Екологічне право України - Шуміло О.М. - 2. Законодавство України про рослинний світ

Як і в будь-якій сфері, необхідною умовою належної охорони та раціонального використання рослинного світу є створення та розвиток галузевого законодавства про рослинний світ.

Як вказувалося вище, тривалий час законодавство про рослинний світ обмежувалося сукупністю нормативно-правових актів, присвячених використанню лісів, що утворювали окрему галузь природоресурсного законодавства - лісове законодавство. Диференціація правового регулювання природоресурсних відносин відобразилася у прийнятті в 1977 р. Основ лісового законодавства Союзу PCP та союзних республік. У цьому акті було вказано, що до державного лісового фонду не належали: дерева і групи дерев, а також інша деревинно-чагарникова рослинність на землях сільськогосподарського призначення; захисні насадження в смугах відводу залізничних, автомобільних доріг та каналів; дерева та групи дерев, а також зелені насадження в містах та інших населених пунктах, на землях поза міськими лісами; дерева на садових ділянках.

На сьогодні система законодавства про рослинний світ сформована на основі КУ та прийнятого відповідно до неї галузевого законодавства. КУ є основою для законодавства про рослинний світ, її норми визначають спрямованість діяльності та повноваження основних органів влади, основні права та обов'язки як держави, так і громадян, у тому числі екологічні права та обов'язки, які є невід'ємною частиною законодавства про рослинний світ (ст.ст. 13, 16, 50, 66 КУ).

Міжнародні нормативно-правові документи є наступною ланкою в системі законодавства про рослинний світ. Треба зауважити, що рослинний світ як невід'ємна складова довкілля та кожної екосистеми досить часто стає об'єктом міжнародної охорони в частині захисту окремих екосистем чи територій.

Безпосередньо присвячені або стосуються охорони рослинного світу такі конвенції: Конвенція про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі; Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що знаходяться під загрозою знищення; Конвенція про охорону біологічного різноманіття від 1992 року.

Основою для розробки законодавства про рослинний світ є ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища", яким встановлено загальні принципи та вимоги щодо охорони окремих елементів довкілля, а також правила їхнього використання, в тому числі об'єктів рослинного світу.

Загальним законом у сфері охорони рослинного світу став ЗУ "Про рослинний світ". Саме зазначений нормативно-правовий акт створив передумови для подальшого розвитку національного законодавства про використання та охорону природних рослинних ресурсів. Ст. 1 ЗУ "Про рослинний світ" вказує, що відносини у сфері охорони, використання та відтворення рослинного світу, крім нього самого, регулюються КУ, законами України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про природно-заповідний фонд України", ЛК України та іншими нормативно-правовими актами. Приймаються й інші законодавчі акти, що регулюють правові відносини щодо охорони та використання рослинного світу: Закону України "Про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів" 69, ЗУ "Про внесення змін до Закону України "Про Червону книгу України" щодо покращення охорони рідкісних видів тварин та рослин" та інші.

Відносини у сфері охорони, використання та відтворення рослин і багаторічних насаджень сільськогосподарського призначення регулюються відповідним законодавством України.

Цим же Законом було визначено, що завданням законодавства України про рослинний світ є регулювання суспільних відносин у сфері охорони, використання та відтворення дикорослих та інших несільськогосподарського призначення судинних рослин, мохоподібних, водоростей, лишайників, а також грибів, їхніх угруповань і місцезростань.

ЗУ "Про рослинний світ" визначив законодавчі засади використання та охорони рослинного світу, встановив правила здійснення окремих видів поводження з об'єктами рослинного світу (акліматизація, інтродукція і т. ін.), повноваження державних органів тощо.

Наступною ланкою у системі законодавства про рослинний світ є ЛК України. Зважаючи на те, що питання правової охорони та використання лісів висвітлюються у наступному розділі, необхідно звернути увагу тільки на співвідношення ЗУ "Про рослинний світ" та вказаного кодексу, які співвідносяться як загальний та спеціальний закони. ЛК України у сукупності з підзаконними нормативно-правовими актами в цілому забезпечує належне правове регулювання відносин щодо використання та охорони лісів і є прикладом спеціального закону, а порядок використання та охорони нелісової рослинності визначається переважно нормами загального характеру, вміщеними у ЗУ "Про рослинний світ".

Необхідно зазначити, що більшість підзаконних актів, прийняття яких прямо передбачене ЗУ "Про рослинний світ", до цього часу не розроблені. Тому подальший розвиток законодавства про рослинний світ вбачається, крім того, також у розробці та прийнятті великої кількості підзаконних нормативно-правових актів, передбачених бланкетними нормами ЗУ "Про рослинний світ", зокрема, правил загального використання природних рослинних ресурсів громадянами України, порядку спеціального використання природних рослинних ресурсів (стосовно різних видів такого використання) та інших актів.

Однак неможливо говорити про повну відсутність підзаконних нормативно-правових актів у цій сфері. Так, прикладами підзаконних актів у сфері охорони та використання рослинного світу є: Порядок ведення державного обліку і кадастру рослинного світу; Інструкція про порядок установлення нормативів спеціального використання природних рослинних ресурсів; Положення про Зелену книгу України тощо.

Потрібно наголосити, що окремі норми законодавства про охорону рослинного світу містяться в нормативних актах, зокрема, в законодавстві щодо захисту рослин, відходів, природно-заповідного фонду тощо. Це не є відмінністю законодавства про рослинний світ, а лише вказує на міжгалузевий характер цього інституту екологічного права.