Екологічне право України - Шуміло О.М. - 6. Юридична відповідальність за порушення законодавства про охорону атмосферного повітря

Статтею 33 ЗУ "Про охорону атмосферного повітря" передбачено, що відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря несуть особи, винні у:

- порушенні прав громадян на безпечне для життя і здоров'я навколишнє природне середовище;

- перевищенні нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин зі стаціонарних джерел в атмосферне повітря та нормативів гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел;

- перевищенні нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах пересувних джерел;

- викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону;

- перевищенні обсягів викидів забруднюючих речовин, встановлених у дозволах на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря;

- недотриманні вимог, передбачених дозволом на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря;

- провадженні незаконної діяльності, що негативно впливає на погоду і клімат;

- впровадженні відкриттів, винаходів, раціоналізаторських пропозицій, нових технічних систем, речовин і матеріалів, а також закупівлі в інших державах та експлуатації технологічного устаткування, транспортних засобів та інших об'єктів, які не відповідають вимогам, встановленим законодавством про охорону атмосферного повітря;

- порушенні встановлених законодавством правил складування та утилізації промислових і побутових відходів, транспортування, зберігання і застосування пестицидів та агрохімікатів, що спричинило забруднення атмосферного повітря;

- проектуванні і будівництві об'єктів із порушенням встановлених законодавством норм та вимог до охорони атмосферного повітря;

- невиконанні розпоряджень та приписів органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони атмосферного повітря;

- ненаданні передбаченої законодавством своєчасної, повної та достовірної інформації про стан атмосферного повітря, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, джерела забруднення, а також приховуванні або перекрученні відомостей про стан атмосферного повітря, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, екологічну обстановку, яка склалася внаслідок забруднення атмосферного повітря;

- недотриманні норм екологічної безпеки, державних санітарних норм при проектуванні, розміщенні, будівництві та введенні в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств, споруд та інших об'єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів та устаткування.

На відміну від багатьох інших поресурсових законів та кодексів, ЗУ "Про охорону атмосферного повітря" не деталізує питання щодо видів юридичної відповідальності. Разом з тим, враховуючи положення законодавства та практику притягнення до юридичної відповідальності, треба зазначити, що до осіб, винних у порушенні законодавства про охорону атмосферного повітря, може застосовуватися дисциплінарна, адміністративна, кримінальна та цивільно-правова (майнова) відповідальність.

Найпоширенішим видом юридичної відповідальності за порушення екологічного законодавства (у тому числі законодавства про охорону атмосферного повітря) є адміністративна відповідальність. Так, у главі 7 КУпАП - Адміністративні правопорушення у сфері охорони природи, використання природних ресурсів, охорони культурної спадщини - передбачено відповідальність за такі порушення законодавства про охорону атмосферного повітря:

- порушення порядку здійснення викиду забруднюючих речовин в атмосферу або впливу на неї фізичних та біологічних факторів (ст. 78 КУпАП);

- порушення порядку здійснення діяльності, спрямованої на штучні зміни стану атмосфери та атмосферних явищ (ст. 781 КУпАП);

- недодержання вимог щодо охорони атмосферного повітря при введенні в експлуатацію та експлуатації підприємств і споруд (ст. 79 КУпАП);

- випуск в експлуатацію транспортних та інших пересувних засобів з перевищенням нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах (ст. 80 КУпАП);

- експлуатація автомототранспортних та інших пересувних засобів з перевищенням нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах (ст. 81 КУпАП).

Побічно атмосферне повітря виступає об'єктом посягання також і при здійсненні самовільного випалювання рослинності або її залишків (ст. 80 КУпАП), невиконанні вимог екологічної безпеки у процесі впровадження відкриттів, винаходів, корисних моделей, промислових зразків, раціоналізаторських пропозицій, нової техніки, технологій і систем, речовин і матеріалів (ст. 911 КУпАП).

Основними видами покарань за порушення законодавства про охорону атмосферного повітря виступають штрафи. Сума штрафів може диференціюватися залежно від статусу суб'єктів правопорушення (громадяни, посадові особи, громадяни - суб'єкти господарської діяльності).

Крім того, характеризуючи юридичну відповідальність за порушення законодавства про охорону атмосферного повітря, потрібно звернути увагу на те, що ст. 12 ЗУ "Про охорону атмосферного повітря" - Обмеження, тимчасова заборона (зупинення) або припинення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і впливу фізичних та біологічних факторів на його стан - передбачено, що "господарська чи інші види діяльності, пов'язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства".

Разом з тим законодавством не встановлено спеціального порядку обмеження, тимчасової заборони (зупинення) або припинення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і впливу фізичних та біологічних факторів на його стан. У цьому випадку застосовується загальний Порядок обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища, затверджений Постановою ВР України3 6.

Відповідно до цього порядку, діяльність підприємств, що здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, може бути:

- обмежена - на певний період (до виконання необхідних природоохоронних заходів) встановлюються зменшені обсяги викидів і скидів забруднюючих речовин та розміщення відходів у цілому по підприємству чи по окремих його цехах (дільницях) і одиницях обладнання;

- тимчасово заборонена (зупинена) - до виконання необхідних природоохоронних заходів зупиняється експлуатація підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання;

- припинена - повністю припиняється експлуатація підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання.

При тимчасовій забороні (зупиненні) чи припиненні діяльності підприємств забороняються всі викиди і скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів по підприємствах в цілому чи окремих їх цехах (дільницях) і одиницях обладнання.

Системний аналіз порушень порядку дозволяє зробити висновок про те, що діяльність підприємств, у контексті охорони атмосферного повітря, обмежується або тимчасово забороняється (зупиняється) у разі перевищення ними лімітів використання природних ресурсів, порушення екологічних нормативів, екологічних стандартів, а також вимог екологічної безпеки, зокрема: введення в дію підприємств, на яких не забезпечено в повному обсязі додержання екологічних вимог і виконання заходів, передбачених проектами на їхнє будівництво (реконструкцію); відсутність споруд, устаткування і пристроїв для очищення викидів та скидів або їхнього знешкодження, а також приладів контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та характеристиками шкідливих факторів на підприємствах, діяльність яких пов'язана із шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, або порушення правил експлуатації зазначених споруд, устаткування, пристроїв і приладів; використання природних ресурсів, викидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, складування, захоронення, зберігання або розміщення виробничих, побутових та інших відходів без відповідних дозволів; перевищення гранично допустимих чи тимчасово узгоджених викидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, рівнів акустичного, електромагнітного, іонізуючого та іншого шкідливого впливу фізичних факторів, біологічного впливу та радіоактивного забруднення; відсутності або нездійснення заходів, спрямованих на запобігання залповим викидам і скидам, що створюють високі та екстремально високі рівні забруднення повітряного та водного басейнів і ґрунтів, становлять небезпеку для здоров'я та життя людей, тваринного і рослинного світу; виробництво й експлуатація транспортних та інших пересувних засобів і установок, у викидах і скидах яких вміст забруднюючих речовин перевищує встановлені нормативи тощо.

Необхідно вказати, що в контексті Рішення КСУ у справі за конституційним зверненням відкритого акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" щодо офіційного тлумачення положень п. 22 ч. 1 ст. 92 КУ, ч.ч. 1, 3 ст. 2, ч. 1 ст. 38 КУпАП (справа про відповідальність юридичних осіб) такі дії з обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств не є адміністративною відповідальністю, а є різновидом юридичної відповідальності юридичних осіб на підставі процесуальних норм, що регламентують провадження у справі про порушення юридичними особами норм законодавства.

КК України окремо виділено ст. 241 "Забруднення атмосферного повітря". Відповідно до частини першої цієї статті, забруднення або інша зміна природних властивостей атмосферного повітря шкідливими для життя, здоров'я людей або для довкілля речовинами, відходами або іншими матеріалами промислового чи іншого виробництва внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи для довкілля, - караються штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на той самий строк або без такого.

Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки, - караються обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Постановою Пленуму ВС України "Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля" роз'яснюється, що створення небезпеки для життя і здоров'я людей має місце в разі, коли забруднення навколишнього природного середовища чи вчинення інших протиправних дій могло призвести до загибелі хоча б однієї людини, масових захворювань людей, зараження хоча б однієї людини епідемічним або інфекційним захворюванням, зниження тривалості життя чи імунного захисту людей, відхилень у розвитку дітей тощо.

Під тяжкими наслідками потрібно розуміти: загибель чи масове захворювання людей; істотне погіршення екологічної обстановки в тому чи іншому регіоні (місцевості); зникнення, масова загибель чи тяжкі захворювання об'єктів тваринного і рослинного світу; неможливість відтворити протягом тривалого часу ті чи інші природні об'єкти або використовувати природні ресурси в певному регіоні; генетичне перетворення тих чи інших природних об'єктів; заподіяння матеріальної шкоди в особливо великих розмірах тощо.

Під загибеллю людей треба розуміти смерть хоча б однієї людини, що сталася внаслідок вчинення злочинів, відповідальність за які передбачена відповідними статтями КК.

Разом з тим необхідно вказати, що окремі діяння, об'єктом злочинного посягання яких може бути атмосферне повітря, передбачені й іншими статтями КК України. Наприклад, ст. 23 8 КК України - Приховування або перекручення відомостей про екологічний стан або захворюваність населення - прямо передбачає, що кримінальна відповідальність настає за приховування або умисне перекручення службовою особою відомостей про екологічний, у тому числі радіаційний, стан, який пов'язаний із забрудненням земель, водних ресурсів, атмосферного повітря, харчових продуктів і продовольчої сировини і такий, що негативно впливає на здоров'я людей, рослинний та тваринний світ, а також про стан захворюваності населення в районах з підвищеною екологічною небезпекою.

Також кримінально карні діяння у сфері охорони атмосферного повітря можуть наступати внаслідок: порушення правил екологічної безпеки (ст. 235 КК України); невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення (ст. 237 КК України); проектування чи експлуатації споруд без систем захисту довкілля (ст. 253 КК України).

Особливості цивільно-правової відповідальності та відшкодування шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, закріплені в ст. 34 ЗУ "Про атмосферне повітря": "Шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом".

Наказом Мінприроди України затверджено Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Саме відповідно до неї і відбувається розрахунок відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб).

Наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються:

o викиди забруднюючих речовин, які перевищують затверджені гранично допустимі викиди, установлені дозволом на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;

o викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, включаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства;

o викиди, що здійснюються з перевищенням технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин із устаткування, затверджених відповідно до законодавства;

o залпові викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, які кількісно та якісно передбачені технологічними регламентами виробництв і перевищують трикратне значення гранично допустимого викиду відповідно до законодавства;

o залпові викиди забруднюючих речовин, які непередбачені технологічними регламентами виробництв;

o аварійні викиди.

Залповий викид - викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря, який кількісно та якісно передбачений технологічним регламентом виробництва і перевищує в декілька разів величини викидів, що встановлені при нормальному веденні технологічного процесу. Тривалість залпового викиду визначається згідно з картою виробничого процесу. Дозволений обсяг залпових викидів не повинен перевищувати трикратне значення гранично допустимого викиду відповідно до законодавства.

Аварійний викид - викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря, який стався внаслідок промислової чи транспортної аварії, катастрофи, стихійного лиха.

Факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами.

При визначенні наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря інструментально-лабораторними методами контролю використовуються результати інструментально-лабораторних вимірювань лабораторій, які атестовані на право проведення відповідних інструментально-лабораторних вимірювань. Дані таких вимірювань мають бути зафіксовані в журналах первинної облікової документації, у робочих журналах лабораторій або у звітах про інструментально-лабораторні вимірювання.

Розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об'ємної витрати газопилового потоку застосовуються у випадках:

- викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання;

- викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря внаслідок невиконання в установлені у дозволі на викиди забруднюючих речовин терміни запланованих заходів щодо скорочення викидів забруднюючих речовин;

- аварійного викиду;

- викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря внаслідок несанкціонованого спалювання відходів різного походження, пожнивних залишків та іншої рослинності;

- об'ємної витрати газопилового потоку (димових газів) від паливовикористовуваного обладнання за відсутності технічних можливостей для інструментально-лабораторного вимірювання (конструктивні особливості газоходів).

Розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на час виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини.

РОЗДІЛ 7. ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ТЕРИТОРІЙ ТА ОБ'ЄКТІВ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ
1. Загальна характеристика ПЗФ України та проблеми його формування
2. Загальна характеристика законодавства про ПЗФ України
3. Загальна характеристика правового режиму територій та об'єктів ПЗФ України
4. Особливості правового режиму природних заповідників, біосферних заповідників і національних природних парків
5. Особливості правового режиму регіональних ландшафтних парків, заказників, пам'яток природи, заповідних урочищ
6. Особливості правового режиму ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків і парків-пам'яток садово-паркового мистецтва
7. Порядок створення й оголошення територій та об'єктів ПЗФ України
8. Особливості використання територій та об'єктів ПЗФ України
9. Форми власності на території та об'єкти ПЗФ України та особливості правового режиму їхніх земель
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru