Громадські об’єднання в Україні - Бесчастний В.М. - Право на релігійні обряди і церемонії

Право на релігійні обряди і церемонії

Релігійні організації мають право засновувати й утримувати вільно доступні місця богослужінь або релігійних зібрань, а також місця, шановані в тій чи іншій релігії (місця паломництва).

Богослужіння, релігійні обряди, церемонії та процесії безпе­решкодно проводяться в культових будівлях і на прилеглій території, у місцях паломництва, установах релігійних органі­зацій, на кладовищах, у місцях окремих поховань і кремато­ріях, квартирах і будинках громадян, а також в установах, орга­нізаціях і на підприємствах за ініціативи їх трудових колективів і згодою адміністрації.

Командування військових частин надає можливість військо­вослужбовцям брати участь у богослужіннях і виконанні релі­гійних обрядів.

Богослужіння та релігійні обряди у лікарнях, госпіталях, будинках для престарілих та інвалідів, місцях попереднього ув'язнення і відбування покарання проводяться на прохання громадян, які перебувають у них, або з ініціативи релігійних організацій. Адміністрація цих установ сприяє цьому, бере участь у визначенні часу та інших умов для проведення бого­служіння, обряду або церемонії.

В інших випадках публічні богослужіння, релігійні обряди, церемонії та процесії проводяться щоразу з дозволу відповідної місцевої державної адміністрації, виконавчого комітету сіль­ської, селищної, міської рад народних депутатів. Клопотання про видачу такого дозволу подається не пізніше як за десять днів до призначеного терміну проведення богослужіння, обряду, церемонії чи процесії, крім випадків, коли не можливі зво­лікання.

Громадяни та релігійні організації мають право на придбан­ня, володіння і використання релігійної літератури мовою на свій вибір, а також інших предметів і матеріалів релігійного призначення.

Право на проходження альтернативної (невійськової) служби

Громадяни України мають право на альтернативну службу, якщо виконання військового обов'язку суперечить їхнім релі­гійним переконанням і якщо вони належать до діючих відповід­но до законодавства релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю. Перелік таких релігійних організацій затверджує Кабінет Міністрів України. Правом на проходження альтернативної служби користуються громадяни, які належать до зазначених релігійних організацій, що діють як із зареєстрованим статутом, так і без його реєстрації. В умо­вах воєнного або надзвичайного стану можуть бути встановлені окремі обмеження цього права із зазначенням терміну їх дії.

На альтернативну службу направляються громадяни, які підлягають призову на строкову військову службу й особисто заявили про неможливість її проходження як такої, що супере­чить їхнім релігійним переконанням, документально або іншим чином підтвердили істинність переконань та стосовно яких прийнято відповідне рішення комісією у справах альтернатив­ної служби.

Не підлягають направленню на альтернативну службу грома­дяни, які відповідно до Закону України "Про загальний вій­ськовий обов'язок та військову службу" звільнені від призову на строкову військову службу або яким надано відстрочку від при­зову на строкову військову службу (на термін дії відстрочки).

Для вирішення питання про направлення на альтернативну службу громадянин після взяття на військовий облік, але не пізніше ніж за два календарні місяці до початку встановленого законодавством періоду призову на строкову військову службу, особисто подає письмову заяву до комісії у справах альтерна­тивної (невійськової) служби за місцем проживання. Початок проведення призову громадян на строкову військову службу встановлюється на підставі указу Президента України.

Заява про направлення на альтернативну службу подається у довільній формі із зазначенням причин неможливості прохо­дження строкової військової служби та підтвердженням істин­ності релігійних переконань громадянина. До заяви додаються документи, що підтверджують істинність його релігійних пере­конань, копія документа про освіту, довідка про склад сім'ї та довідка з місця роботи або навчання.

У разі порушення громадянином установленого терміну по­дання заяви у ній мають бути зазначені причини її невчасного подання.

Заява про направлення на альтернативну службу приймаєть­ся за наявності паспорта. Його відсутність є підставою для від­мови у прийнятті заяви. Заява про направлення на альтернатив­ну службу реєструється в Журналі реєстрації заяв громадян, які звернулися з питання проходження альтернативної (невій­ськової) служби.

Комісія протягом календарного місяця вивчає заяву грома­дянина про направлення на альтернативну службу і за потреби в межах наданих їй повноважень перевіряє повідомлені заяв­ником дані.

Про дату явки громадянина на засідання комісії, на якому розглядатиметься питання про направлення його на альтерна­тивну службу, комісія повідомляє письмово та пропонує грома­дянинові подати на засідання комісії, за потреби, додаткове підтвердження істинності релігійних переконань у докумен­тальній або іншій формах (зокрема, запросити представників релігійної організації тощо).

Повідомлення про дату явки на засідання комісії є підставою для звільнення громадянина відповідно до законодавства від навчання, а також від роботи на цей час зі збереженням серед­ньомісячного заробітку.

Громадянин зобов'язаний прибути на засідання комісії у термін, зазначений у повідомленні. Поважними причинами неявки громадянина на засідання комісії можуть бути визнані документально підтверджені:

– хвороба громадянина;

– смерть або тяжка хвороба близького родича – дружини, батьків, дітей, братів, сестер, дідусів, бабусь;

– перешкода стихійного характеру або інші обставини, внаслідок яких громадянин не зміг особисто прибути на засі­дання комісії.

У разі визнання причин неявки громадянина на засідання комісії поважними розгляд заяви переноситься на наступне засідання, про що письмово повідомляється заявникові.

Заяву громадянина про направлення на альтернативну служ­бу розглядає комісія протягом календарного місяця після її надходження в присутності громадянина. За потреби на засі­дання запрошуються представники релігійних організацій, громадськості та вживаються, в межах законодавства, інші за­ходи для встановлення належності громадянина до релігійної організації, віровчення якої не допускає користування зброєю, та істинності його релігійних переконань.

Підставами для відмови громадянину в направленні на аль­тернативну службу або звільненні від призову на військові збори є:

– несвоєчасне подання заяви про направлення на альтер­нативну службу або звільнення від призову на військові збори;

– відсутність підтвердження істинності релігійних пере­конань;

– неявка громадянина на засідання комісії без поважних причин.

Інші причини не можуть бути підставою для відмови в направ­ленні на альтернативну службу або звільненні від призову на військові збори.

Рішення комісії про направлення громадянина на альтерна­тивну службу або про відмову в такому направленні протягом п'яти календарних днів видається заявникові та надсилається у військовий комісаріат, де громадянин перебуває на військо­вому обліку.

Громадянин, щодо якого комісія прийняла відповідне рішен­ня, повинен звернутися протягом п'яти календарних днів до військового комісаріату, в якому він перебуває на військовому обліку.

Після проходження призовної комісії відповідно до Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову служ­бу" та прийняття нею рішення щодо призову на строкову вій­ськову службу військовий комісаріат протягом п'яти календар­них днів повідомляє комісію у справах альтернативної (невій­ськової) служби про рішення призовної комісії. Водночас гро­мадянин повинен звернутися до комісії у справах альтернатив­ної (невійськової) служби.

Протягом оголошеного періоду проведення призову на стро­кову військову службу з урахуванням рішення призовної комісії та за наявності вільних робочих місць на підприємствах, в уста­новах, організаціях, визначених комісією для проходження альтернативної служби та в патронажній службі в організаціях Товариства Червоного Хреста України (далі – підприємства, установи, організації), комісія приймає рішення про конкретне місце проходження громадянином альтернативної служби. Як­що немає вільних робочих місць, період визначення місця про­ходження альтернативної служби громадянином може бути продовжений, як виняток, за рішенням комісії.

Місце проходження альтернативної служби визначається переважно в межах населеного пункту за місцем проживання громадянина або у місцевості, звідки він має можливість що­денно повертатися до місця проживання. Приймаючи рішення про місце проходження громадянином альтернативної служби, комісія може також враховувати його фахову підготовку та рі­вень кваліфікації, підтверджені відповідними документами. Громадянин, направлений на альтернативну службу, не має права відмовлятися від місця проходження альтернативної служ­би, визначеного комісією.

Направлення для проходження альтернативної (невійсько­вої) служби видається громадянинові на підставі рішення комі­сії не менш як за десять днів до початку терміну проходження альтернативної служби за формою згідно з додатком 3, а також надсилається власникові відповідного підприємства, установи, організації або уповноваженому ним органу. Про видачу грома­дянинові зазначеного направлення повідомляється у військовий комісаріат, де громадянин перебуває на військовому обліку.

Військовий комісаріат знімає громадянина з військового обліку у зв'язку з проходженням альтернативної служби і видає йому військовий квиток з відміткою: "Знятий з військового обліку у зв'язку з рішенням комісії у справах альтернативної (невійськової) служби від "__" _______ р. №___ про проходження альтернативної служби. Протокол призовної комісії від "__" _______ р. №___.

Направлення на проходження альтернативної (невійськової) служби є підставою для припинення трудового договору з влас­ником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, де громадянин працює.

З дня прийняття комісією рішення про направлення на про­ходження альтернативної служби громадянин підлягає обліку, який веде комісія.

Книга обліку громадян, які проходять альтернативну (невій­ськову) службу, – документ суворої звітності. Вона повинна бути пронумерована, прошнурована, підписана головою комісії та скріплена печаткою. Допуск до роботи з книгою має суворо обмежуватися. Записи у книзі веде відповідальний секретар комісії.

На кожного громадянина у книзі відводиться не менш як 4–5 рядків. Записи робляться чорнилом розбірливо й акуратно. Виправлення та доповнення також вносяться чорнилом, підпи­суються головою комісії (за його відсутності – заступником) та скріплюються печаткою. Книга зберігається 75 років.

На кожного громадянина, щодо якого комісія приймає рі­шення про направлення на альтернативну службу, ведеться особова справа. Номер особової справи має відповідати обліко­вому номеру в Книзі обліку громадян, які проходять альтерна­тивну (невійськову) службу.

В особовій справі громадянина, направленого на проходжен­ня альтернативної служби, мають зберігатися:

– заява громадянина про направлення на альтернативну службу;

– документи, що підтверджують істинність його релігійних переконань;

– документ про освіту;

– довідка про склад сім'ї;

– довідка з місця роботи чи навчання;

– витяги з рішень комісії, прийнятих стосовно громадянина;

– витяг із рішення призовної комісії;

– за потреби інші документи.

Особова справа громадянина, направленого для проходження альтернативної служби, зберігається протягом 45 років. Окрема справа ведеться також на громадян, яким відмовлено у направ­ленні на альтернативну службу.

Громадянин зобов'язаний з'явитися для проходження аль­тернативної служби у визначені в направленні місце і строки.

У разі неприбуття громадянина без поважних причин на місце проходження альтернативної (невійськової) служби про­тягом трьох календарних днів власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган повинен негайно пові­домити про це відповідну комісію. У разі одержання такого повідомлення комісія протягом десяти календарних днів разом із власником підприємства, установи, організації, де громадя­нин повинен проходити службу, або уповноваженим ним орга­ном з'ясовує всі обставини неприбуття або несвоєчасного при­буття громадянина на місце проходження альтернативної служ­би та приймає відповідне рішення.

Власник підприємства, установи, організації або уповнова­жений ним орган зобов'язаний укласти з громадянином, який прибув для проходження альтернативної служби, в установле­ному порядку, письмовий строковий трудовий договір на строк альтернативної служби, забезпечити його зазначеною в направ­ленні роботою і протягом п'яти календарних днів письмово повідомити про це відповідну комісію та надіслати до комісії, яка видала направлення, корінець направлення.

У разі несвоєчасної явки громадянина для проходження альтернативної служби, що не перевищує семи календарних днів з дня, зазначеного у направленні, з поважних причин тру­довий договір укладається з дня фактичної явки громадянина на підприємство, в установу, організацію. Документи, що під­тверджують причини несвоєчасної явки, негайно надсилаються до комісії.

Громадянинові, який проходить альтернативну службу не за місцем проживання, а в місцевості, звідки він не має можливості щоденно повертатися до місця проживання, власник підпри­ємства, установи, організації або уповноважений ним орган зобов'язаний надати з першого дня роботи місце в гуртожитку або інше впорядковане тимчасове житло.

Громадянинові, який перебуває на альтернативній службі, може надаватися робота за професією, що відповідає визначеним у розділах кваліфікації професій 2–9 Класифікатора професій (ДК 003-95), затвердженого Державним комітетом статистики України.

Якщо робота, зазначена в направленні для проходження аль­тернативної (невійськової) служби, потребує відповідної квалі­фікації, громадянин може її виконувати тільки за наявності документа, що підтверджує відповідну освіту та рівень квалі­фікації.

Громадянин, який проходить альтернативну службу, не може бути призначений на посаду, на якій потрібно виконувати функції представників органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, організаційно-розпорядчі або ад­міністративно-господарські обов'язки.

У трудовому договорі під час визначення режиму праці та відпочинку громадянина, який проходить альтернативну служ­бу, враховуються, якщо це можливо, особливості його віроспові­дання стосовно роботи у вихідні дні без зменшення кількості встановлених робочих днів.

Строк альтернативної служби становить 18 місяців, а для осіб, які мають повну вищу освіту, тобто закінчили вищі закла­ди освіти ІП та IV рівнів акредитації (інститут, консерваторію, академію, університет з освітньо-кваліфікаційним рівнем спе­ціаліста або магістра), – 13,5 місяця.

Початком альтернативної служби вважається день, коли громадянин фактично приступив до роботи на підприємстві, в установі, організації, визначений наказом про прийняття на роботу.

У разі направлення громадянина на проходження альтер­нативної служби не за місцем проживання, а в місцевість, звід­ки він не може щоденно повертатися до місця проживання, строк альтернативної служби визначається з урахуванням часу, потрібного для переїзду до місця служби та у зворотному на­прямку.

До строку альтернативної служби не зараховуються відпуст­ка з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, відпустка у зв'язку з навчанням у середніх або вищих закладах осві­ти з вечірньою або заочною формою навчання, час перебування під адміністративним арештом, прогули та скорочення трива­лості робочого часу. При цьому строк альтернативної служби продовжується на невідпрацьований час.

Трудові відносини між громадянином, який проходить аль­тернативну службу, та власником підприємства, установи, орга­нізації або уповноваженим ним органом регулюються законо­давством про працю з урахуванням відповідних положень За­кону України "Про альтернативну (невійськову) службу".

За потреби професійна підготовка та перепідготовка грома­дян під час проходження альтернативної служби проводяться індивідуально безпосередньо на виробництві.

У разі ліквідації, реорганізації або перепрофілювання під­приємства, установи, організації, де громадянин проходить альтернативну службу, власник підприємства, установи, ор­ганізації або уповноважений ним орган зобов'язаний повідоми­ти комісію не пізніше ніж за два календарні місяці про достро­кове розірвання трудового договору, а за виникнення потреби в наданні відпустки з ініціативи адміністрації або скороченні три­валості робочого часу – протягом п'яти календарних днів. У та­кому разі комісія визначає громадянинові інше місце подаль­шого проходження альтернативної служби. Місце проходження альтернативної служби громадянина з урахуванням суспільних потреб комісія може змінити у будь-який час.

Підчас проходження альтернативної служби громадянин має право звернутися до комісії з умотивованою заявою щодо зміни місця проходження альтернативної служби, а також достроко­вого звільнення з неї на підставах, передбачених Законом Украї­ни "Про альтернативну (невійськову) службу".

У разі самовільного припинення альтернативної служби або систематичного невиконання без поважних причин покладених на громадянина службових обов'язків у зв'язку з проходженням альтернативної служби власник підприємства, установи, ор­ганізації або уповноважений ним орган має право звернутися до комісії з клопотанням про дострокове розірвання трудового договору. При цьому він не може достроково розірвати в одно­сторонньому порядку трудовий договір без рішення комісії.

Питання про зміну місця проходження громадянином альтер­нативної служби комісія розглядає протягом місяця, за потреби визначає інше місце проходження альтернативної служби і відповідно до цього порядку громадянинові видає нове направ­лення на проходження альтернативної (невійськової) служби.

Під час проходження альтернативної служби громадянинові надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 15 кален­дарних днів. За перший рік альтернативної служби відпустка надається після відпрацьованих 11 календарних місяців.

За письмовою заявою громадянина відпустка без збереження заробітної плати із зарахуванням до строку проходження аль­тернативної служби може бути надана йому в разі смерті дру­жини, батька, матері (вітчима, мачухи), дитини (пасинка, пад­черки), рідних братів, сестер, дідусів і бабусь тривалістю до семи календарних днів без урахування часу, потрібного для проїзду до місця поховання та назад, а у разі хвороби перелічених осіб, які за висновком медичного закладу потребують постійного стороннього догляду, – тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше ЗО календарних днів.

Громадянин, направлений на альтернативну службу, не має права ухилятися від її проходження, брати участь у страйках, займатися підприємницькою діяльністю, навчатися в закладах освіти, крім середніх або вищих закладів освіти з вечірньою або заочною формою навчання.

Ухиленням від проходження альтернативної служби вва­жається:

– неприбуття без поважних причин на місце проходження альтернативної служби, зазначене у направленні, або прибуття із запізненням більше ніж на три календарні дні;

– самовільне припинення виконання службових обов'язків;

– несвоєчасне (пізніше ніж п'ять календарних днів) повідом­лення комісії про надання відпустки з ініціативи власника підпри­ємства, установи, організації або уповноваженого ним органу, а також про попередження власником або уповноваженим ним ор­ганом щодо звільнення у зв'язку з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, установи, організації.

Власник підприємства, установи, організації, де громадянин проходить альтернативну службу, або уповноважений власни­ком орган зобов'язаний негайно повідомляти комісію про всі випадки, наслідком яких є припинення, переривання або про­довження строку проходження альтернативної служби.

У трудовій книжці громадянина, який проходить альтерна­тивну службу, в графі 3 розділу "Відомості про роботу" роблять­ся відповідні записи.

Для контролю за проходженням громадянином альтернатив­ної служби власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган щокварталу подає до комісії відо­мості про використання ним робочого часу за підписами табель­ника та керівника підрозділу, в якому громадянин працює.

Час проходження громадянином альтернативної служби зараховується до його загального трудового стажу. Цей час за­раховується також до безперервного трудового стажу і стажу роботи за спеціальністю за умови, що громадянин не пізніше ніж через три календарні місяці після звільнення з альтерна­тивної служби приступить до роботи.

Альтернативна служба припиняється у разі закінчення стро­ку її проходження або достроково за рішенням комісії. Комісія визначає день закінчення проходження альтернативної служби, враховуючи використання громадянином робочого часу протя­гом усього періоду служби.

У разі прийняття комісією рішення про продовження строку проходження альтернативної служби на невідпрацьований гро­мадянином час власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган переукладає строковий трудовий договір із громадянином на визначений комісією строк.

Якщо громадянин, який проходить альтернативну службу, виявив бажання проходити строкову військову службу, він звертається до комісії з відповідною заявою про дострокове припинення альтернативної служби.

На підставі заяви громадянина та повідомлення військового комісаріату про прийняття призовною комісією рішення щодо його призову на строкову військову службу комісія приймає рішення про дострокове припинення альтернативної служби. При цьому строк альтернативної служби, визначений з ураху­ванням використання громадянином робочого часу протягом проходження служби, зараховується до строку військової служ­би з розрахунку півтора місяця альтернативної служби за один місяць строкової військової служби.

Альтернативна служба може бути достроково припинена у зв'язку з визнанням громадянина непридатним за станом здо­ров'я для подальшого проходження військової служби. За звер­ненням громадянина, який проходить альтернативну службу, стосовно його придатності за станом здоров'я для подальшого проходження військової служби комісія видає йому відповідне направлення до військового комісаріату для огляду військово-лікарською комісією.

У разі визнання громадянина непридатним за станом здоров'я для подальшого проходження військової служби комісія на під­ставі висновків постанови військово-лікарської комісії приймає рішення про дострокове припинення альтернативної служби.

Якщо у громадянина внаслідок зміни сімейних обставин ви­никає право, передбачене законодавством про військовий обов'я­зок і військову службу, на відстрочку від проходження військо­вої служби, він звертається до комісії з заявою про дострокове припинення альтернативної служби. До заяви додаються доку­менти, що підтверджують його право на відстрочку, на підставі яких комісія приймає відповідне рішення.

Якщо сім'я громадянина, який проходить альтернативну службу, виїжджає за кордон на постійне місце проживання, проходження ним альтернативної служби може бути припинено за рішенням комісії за наявності відповідних документів, що підтверджують його виїзд разом із сім'єю. Копія рішення видається громадянинові та надсилається до відповідного вій­ськового комісаріату для видачі довідки встановленого зразка для оформлення виїзних документів.

У разі засудження громадянина, який проходить альтерна­тивну службу, до позбавлення волі комісія на підставі рішення суду приймає рішення про дострокове її припинення.

Альтернативна служба припиняється достроково також за рішенням комісії, якщо громадянин ухиляється від проходжен­ня альтернативної служби, про що протягом п'яти календарних днів у письмовій формі повідомляється громадянин та військо­вий комісаріат. У такому разі громадянин підлягає призову на строкову військову службу на загальних підставах.

У разі призову громадянина на строкову військову службу у зв'язку з ухиленням від проходження альтернативної служби строк проходження альтернативної служби не зараховується до строку військової служби.

Громадянин після звільнення з альтернативної служби про­тягом п'яти календарних днів зобов'язаний стати на облік у вій­ськовому комісаріаті за місцем проживання. У такому самому порядку в зазначений строк громадянин стає на облік, якщо змінює місце проживання. Громадянин перебуває на обліку у військовому комісаріаті та в комісії за місцем проживання до досягнення ним 40 років.

Громадяни, які пройшли альтернативну службу, не призи­ваються на військові (навчальні та спеціальні) збори (далі – збо­ри). У разі призову на збори громадянина, який після прохо­дження строкової військової служби набув релігійних переко­нань і належить до діючої релігійної організації, віровчення якої не допускає користування зброєю, він особисто, не пізніше семи календарних днів від дня одержання виклику військового комісаріату про призов на збори, подає до комісії заяву про звіль­нення від цього призову. Цю заяву громадянина розглядає ко­місія протягом 14 календарних днів з дня її реєстрації у поряд­ку, передбаченому для розгляду заяв про порядок направлення на альтернативну службу.

Громадяни, які звільнені від призову на збори, перебувають на обліку комісії до досягнення ними 40 років. На кожного гро­мадянина, щодо якого прийнято рішення про звільнення від призову на збори, ведеться особова справа, яка зберігається протягом 45 років. Номер особової справи має відповідати облі­ковому номеру в книзі реєстрації заяв громадян про звільнення від призову на військові (навчальні та спеціальні) збори та об­ліку громадян, звільнених від призову на збори.

В особовій справі громадянина, звільненого від призову на збори, має бути:

– заява громадянина про звільнення від призову на збори;

– витяги з рішень комісії, прийнятих стосовно громадяни­на, звільненого від призову на збори;

– витяг із рішення призовної комісії;

– за потреби інші документи.

На громадян, яким відмовлено у звільненні від призову на збори, заводиться окрема справа.

Діяльність організацій альтернативної служби контролюють комісії. Контроль за дотриманням власниками підприємств" установ та організацій або уповноваженими ними органами законодавства про працю під час проходження громадянами України альтернативної служби здійснюється спеціально упов­новаженим органом виконавчої влади з державного нагляду за додержанням законодавства про працю.