфері відповідність продукції (товарів), що підлягає обов'язковій сертифікації, можна підтверджувати копіями сертифіката відповідності, завіреними суб'єктами господарювання, що відпустили продукцію (товар).

На продукцію (товари), обов'язкова сертифікація яких законодавством не передбачена, з ініціативи виготовлювача, продавця споживачів, органів державної виконавчої влади, громадських організацій може проводитися добровільна сертифікація. Добровільну сертифікацію можуть проводити підприємства, організації, інші юридичні особи, що взяли на себе функції органу про добровільну сертифікацію, а також органи, акредитовані в державній системі сертифікації.

Продукція, напівфабрикати, передача чи реалізація яких може заподіяти шкоду здоров'ю людей, підлягають державній санітарно-гігієнічній експертизі.

Висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи являє собою документ, що встановлює критерії безпеки і шкідливості для людини небезпечних факторів харчового продукту (групи продуктів), продовольчої сировини, супутніх матеріалів. Порядок видачі висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи встановлений Тимчасовим порядком проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.10.2000 р. № 247. Висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи на харчовий продукт і продовольчу сировину видається до початку їхнього виробництва (увозу) і є діючим протягом терміну дії нормативного документа, що установлює вимоги щодо безпеки на цю продукцію. На підставі висновку здійснюється державна реєстрація харчових продуктів і продовольчої сировини (внесення їх до Державного реєстру харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів). Наявність харчового продукту (продовольчої сировини) у Державному реєстрі є підставою для їхнього використання за призначенням. Висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи не заміняє сертифіката відповідності.

Продаж продукції і сировини тваринного і рослинного походження, як правило, здійснюється у спеціально відведених для цього місцях - на ринках. Згідно зі ст. 21 Закону України від 25.06.1992 р. № 2498-ХІІ "Про ветеринарну медицину", державний ветеринарний контроль на ринках і в інших місцях здійснення торгівлі продуктами і сировиною тваринного і рослинного походження є обов'язковим.

Власникам продукції торгові місця на ринках надаються тільки після одержання висновків державних лабораторій ветеринарно-санітарної експертизи. Продаж продукції і сировини тваринного і рослинного походження, яка не пройшла ветеринарно-санітарної експертизи, забороняється.

Продаж імпортних товарів дозволяється тільки за наявності: сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання в Україні іноземного сертифіката, виданого в державній системі сертифікації органом, уповноваженим (акредитованим) Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики; ветеринарного дозволу на імпорт (на харчові продукти і сировину тваринного походження); карантинного дозволу на імпорт (для продукції рослинного походження).

При одержанні товарів (продукції) від постачальників підприємство-покупець повинне перевірити серед товаросупроводжувальних документів наявність документів, що підтверджують їхню якість і безпеку.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про якість і безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини" від 23.12.1997 р. № 771/97-ВР неякісні, безпечні, фальсифіковані, неправильно маркіровані харчові продукти, харчові продукти, що не одержали позитивного висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи чи сертифіката відповідності, чи термін придатності до споживання яких минув, а також харчові продукти і продовольча сировина, на які відсутні документи, що підтверджують їхню якість і безпеку, підлягають вилученню з обігу. Порядок вилучення визначений Законом України "Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції" від 14 січня 2000 р.

Здійснення торговельної діяльності деякими товарами можливе тільки за наявності відповідного документа - ліцензії. Так, згідно із Законом України "Про ліцензування визначених видів господарської діяльності" від 01.06.2000 р. № 1775-Ш ліцензуванню підлягає торговельна діяльність: алкогольними напоями і тютюновими виробами; лікарськими засобами; ветеринарними медикаментами і препаратами; пестицидами й агрохімікатами; вогнепальною зброєю і боєприпасами до нього, холодною зброєю, пневматичною зброєю калібру більш ніж 4,5 міліметри і швидкістю польоту кулі більш як 100 метрів на секунду; виробами з дорогоцінних металів і дорогоцінних каменів, дорогоцінних каменів органогенного утворення, напівкоштовних каменів; спеціальними технічними засобами для зняття інформації з каналів зв'язку й інших засобів негласного одержання інформації.

До третьої групи належать документи, які опосередковують облік розрахункових операцій.

Суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 р., із використанням книги обліку розрахункових операцій та застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. При здійсненні розрахункових операцій суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції.

Реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат із продажу товарів (послуг) тощо.

