Громадські об’єднання в Україні - Бесчастний В.М. - 6.2. Козацькі організації

Українське козацтво послідовно використовує кращі надбан­ня багатьох поколінь своїх попередників, утверджує, розвиває і боронить національну ідею, сприяє захисту політичних, еко­номічних, культурних та історичних досягнень українського народу, бере активну участь у забезпеченні його духовного роз­витку, фізичного здоров'я, високої моральності.

Відродження історичних, патріотичних, господарських та культурних традицій українського козацтва – головне завдання численних організацій козацтва. Найбільш значущою та впливо­вою серед них є Всеукраїнська громадська організація "Україн­ське реєстрове козацтво".

Всеукраїнська громадська організація "Українське реєстро­ве козацтво" (УРК) є спадкоємцем і продовжувачем ідейних, духовних і моральних засад українських козаків, їх духовних, культурних, організаційних, військово-патріотичних і госпо­дарських традицій.

Українське реєстрове козацтво об'єднує козаків, нащадків усіх напрямів і течій українського козацтва незалежно від міс­ця їхнього проживання, громадян України, які сповідують на­ціональну ідею та ідеологію українського козацтва, працюючи з метою реалізації, відновлення та розвитку козацького руху.

Українське реєстрове козацтво – унітарна, єдина у своїй цілісності громадська організація, об'єднання українських козаків, на структурні організації якого поширюється дія за­конів України, указів Президента України, постанов і розпо­ряджень уряду з питань розвитку українського козацтва.

Статут Українського реєстрового козацтва є єдиним і загально-обов'язковим для усіх його структурних підрозділів, козацьких товариств, організацій і громад, що входять до складу Україн­ського реєстрового козацтва.

Українське реєстрове козацтво має свою атрибутику та симво­ліку: прапори, бунчук, клейноди, емблеми, а також членський квиток єдиного зразка, однострої, єдині козацькі військові зван­ня, козацькі відзнаки та нагороди, марш тощо.

На території України Українське реєстрове козацтво функ­ціонує згідно з адміністративно-територіальним поділом Украї­ни, але має історичні назви полків, куренів, сотень, що можуть не збігатися з назвами адмінтериторій.

Члени Українського реєстрового козацтва утворюють за міс­цем проживання козацькі громади (об'єднання). Реєстрові ко­заки підлягають єдиному реєстру в Головному штабі Україн­ського реєстрового козацтва, їхня діяльність регулюється Ста­тутом Українського реєстрового козацтва, положеннями та нормативно-правовими актами.

Українське реєстрове козацтво взаємодіє з іншими козаць­кими організаціями, що стоять на державницьких позиціях і перебувають у складі Координаційної Ради з питань розвитку Українського козацтва при Президенті України. Українське реєстрове козацтво співпрацює з козацькими громадами всього світу. Українське реєстрове козацтво може мати тільки індиві­дуальне членство козаків, які є громадянами України.

Українське реєстрове козацтво історично належить до україн­ського православ'я, виступає за співробітництво традиційних українських християнських церков, що стоять на засадах від­родження, розбудови та розвитку національної державності України.

Українське реєстрове козацтво прагне до створення єдиної Української апостольської християнської церкви із центром у м. Києві.

Мета діяльності Українського реєстрового козацтва – спри­яння розбудові України як суверенної, самостійної та незалеж­ної, демократичної та правової держави, з козацькою моделлю демократії, що гармонійно поєднує вільності та свободи людини з дисципліною й порядком у державі.

Основними завданнями Українського реєстрового козацтва є:

– взаємодія з органами влади щодо формування державної політики у сфері духовного, економічного, соціального та вій­ськового будівництва держави на історичних, патріотичних, гос­подарських і культурних традиціях українського козацтва;

– сприяння відновленню й розвитку на звичаєвих засадах українського козацтва, діяльності та способу життя україн­ського народу, відродженню й розвитку козацької господарської діяльності;

– створення козацьких січей, паланок і поселень як осеред­ків відродження та розвитку традиційних козацьких форм са­моврядування;

– сприяння підготовці молоді до військової служби, вій­ськовому вишколу українських козаків, розбудові Збройних сил України, Прикордонних військ, митної служби та підроз­ділів цивільної оборони, сприяння комплектуванню окремих козацьких військових формувань призовниками з Українсько­го реєстрового козацтва;

– забезпечення культурного обміну, тісної співпраці з ко­зацькими громадами в діаспорі;

– патріотичне виховання нового покоління в дусі україн­ського козацького лицарства, української національної ідеї, відданості рідному українському народові й українській Землі-Матері;

– сприяння відбудові українських козацьких церков і мо­настирів, козацьких могил, створення нових пам'яток культу­ри у пам'ять про козацьке лицарство та славу українського на­роду;

– участь у проведенні заходів щодо охорони та захисту дов­кілля, становлення ефективних енерго-, ресурсозберігаючих і екологічно чистих форм землекористування та промислового виробництва;

– розроблення, фінансування, реалізація і координація з органами влади, управлінням та державними установами про­ектів і програм, що відповідають інтересам українського козац­тва, його членів і засновників господарств, товариств, підпри­ємств тощо;

– сприяння розвитку військово-прикладних і технічних видів спорту й туризму;

– захист законних інтересів Українського реєстрового ко­зацтва та його членів у державних органах і громадських орга­нізаціях;

– піклування про безпеку Українського реєстрового козац­тва та його членів.

Напрями діяльності Українського реєстрового козацтва:

а) духовно-ідеологічний: комплекс заходів, спрямованих на відродження та піднесення національного українського духу, величі української нації в минулому та майбутньому. Фізичне й духовне оздоровлення нації через пропаганду козацького способу мислення та життя, системи вдосконалення козака;

б) економічний: комплекс заходів, спрямованих на відродження економіки України через розвиток традиційних і нових форм господарської діяльності з метою підняття добробуту народу на належний рівень;

в) соціальний: комплекс заходів, спрямованих на створення цілісної соціальної структури суспільства України, що складається з різних (але соціально захищених) прошарків населення;

г) військовий: комплекс агітаційних і виховних заходів, спрямованих на створення системи оборони держави з використанням широкого загалу формувань Українського реєстрового козацтва як резерву професійних Збройних сил та інших силових структур України.

Українське реєстрове козацтво в установленому законом порядку виконує такі функції:

1. Підтримує діяльність українських козацьких громад в Україні, бере участь у загальнодержавних і громадських за­ходах, що сприяють реалізації української національної ідеї, утвердженню української національної державності, зростанню могутності та міжнародного авторитету України як передумов забезпечення духовного й матеріального добробуту, морального та фізичного здоров'я українського народу.

2. Сприяє всім державним органам у забезпеченні національ­ної безпеки України та її державних інтересів, підтримці гро­мадського порядку, боротьбі зі злочинністю та правопорушен­нями, здійсненні охоронної діяльності.

3. Допомагає урядовим органам в охороні державного кордо­ну України та несенні митної служби, у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій шляхом створення таких підрозділів, як формування громадського порядку, які проходять підготов­ку в школах козацького вишколу з залученням офіцерів армії та міліції.

4. Співпрацює зі Збройними силами України, Комітетом з питань охорони державного кордону України, Міністерством з надзвичайних ситуацій України, іншими державними, пра­воохоронними органами, навчальними закладами, установами й організаціями військово-патріотичного характеру, що готують юнаків до військової служби та роботи у правоохоронних орга­нах.

5. Співпрацює з Товариством сприяння обороні України.

6. Сприяє військовим формуванням України щодо укомплек­тування окремих підрозділів підготовленими призовниками з організацій Українського реєстрового козацтва, перепідготовки українських козаків – військовозобов'язаних запасу.

7. Проводить (за погодженням із командуванням) у військових формуваннях і правоохоронних органах заходи культурно-про­світницького характеру, сприяє вивченню історії українського війська, утвердженню українських військових традицій.

8. Створює (за погодженням із державними органами) постій­но діючі січі Українського реєстрового козацтва, організовує традиційні козацькі таборові збори, змагання, фестивалі тощо.

9. Відроджує традиційні козацькі ремесла та бойові вміння (козацької боротьби, українських спортивних бойових мистецтв, походів на конях, човнах тощо), сприяє проведенню спортивних змагань із користування козаками історичною зброєю, освоєнню ними сучасної техніки та транспортних засобів.

10. Проводить виховну роботу серед юнацтва та молоді, створює й організовує дитячі, юнацькі та молодіжні підрозділи Українського реєстрового козацтва: товариства, школи, інші навчальні заклади, табори, підтримує їхню діяльність.

11. Досліджує історію України, сприяє відновленню історичної правди, популяризації героїчного минулого Українського реєстрового козацтва. Пропагує культурні здобутки та досягнення української нації й українського козацтва, зокрема, проводить комплекс культурно-просвітницьких заходів, виставки майстрів Українського козацтва, концерти.

12. Сприяє науково-дослідним роботам із залученням різних фахівців.

13. Організовує та проводить наукові фольклорно-етнографічні, археологічні експедиції, конференції, семінари, присвячені вивченню й розвитку духовних традицій українського козацтва.

14. Активно сприяє збереженню пам'яток історії та культури, увічненню козацької слави.

15. Організовує козацькі селянські (фермерські) господарства та колективні сільськогосподарські підприємства, кооперативи, садівницькі й городницькі товариства, промисли тощо.

16. Здійснює господарську й іншу комерційну діяльність шля­хом створення госпрозрахункових установ та організацій, засну­вання козацьких підприємств зі статусом юридичної особи.

17. Підтримує прямі міжнародні зв'язки, здійснює інші за­ходи, що не суперечать міжнародним договорам України, між­народному праву та законодавству України.

18. Засновує засоби масової інформації.

19. Збирає й опрацьовує економічну, наукову, екологічну інформацію, використовує її" з метою здійснення статутної діяльності Українського реєстрового козацтва та забезпечення здорового способу життя українського народу.

20. Проводить разом із державними установами заходи при­родоохоронного характеру та впроваджує ефективні форми за­хисту довкілля.

21. Відновлює в установленому порядку функціонування об'єктів соціально-культурного й іншого призначення, пов'я­заних з історією українського козацтва, історичні назви міст, інших населених пунктів, вулиць тощо.

22. Відроджує та впроваджує в побут прогресивні українські козацькі традиції, обряди та звичаї, що не суперечать чинному законодавству, а також козацьку атрибутику й символіку, народ­ну, у тому числі козацьку, медицину та характерництво.

23. Висуває пропозиції до органів влади й управління щодо підняття авторитету Українського реєстрового козацтва.

В організаціях УРК гармонійно поєднуються демократія та єдиноначальність, тобто з урахуванням пропозицій обласних, районних, міських організацій керівний склад (отамани (голо­ви)) за поданням рад призначаються наказом голови (гетьмана) Українського реєстрового козацтва.

Козаки УРК обов'язково носять однострій і отримують козаць­кі звання згідно з займаною посадою, відзнаки та нагороди згід­но з Положенням, затвердженим головою (гетьманом) Україн­ського реєстрового Козацтва.

Членство в УРК є тільки індивідуальним.

Дійсним козаком (членом) Українського реєстрового козац­тва має право бути нащадок українського козацького роду, а також громадянин України з 18-річного віку, який пройшов випробувальний термін один рік і виявив себе як такий, що має глибокі патріотичні переконання, стоїть на засадах розбудови й захисту самостійної, незалежної, соборної, демократичної держави Україна, посвячений і прийняв присягу українського реєстрового козака, здійснює суспільно корисну для України діяльність. Після проходження випробувального терміну дій­сному козакові видається реєстрова грамота та посвідчення.

За вагомий внесок у розвиток Українського реєстрового ко­зацтва рішенням голови (гетьмана) або ради старійшин Укра­їнського Реєстрового козацтва відомі громадські, політичні й військові діячі, діячі культури та науки, державні керівники, видатні спортсмени, які є активними провідниками української державності й української козацької ідеї, можуть прийматися до Українського реєстрового козацтва без випробувального тер­міну. До лав Українського реєстрового козацтва приймають згідно з письмовою заявою за козацьким звичаєм на раді пер­винного козацького товариства. Ті, хто не були членами дитя­чих, юнацьких і молодіжних організацій, приймаються за ре­комендацією двох дійсних членів Українського реєстрового козацтва.

Кожен козак повинен стояти на обліку в первинному козаць­кому товаристві.

В Українському реєстровому козацтві створюються та діють як його структурні осередки дитячі, юнацькі та молодіжні ко­зацькі організації відповідно до положень про ці організації, що затверджує голова (гетьман) УРК.

Члени цих організацій поділяються за віком: "Козачата" (дів­чата – "Лелі") – до 10 років, "Соколи" (дівчата – "Дани") – 10–14 років, "Джури" (дівчата – "Берегині") – 14–16 років.

Згідно із системою вдосконалення козак досягає ступеня "Козак-молодик" – з 16 років, "Козак-воїн" – з 20 років, після проходження служби, "Козак-лицар" – з 40 років, після вико­нання певних вимог, "Козак-характерник" – як найвищий сту­пінь досконалості.

Особи, які притягалися до кримінальної відповідальності, можуть стати козаками тільки після відповідного рішення суду козацької честі обласного козацького товариства, після зняття судимості в установленому законодавством порядку та лише після затвердження такого членства головою (гетьманом) Укра­їнського реєстрового козацтва.

В УРК створюються структурні жіночі товариства, які діють на підставі єдиного Статуту УРК або власних положень, за­тверджених головою (гетьманом) Українського реєстрового козацтва.

Члени Українського реєстрового козацтва зобов'язані:

– бути активними провідниками української національної ідеї, виконувати усі вимоги цього Статуту й українських козаць­ких звичаїв, якщо останні не суперечать Статуту Українського реєстрового козацтва та чинному законодавству України;

– виконувати універсали, постанови, накази й рішення голови (гетьмана), керівних органів Українського реєстрового козацтва, накази своїх отаманів і старшин;

– сплачувати вступний і щомісячні членські внески, розмір яких встановлюється окремим положенням;

– вести здоровий спосіб життя, піклуватися про україн­ську державу, родину й дітей, плекати молоде покоління духов­но здоровим, морально та фізично загартованим, відданим Україні й українському народові;

– молоді козаки допризовного віку зобов'язані виявляти ініціативу щодо вчасного взяття на облік у військовому комі­саріаті та прагнути призову на військову службу; на військовій службі – постійно працювати над професійним, морально-пси­хологічним і фізичним самовдосконаленням, бути взірцем дис­циплінованості, відданості українському народові, Україні;

– зберігати та розвивати прогресивні українські козацькі звичаї та традиції, оберігати честь і гідність козацького імені, зміцнювати єдність Українського реєстрового козацтва, займа­тися суспільно корисною для України й українського народу діяльністю;

– дотримуватися принципів і норм християнської моралі, козацької етики й етикету.

Дійсні члени Українського реєстрового козацтва мають правої

– вирішального голосу на козацьких радах;

– обирати та бути обраними до керівних органів УРК усіх рівнів;

– виносити на розгляд козацьких рад питання про діяль­ність Українського реєстрового козацтва;

– отримувати козацькі військові звання згідно з Положен­ням про проходження козацької служби та займаних в Україн­ському реєстровому козацтві посад;

– згідно з чинним законодавством користуватися майном Українського реєстрового козацтва та земельними наділами;

– отримувати інформацію про діяльність УРК;

– отримувати відповідь на свої пропозиції та заяви до то­вариств Українського реєстрового козацтва усіх рівнів;

– працювати в усіх структурах УРК;

– одержувати духовно-моральну й (за потреби) матеріаль­ну підтримку;

– навчатися у навчальних і фізкультурно-спортивних за­кладах за рекомендацією керівних органів Українського реєст­рового козацтва;

– носити однострій УРК із обладунком і шаблею, а також іншою зброєю відповідно до чинного законодавства, правил дозвільної системи України й відповідних положень.

Козаки, які проходять випробувальний термін, мають право:

– вносити питання на розгляд козацьких рад і брати участь в обговоренні питань із правом дорадчого голосу;

– отримувати відповідь на свої пропозиції та заяви;

– отримувати духовно-моральну й (за потреби) матеріаль­ну підтримку;

– навчатися у козацьких навчальних і фізкультурно-спор­тивних закладах;

– носити традиційний козацький однострій УРК без обладунку.

Членство в Українському реєстровому козацтві припи­няється:

– за власним бажанням;

– при з'ясуванні, що козак УРК є членом будь-якої іншої козацької організації;

– у разі порушення Статуту Українського реєстрового ко­зацтва, а також за цілеспрямовану діяльність, направлену на розпалювання ворожнечі та розкол єдності УРК;

– у результаті несумісної зі званням козака діяльності, що завдала шкоди українській державі, українському народові або українському козацтву;

– у разі несплати членських внесків протягом трьох мі­сяців.

Рішення про виключення приймає голова (гетьман) Україн­ського реєстрового козацтва на підставі рішення ради первин­ного козацького товариства (суду козацької честі, генеральної контрольно-ревізійної комісії).

Рішення ради первинного козацького товариства (суду ко­зацької честі, контрольно-ревізійної комісії) може бути оскар­жене до суду козацької честі вищої інстанції протягом місяця з дня його прийняття та, у разі обґрунтованих вимог скаржника, на Великій раді Українського реєстрового козацтва, але не піз­ніше ніж за два місяці до ради.

Для розгляду справи Велика рада створює спеціальну ко­місію, яка проводить розслідування та приймає остаточне рі­шення, що не підлягає оскарженню.

Підставою для негайного виключення козака з УРК є спра­ведливе притягнення його до кримінальної відповідальності та відповідного рішення суду або приховування ним цього факту.

Українське реєстрове козацтво як громадська організація створюється з урахуванням сучасного адміністративно-терито­ріального поділу України, а також з урахуванням історичних назв полків, куренів козацького реєстрового війська та вироб­ничо-територіального принципу, інтересів тощо та складаєть­ся із:

– первинних козацьких товариств (сотень);

– районних козацьких товариств, що складаються з пер­винних козацьких товариств (куренів);

– міських козацьких товариств (полків);

– обласних козацьких товариств, що складаються із район­них козацьких товариств (полків і кошів).

Обласні козацькі товариства у межах України утворюють:

– Східноукраїнський, Центральний, Подільсько-Сіверський, Галицько-Волинський, Приазовський, Чорноморський округи;

– козацькі товариства Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя, що діють на правах обласних козацьких товариств;

– обласні, районні, міські жіночі товариства (організації), жіночі товариства (організації) Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя.

Усі первинні козацькі товариства беруться на облік і підзвіт­ні міським (районним) козацьким товариствам, що, у свою чергу, беруться на облік і підзвітні обласним козацьким товариствам. Обласні козацькі товариства беруться на облік і підзвітні з'єд­нанням. Військові козацькі з'єднання беруться на облік і під­звітні Головному штабу Українського реєстрового козацтва.

Відповідно до історичних реалій відновлюється традиційний для УРК полково-сотенний устрій як військово-патріотична та господарська структура Українського реєстрового козацтва.

Козацькі товариства усіх рівнів мають право зберігати істо­ричні козацькі назви. Не допускається перетворення їх на не­законні воєнізовані формування.

Первинним підрозділом військово-патріотичного вишколу та господарської структури й діяльності Українського реєстро­вого козацтва є застава, що налічує не менше трьох козаків. Інші структурні підрозділи Українського реєстрового козацтва мають назви:

– рій (складається з застав);

– загін (складається з роїв);

– сотня (складається з загонів);

– курінь (складається з не менш як трьох сотень);

– полк (складається з не менш як трьох куренів);

– кіш Українського реєстрового козацтва (складається з полків).

Для оперативного виконання статутних завдань УРК козаць­кі товариства усіх рівнів можуть бути юридичними особами, мати власні положення, що приймаються їх керівними органа­ми, а також печатку та символіку, що затверджуються у Голов­ному штабі Українського реєстрового козацтва, рахунок у бан­ку, вирішувати внутрішні справи самостійно в межах, що не суперечать Статуту Українського реєстрового козацтва, положен­ням та іншим нормативним документам і рішенням керівних органів Українського реєстрового козацтва.

Керівні органи УРК складаються з Великої ради Українсько­го реєстрового козацтва та Ради генеральної старшини УРК.

Велика рада Українського реєстрового козацтва – вищий керівний орган Українського реєстрового козацтва, складається з делегатів, обраних радами обласних козацьких товариств у кількості, затвердженій на Раді генеральної старшини, та скликається один раз на 2,5 роки.

Час, місце проведення та порядок денний Великої ради визна­чає Рада генеральної старшини Українського реєстрового коза­цтва. Велика рада може бути скликана позачергово на вимогу не менше як половини обласних товариств або рішенням Ради генеральної старшини Українського реєстрового козацтва.

Рішення Великої ради приймаються простою більшістю голосів і є чинними за наявності не менш як 2/3 обраних де­легатів.

Велика рада Українського реєстрового козацтва:

– визначає та затверджує принципи, стратегію, завдання й напрям діяльності УРК;

– затверджує Статут Українського реєстрового козацтва, вносить до нього зміни та доповнення або доручає їх зробити Раді генеральної старшини;

– затверджує зразки печаток, емблем, символіки Україн­ського реєстрового козацтва;

– обирає голову (гетьмана) УРК, генерального суддю (го­лову суду козацької честі), генерального скарбника та генераль­ного інспектора. Обрані присягають Великій раді про сумлінне виконання своїх обов'язків;

– затверджує склад Ради старійшин Українського реєст­рового козацтва;

– заслуховує річні звіти УРК;

– дає наказ на рік голові (гетьману) та генеральній стар­шині;

– приймає рішення про реорганізацію або ліквідацію Українського реєстрового козацтва.

Рада генеральної старшини:

– є керівним органом УРК між Великими радами;

– розпоряджається майном і коштами Українського ре­єстрового козацтва;

– готує питання для керівних рішень УРК;

– вирішує поточні питання управління Українським ре­єстровим козацтвом;

– збирається не менше ніж один раз на три місяці.

Рада генеральної старшини УРК складається з голови (геть­мана) Українського реєстрового козацтва, наказного гетьмана Українського реєстрового козацтва, головного отамана та гене­ральної старшини, куди входять отамани обласних осередків і члени Головного штабу. Бунчукові товариші мають право до­радчого голосу. Рішення ради приймаються простою більшістю голосів за наявності не менше як половини обласних отаманів.

Члени Генеральної старшини не мають права входити до складу контрольно-ревізійної інспекції Українського реєстро­вого козацтва. Вони можуть мати та використовувати під час виконання посадових обов'язків особисті клейноди, штампи, зареєстровані Головним штабом.

Співробітники Головного штабу мають свої Управи для ор­ганізації ведення роботи з відповідних напрямів.

Бунчукові товариші – козаки, які займають генеральні по­сади та є резервом голови (гетьмана) для виконання окремих (спеціальних) завдань і доручень його та Ради генеральної стар­шини.

Організаторами виконання рішень і наказів Великої ради та Ради генеральної старшини е голова (гетьман) Українського реєстрового козацтва, призначений ним наказний гетьман та головний отаман разом з усім складом Головного штабу Україн­ського реєстрового козацтва.

Голова (гетьман) УРК – вища посадова особа, яка наділена вищою козацькою військовою, адміністративною владою. Оби­рає його лише Велика рада Українського реєстрового козацтва з дійсних козаків не молодше 35 років, які проживають на те­риторії України не менше 10 років, терміном на п'ять років.

Обраному голові (гетьману) на Великій раді вручається була­ва, як символ верховної влади в УРК. Цьому голові (гетьману) підпорядковується весь особовий склад Українського реєстрового козацтва.

Голова (гетьман) УРК може входити до складу Координацій­ної ради з питань розвитку Українського козацтва при Прези­дентові України.

Голова (гетьман) Українського реєстрового козацтва:

– представляє без довіреності інтереси Українського реєс­трового козацтва на усіх рівнях владних структур України, у громадських і міжнародних організаціях, партіях і рухах;

– призначає наказного гетьмана та головного отамана, на­чальника Головного штабу, генеральних писаря, обозного, осавула, хорунжого, бунчужного, іншу наказну старшину, усу­ває їх від виконання службових обов'язків, контролює роботу старшини Головного штабу УРК;

– вносить на розгляд Великої ради Українського реєстро­вого козацтва кандидатури на посаду генерального судді, гене­рального інспектора та генерального скарбника УРК із дійсних козаків;

– визнає повноваження обраних обласних, районних, місь­ких отаманів і засвідчує це наказом; за потреби призупиняє його повноваження та призначає наказного отамана;

– підписує разом із начальником Головного штабу рішення Великої ради та Ради генеральної старшини Українського реєс­трового козацтва;

– підписує фінансові документи, ділові листи, визначає своїм наказом осіб, які мають право підпису банківських, фі­нансових чи інших документів;

– на виконання статутних завдань і рішень Великої ради видає універсали, накази та розпорядження, обов'язкові для виконання усіма членами Українського реєстрового козацтва;

– затверджує Положення про генеральну старшину, суд козацької честі, Раду поважних козаків Українського реєстро­вого козацтва, бунчукове, військове та значкове товариство, контрольно-ревізійну інспекцію, інші положення й нормативні документи, що регламентують внутрішнє життя УРК;

– за поданням обласних товариств присвоює старші коза­цькі військові звання особовому складу Українського реєстро­вого козацтва;

– за поданням обласних товариств нагороджує орденами та відзнаками Українського реєстрового козацтва, порушує клопотання перед Президентом України про нагородження ко­заків державними відзнаками.

Голова (гетьман) зобов'язаний:

– звітувати на Великій раді про діяльність Українського реєстрового козацтва, надавати інформацію Раді генеральної старшини про роботу Головного штабу й інших безпосередньо підпорядкованих йому структур;

– організовувати та проводити засідання Ради генеральної старшини;

– організовувати діяльність УРК згідно з чинним законо­давством України, Статутом УРК, козацькими звичаями.

Наказного гетьмана Українського рєстрового козацтва при­значає голова (гетьман), він виконує обов'язки першого заступ­ника голови (гетьмана) Українського реєстрового козацтва. Права і обов'язки наказного гетьмана визначаються окремим положенням.

Головного отамана УРК призначає голова (гетьман) із дійсних козаків, виконує обов'язки голови (гетьмана) чи наказного геть­мана у разі їх відсутності. Обов'язки головного отамана визна­чаються Положенням про Головний штаб. Призначеному голов­ному отаману голова (гетьман) Українського реєстрового козац­тва вручає пірнач як символ влади, головний отаман про свою роботу звітує перед головою (гетьманом), за дорученням голови (гетьмана) – перед Великою радою, відповідає за фінансово-господарську діяльність Головного штабу та всіх її служб.

На час виконання певної роботи за поданням головного ота­мана, голова (гетьман) тимчасово призначає наказних отаманів Українського реєстрового козацтва з певних питань, із вручен­ням їм відповідних владних повноважень і відзнак.

Головний штаб УРК – вищий організаційно-координацій­ний і методичний центр козацтва, який розташований у м. Киє­ві. Посадові особи штабу, що складається з Генеральної старши­ни, здійснюють організаційно-виконавчі функції згідно з Поло­женням про Головний штаб, що затверджує голова (гетьман) Українського реєстрового козацтва.

Діяльність Головного штабу, склад і обов'язки генеральної старшини Українського реєстрового козацтва на посадах, діяль­ність і завдання очолюваних ними служб регламентуються ок­ремими положеннями.

Суд козацької честі УРК є товариським судовим органом, повноваження, склад і обов'язки якого визначаються положен­ням, що затверджує голова (гетьман) Українського реєстрового козацтва. Генерального суддю УРК обирає Велика рада Україн­ського реєстрового козацтва за пропозицією голови (гетьмана) з дійсних козаків терміном на п'ять років і є радником голови (гетьмана) з правових питань. Діє на підставі окремого Положен­ня, затвердженого головою (гетьманом) Українського реєстро­вого козацтва.

Генеральна контрольно ревізійна інспекція УРК – це кон­трольний орган козацтва. Генерального інспектора обирає Ве­лика рада Українського реєстрового козацтва за пропозицією голови (гетьмана) з дійсних козаків терміном на п'ять років, і є радником голови (гетьмана). Діє на підставі окремого положен­ня, затвердженого головою (гетьманом) УРК. Генеральний інспектор пропонує на затвердження Великій раді кандидатури інспекторів у кількості трьох осіб.

Генеральна контрольно-ревізійна інспекція:

– здійснює контроль за надходженням і витратою коштів, матеріалів, веденням документації Головного штабу Україн­ського реєстрового козацтва;

– надає методичну допомогу ревізійним інспекціям місце­вих осередків УРК, аналізує їх діяльність;

– звітує Великій раді Українського реєстрового козацтва.

Рада старійшин – це вищий моральний авторитет в Україн­ському реєстровому козацтві.

Служба скарбу УРК є його фінансово-економічним органом, що діє на підставі окремого положення, затвердженого головою (гетьманом) Українського реєстрового козацтва. Генерального скарбника УРК обирає Велика рада Українського реєстрового козацтва за пропозицією голови (гетьмана) з дійсних козаків терміном на п'ять років. Генеральний скарбник разом із голов­ним отаманом Українського реєстрового козацтва та генераль­ним обозним Українського реєстрового козацтва організовує та координує фінансово-господарську діяльність УРК, звітує про роботу голові (гетьману) УРК та її Великій раді.

Командувач (отаман) козацького округу, отаман окремого козацького формування, отаман (голова) обласного, районного, міського козацького товариства призначається наказом голови (гетьмана) УРК.

Окружне козацьке товариство УРК має п'ять військових структур. Війська УРК діють відповідно до положення, затвер­дженого головою (гетьманом) УРК,

Обласне реєстрове козацьке товариство. Його керівні орга­ни складаються з Великої Ради обласного товариства, Ради об­ласної старшини й обласного штабу. Вищим органом самовря­дування обласного товариства є Велика обласна рада, до якої входять делегати від усіх козацьких товариств області та скли­кається не менше як один раз на 2,5 роки. Представництво від козацьких громад, час і місце проведення ради визначає Рада обласної старшини.

Обласна рада є повноважною, якщо на ній присутні не менше ніж 2/3 обраних делегатів. Рішення приймаються простою біль­шістю голосів. Обласна Рада може скликатися позачергово за вимогою не менше як половини районних товариств, що входять до складу обласного товариства, одним з керівних органів облас­ного товариства, а також згідно із рішенням вищого керівного органу Українського реєстрового козацтва.

Обласна Рада:

– заслуховує звіт обласного отамана (голови обласного това­риства), старшини товариства, контрольно-ревізійної інспекції про роботу обласного козацького товариства, обласного штабу;

– обирає на три роки обласного отамана (голову обласного товариства), обласного суддю (голову суду честі обласного товариства), скарбника, контрольно-ревізійного інспектора облас­ного товариства, яких подає на затвердження голові (гетьману) УРК. У разі незатвердження рада обирає цих осіб повторно;

– затверджує склад Ради старійшин;

– затверджує річний бюджет обласного товариства, зразки печаток, символіку (після погодження їх з Головним штабом Українського реєстрового козацтва);

– дає отаману та старшині наказ на термін обрання.

У період між Великими обласними радами керівництво діяль­ністю обласного товариства здійснює Рада отаманів, яка зби­рається не менше ніж два рази на рік.

Рада отаманів:

– складається з обласного отамана (голови обласного това­риства), отаманів районних козацьких товариств і військових товаришів – членів обласної старшини без посади з правом дорадчого голосу;

– скликається за рішенням обласного отамана (голови об­ласного товариства) й обласної старшини, за вимогою одного з районних осередків чи голови (гетьмана) Українського реєст­рового козацтва;

– приймає рішення про скликання позачергової обласної ради;

– може висловлювати недовіру обласній старшині, призна­ченій обласним отаманом (головою обласного товариства).

Організатором виконання рішень Великої обласної ради, Ради отаманів є обласний отаман (голова обласного товариства) разом із обласною старшиною у складі обласного штабу.

Обласний отаман – вища посадова особа в обласному козаць­кому товаристві, які обирає Велика обласна рада терміном на три роки з затвердженням повноважень головою (гетьманом) УРК. Як символ влади йому вручається пірнач.

Обласний отаман (голова обласного товариства) обласної організації:

– керує діяльністю обласного козацького товариства й об­ласним штабом, призначає й усуває від виконання обов'язків наказну обласну старшину;

– може входити до складу Координаційної ради з питань розвитку Українського козацтва при голові обласної державної адміністрації;

– звітує на Великій обласній раді та перед Головним шта­бом УРК, інформує про роботу обласного штабу на Раді обласної старшини;

– підписує фінансові документи, контролює роботу облас­ної старшини;

– при пересіканні інтересів обов'язково узгоджує свої дії з обласними отаманами відповідних областей і Головним шта­бом Украї