На період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, але не більше 72 годин (7 робочих днів), відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки.

Розрахункова книжка - належним чином зброшурована та прошнурована книжка, зареєстрована в органах державної податкової служби України, що містить номерні розрахункові квитанції, які видаються покупцям у визначених законом випадках, коли не застосовуються реєстратори розрахункових операцій.

Книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок, встановлюються Державною податковою адміністрацією України. Наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614 (зареєстр. у Міністерстві юстиції України 05.02.2001 р. № 105/5296, з урахуванням змін, внесених наказами ДПАУ від 20.03.2001 р. № 116, від 09.07.2001 р. № 279, від 28.04.2004 р. № 248) затверджено "Положення про форму і зміст розрахункових документів". Положенням визначено форми і зміст розрахункових документів, що повинні видаватися при здійсненні розрахунків суб'єктами підприємницької діяльності (далі - СПД) для підтвердження факту продажу (повернення) товарів, надання послуг, одержання (повернення) засобів у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг, крім розрахунків при здійсненні операцій щодо купівлі-продажу іноземної валюти. Положення не поширюється на розрахункові проїзні і перевізні документи на залізничному (крім приміського) і авіаційному транспорті. Бланки розрахункових документів, які використовуються СПД при проведенні розрахункових операцій без застосування реєстраторів розрахункових операцій, повинні виготовлятися за затвердженими зразками відповідно до постанови КМУ від 19.04.1993 р. № 283 і наказу Міністерства фінансів, СБУ, МВС України від 25.11.1993 р., 15.11.1993 р., 24.11.1993 р. № 98/118/740.

Форма, зміст та порядок ведення розрахункових документів, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, встановлюються Національним банком України за погодженням із Державною податковою адміністрацією України.

На підставі ст. 9 Закону реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються: 1) при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку; 2) при виконанні усіх банківських операцій (крім операцій з купівлі-продажу іноземної валюти); 3) при виконанні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти у разі, якщо ці операції виконуються у касах уповноважених банків з оформленням розрахункових документів відповідно до нормативних актів Національного банку України; 4) при продажу проїзних і перевізних документів із застосуванням бланків суворого обліку на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, а також при продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу Державним казначейством України, та квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів; 5) при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких від такої діяльності здійснюється за фіксованим розміром податку шляхом придбання патенту відповідно до законодавства з питань оподаткування прибутковим податком з громадян, якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив); 6) при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику; 7) при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності, які придбали спеціальний торговий патент відповідно до законодавства з питань патентування деяких видів підприємницької діяльності, якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив); 8) при продажу товарів (крім підакцизних) (наданні послуг) особами, які отримали пільговий торговий патент для продажу товарів (надання послуг) відповідно до законодавства з питань патентування деяких видів підприємницької діяльності, за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику, у разі коли такі особи не є платниками податку на додану вартість згідно із законодавством; 9) при здійсненні фізичними особами торгівлі продуктовими або промисловими товарами за готівкові кошти на ринках, якщо такі фізичні особи сплачують ринковий збір відповідно до законодавства; 10) при продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу за відсутності продажу алкогольних напоїв та підакцизних непродовольчих товарів, а також при продажу жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену; 11) при продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів; страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу; 12) якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо); 13) при продажу товарів у системах електронної торгівлі (комерції).

Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики і Державної податкової адміністрації України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 р. № 1336 "Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій. До таких видів діяльності та умов її здійснення належать: 1) роздрібна торгівля продовольчими товарами і пивом у пляшках і бляшанках за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів, здійснювана: СПД-фізичними особами, оподатковування доходів яких від такої діяльності здійснюється за фіксованим розміром податку шляхом придбання патенту відповідно до законодавства з питань оподаткування з громадян; СПД-фізичними особами, оподатковування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподатковування суб'єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом одержання свідоцтва про сплату єдиного податку); 2) роздрібна торгівля через засоби пересувної торгової мережі (автомагазини, авторозвозки, автоцистерни, цистерни, бочки, бідони, низькотемпературні лотки-прилавки, візки, рознесення, лотки, столики), розташовані за межами стаціонарних приміщень; 3) роздрібна торгівля на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, наметів, павільйонів, приміщень контейнерного типу); 4) роздрібна торгівля і суспільне харчування на території села, здійснювані підприємствами споживчої кооперації, а також сільськогосподарськими товаровиробниками, що використовують продукцію власного виробництва; 5) продаж блюд і безалкогольних напоїв у буфетах вищих навчальних закладів, у їдальнях і буфетах підприємств УТОС і УТ.ОГ; 6) роздрібна торгівля, громадське харчування і побутове обслуговування на території закритих військових гарнізонів і містечок, а також військових частин, розташованих у межах сіл; 7) роздрібна торгівля медичними і фармацевтичними товарами і надання медичних та ветеринарних послуг на території села; 8) продаж товарів (за переліком, затвердженим Держкомзв'язку і погодженим із Мінекономіки і ДПА) і надання послуг поштовими відділення і пунктами зв'язку в селах; 9) продаж газет, журналів, конвертів, листівок, знаків оплати поштових послуг, іншої друкованої продукції на підприємствах поштового зв'язку, якщо питома вага такої продукції складає більш як 50 % загального товарообігу при відсутності продажу алкогольних напоїв і підакцизних непродовольчих товарів; 10) продаж квитків у кіосках і салонах транспортних засобів для проїзду в міському, приміському і міжміському електротранспорті, міжміському автотранспорті, на морських і річкових судах, а також продаж у кіосках телефонних карток, що застосовуються в таксофонних мережах; 11) надання побутових послуг: на території села; вдома в замовника з ремонту й установки побутових машин і приладів, радіоелектронної апаратури, телеантен, ремонту і зборки меблів, прибирання квартир, догляду за дітьми, хворими і людьми похилого віку, фотографування, дрібного ремонту квартир за переліком робіт, що встановлюється Мінекономіки і ДПАУ, готування їжі, прання білизни, хімічне чищення меблів, килимів та інших килимових виробів (за умови проведення розрахунків на місці надання послуг); 12) з ремонту взуття, швейних і трикотажних виробів, виробів текстильної і шкіряної галантереї, радіоелектронної апаратури, побутових машин і приладів, металевих виробів І хімічного чищення структурними підрозділами підприємств І СПД із одним чи двома працюючими; 13) продаж предметів релігійно-обрядової атрибутики і надання обрядових послуг релігійними організаціями;

14) продаж товарів з рознесень і ручних візків, надання послуг у салонах на залізничному, морському, річковому і повітряному транспорті за переліком, затвердженим Мінтрансом і погодженим із Мінекономіки і ДПАУ, а на повітряних суднах, задіяних у міжнародних повітряних сполученнях - також продаж алкогольних напоїв і тютюнових виробів;

15) надання на вокзалах і в портах послуг носіями з доставки багажу пасажирів; 16) роздрібна торгівля насінням у кіосках на території сіл і селищ міського типу; 17) реалізація квитків державної лотереї, крім продажу цих квитків через електронну систему прийняття ставок, що контролюється в режимі реального часу Держказначейством; 18) прийом від населення вторинної сировини (крім металобрухту); 19) страхування майнових і особистих ризиків фізичних осіб, що проводиться страховими агентами за межами приміщення страховика, крім обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів за додатковими договорами ("Зелена картка"); 20) надання ритуальних послуг за умови проведення розрахунків будинку в замовника; 21) здійснення діяльності в сфері торгівлі, суспільного харчування і послуг СПД на території сіл і селищ міського типу, яким відповідно до Закону "Про статус гірських населених пунктів в Україні" надано статус гірських; 22) надання медичних послуг виїзними бригадами і медичне обслуговування вдома в замовника; 23) організація прийому й обслуговування туристів в Україні, розрахунки за які здійснюються в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків), а також надання туристичних і екскурсійних послуг за умови проведення розрахунків за межами стаціонарних приміщень суб'єктів туристичної й екскурсійної діяльності; 24) надання послуг: з видачі дозволів на вилов риби і полювання; з газопостачання, водопостачання, водовідведення і теплопостачання в селах за умови проведення розрахунків вдома у споживача; 25) продаж булочних, кондитерських і порціонних кулінарних виробів, морозива, безалкогольних напоїв, сувенірів, іграшок і надувних кульок з рознесень і ручних візків у театрально-видовищних і спортивних закладах; 26) прийом від населення і реалізація через пасічницькі торгово-заготівельні пункти продуктів бджільництва, устаткування й інвентарю для пасічників.

Окрім того, п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 р. № 1336 установлені граничні розміри річного обсягу розрахункових операцій, у випадку перевищення якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим.