Ураховуючи значну цінність об'єктів ПЗФ України, законодавство передбачає цілий ряд обмежень щодо користування ними та використання територій та об'єктів ПЗФ України. Так, ч. 3 ст. 7 ЗУ "Про ПЗФ України" передбачає, що: "На землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням".
Стаття 9 ЗУ "Про ПЗФ України" конкретизує види використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, закріплюючи, що території та об'єкти природно-заповідного фонду з додержанням вимог, встановлених цим законом та іншими актами законодавства України, можуть використовуватися:
- у природоохоронних цілях;
- у науково-дослідних цілях;
- в оздоровчих та інших рекреаційних цілях;
- в освітньо-виховних цілях;
- для потреб моніторингу навколишнього природного середовища.
Зазначені види використання, а також заготівля деревини, лікарських та інших цінних рослин, їхніх плодів, сіна, випасання худоби, мисливство, рибальство та інші види використання можуть здійснюватися лише за умови, що така діяльність не суперечить цільовому призначенню територій та об'єктів природно-заповідного фонду, встановленим вимогам щодо охорони, відтворення та використання їхніх природних комплексів та окремих об'єктів.
Зважаючи на надзвичайно велике значення регулювання спеціального природокористування в межах територій та об'єктів ПЗФ України, у 2010 році ЗУ "Про ПЗФ України" було доповнено ст. 9-1, в якій на рівні закону було врегульовано ці питання. Спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється в межах ліміту та на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду. Перелік видів використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів ПЗФ України і порядок їхнього використання визначаються режимом територій та об'єктів ПЗФ України.
Спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів ПЗФ загальнодержавного значення здійснюється в межах ліміту на використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів ПЗФ, затвердженого Мніприроди, а також на підставі дозволів, які видаються Республіканським комітетом АРК з охорони навколишнього природного середовища та державними управліннями охорони навколишнього природного середовища на місцях.
Спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів ПЗФ місцевого значення здійснюється в межах ліміту на використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, затвердженого Республіканським комітетом АРК з охорони навколишнього природного середовища та державними управліннями охорони навколишнього природного середовища на місцях, а також на підставі дозволів, що видаються місцевими радами за погодженням з територіальними органами Мінприроди.
Порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів і встановлення лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення визначається КМ України. Видача дозволів на спеціальне використання природних ресурсів здійснюється на безоплатній основі на підставі клопотання (заявки) природокористувача, погодженого із власником або постійним користувачем земельної ділянки та зацікавленими органами.
Дозвіл на спеціальне використання природних ресурсів може бути анульований органом, що його видав, у разі: різкого погіршення стану навколишнього природного середовища внаслідок природокористування; ліквідації підприємства, установи або організації, яка отримала дозвіл; порушення умов природокористування та режиму території природно-заповідного фонду; втрати чи пошкодження дозволу, що не дає можливості визначити зміст дозволу.
Здійснення господарської та іншої діяльності за декларативним принципом заборонено.
Дозвіл видається після затвердження лімітів протягом місяця з моменту подання клопотання. Підставами для відмови у видачі дозволу є відсутність затвердженого в установленому порядку ліміту, порушення умов природокористування та режиму території природно-заповідного фонду.
Прийняття рішення про відмову у видачі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється у місячний строк, вказане рішення може бути оскаржене центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища або судом. Заява про оскарження рішення про відмову у видачі дозволу подається до центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища протягом строку, що не перевищує десять днів з дня одержання відповідного рішення. Заява розглядається у десятиденний строк. Про результати розгляду заявник повідомляється письмово.
Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 22 червня 2009 року затверджено Положення про рекреаційну діяльність у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду України. Відповідно до цього Положення, до основних напрямів ведення рекреаційної діяльності у межах територій та об'єктів ПЗФ належать такі:
o створення умов для організованого та ефективного туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних природних комплексів та об'єктів;
o забезпечення попиту рекреантів на загальнооздоровчий, культурно-пізнавальний відпочинок, туризм, любительське та спортивне рибальство, полювання тощо;
o обґрунтування і встановлення допустимих антропогенних (рекреаційних) навантажень на території та об'єкти ПЗФ України;
o організація рекламно-видавничої та інформаційної діяльності, екологічної просвіти серед відпочиваючих, туристів у межах територій та об'єктів ПЗФ України; формування у рекреантів та місцевих жителів екологічної культури, дбайливого та гуманного ставлення до національного природного надбання.
Рекреаційна діяльність у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється установами ПЗФ, підприємствами, установами та організаціями, яким ці території та об'єкти підпорядковані, із забезпеченням таких умов:
- створення і функціонування рекреаційної інфраструктури на визначених згідно із законодавством територіях та об'єктах ПЗФ України;
- організація та інфраструктурне облаштування туристичних та екскурсійних маршрутів, еколого-освітніх стежок;
- координація діяльності установами ПЗФ суб'єктів рекреаційної діяльності незалежно від форми власності та підпорядкування з огляду на використання природних та історико-культурних ресурсів у межах територій та об'єктів ПЗФ України;
- створення і ведення інформаційного банку даних щодо рекреаційних закладів, які розташовані в межах територій та об'єктів ПЗФ України;
- участь у вітчизняних і міжнародних науково-практичних конференціях, з'їздах, семінарах, присвячених питанням розвитку рекреації;
- вивчення, узагальнення та впровадження вітчизняного і зарубіжного досвіду щодо організації рекреаційної діяльності на природно-заповідних територіях та об'єктах.
Рекреаційна діяльність організовується відповідно до функціонального зонування та проектів організації території національних природних парків (НІШ) і регіональних ландшафтних парків (РЛП), охорони, відтворення та рекреаційного використання їхніх природних комплексів і об'єктів, проектів організації території біосферних заповідників та охорони їхніх природних комплексів, а також проектів утримання та реконструкції парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, проектів організації території зоопарків, дендропарків тощо.
Рекреаційна діяльність у межах заказників і пам'яток природи може здійснюватися за умови забезпечення охорони та збереження їхніх природних комплексів відповідно до положень про заказники та охоронних зобов'язань власників або користувачів земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів, оголошених заказниками або пам'ятками природи.
Рекреаційна діяльність у межах територій та об'єктів ПЗФ України може здійснюватися за такими основними видами:
o відпочинок (загальнооздоровчий відпочинок; культурно-пізнавальний відпочинок; короткостроковий відпочинок (від 510 годин до 1-2 днів); розбиття наметів і розкладання вогнищ у спеціально обладнаних та відведених для цього місцях);
o екскурсійна діяльність (екскурсії (прогулянки) маркованими екологічними стежками, а також на виставки, в музеї, засновниками яких є установи ПЗФ, інші суб'єкти рекреаційної діяльності);
o туристична діяльність (науково-пізнавальний пішохідний туризм; орнітологічний туризм (спостереження за птахами); етнографічний туризм (кантрі-туризм) - ознайомлення з народними традиціями, фольклором, побутом, архітектурою та іншими ментальними цінностями місцевого населення; лижний, зокрема гірськолижний туризм (лижні подорожі та прогулянки); велосипедний туризм (прогулянки, подорожі на велосипедах); кінний туризм (прогулянки, подорожі на конях); водний туризм (спуск гірською річкою на надувних плотах, човнах, катамаранах (рафтинг), подорожі на яхті, катання на водних лижах, віндсерфінг, прогулянки на човнах); спелеотуризм (відвідування печер); підводний туризм (підводне плавання з аквалангом, екскурсії до підводних печер і гротів (дайвінг)); парапланеризм (прогулянки, подорожі на парапланах), дельтапланеризм (прогулянки, подорожі на дельтапланах), балунінг (прогулянки, подорожі на повітряних кулях);
o оздоровлення (використання рекреантами природних лікувальних ресурсів ПЗФ з метою відновлення розумових, духовних і фізичних сил людини);
o любительське і спортивне рибальство;
o любительське і спортивне полювання.
Рекреаційна діяльність у межах територій та об'єктів ПЗФ України організовується спеціальними адміністраціями установ ПЗФ, а також підприємствами, установами, організаціями, яким підпорядковані ці території та об'єкти.
Порядок здійснення наукової діяльності в межах об'єктів ПЗФ частково передбачений Положенням про наукову діяльність заповідників та національних природних парків України та Положенням про організацію наукових досліджень у заповідниках і національних природних парках України. Відповідно до цих положень, основними документами в організації планування наукових досліджень у природно-заповідних установах (ПЗУ) є програми, тематичні та індивідуальні плани наукових і науково-технічних співробітників, а також плани науково-технічних заходів. Робочими науковими матеріалами наукових співробітників
ПЗУ є польові щоденники, книга камеральної обробки даних, картки обліку на постійних пробних площах, фенологічні картки, картосхеми та карти поширення видів флори та фауни та ін. Основною формою наукових досліджень, а також звітним документом наукової роботи у біосферних, природних заповідниках та національних природних парках є щорічний том "Літопису природи", який ведеться відповідно до затверджених методичних посібників. У "Літопис природи" подаються основні дані про календар природи, фізико-географічні умови, рослинний і тваринний світ, режими їхньої охорони, антропогенний вплив на природно-заповідну територію.
Крім "Літопису природи", природно-заповідні установи зосереджують наукову діяльність на розробці спеціальних тем, пов'язаних з вивченням наукових основ охорони, відтворення і використання біорізноманітності, а також особливо цінних природних комплексів та об'єктів.
Фінансування діяльності об'єктів ПЗФ України здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, а також інших незаборонених джерел (грантів, добровільних пожертв тощо), у тому числі за рахунок коштів, що надходять у вигляді плати за послуги, які надаються установами ПЗФ. КМ України затверджено виключний Перелік платних послуг, що може надаватися бюджетними установами природно-заповідного фонду. Серед них виділяють послуги, які можуть надаватися бюджетними установами ПЗФ згідно з їхніми функціональними повноваженнями, та послуги, які можуть надаватися бюджетними установами у сфері господарської діяльності.
До послуг, які можуть надаватися бюджетними установами ПЗФ згідно з їхніми функціональними повноваженнями, належать: послуги, пов'язані із забезпеченням провадження рекреаційної діяльності на території установ ПЗФ (екскурсії маркованими маршрутами, екологічними стежками, на виставки, до музеїв, еколого-просвітницьких центрів, засновниками яких є зазначені установи; екскурсії до карстових печер); організація та проведення освітньо-виховних і природоохоронних заходів; послуги, пов'язані з науково-дослідницькою діяльністю з охорони, відтворення та раціонального використання природних ресурсів, проведенням експертизи та лабораторних аналізів.
Послуги, які можуть надаватися бюджетними установами у сфері господарської діяльності, включають: фотопослуги, послуги з проведення громадянами та організаціями відео-, кіно- та телевізійних зйомок у межах територій установ природно-заповідного фонду; послуги з розміщення, проживання та харчування туристів, відпочиваючих; послуги з рекламно-видавничої діяльності; ветеринарні профілактичні та лікувальні послуги; послуги зі збирання та реалізації рослин і рослинної продукції як складових частин гербарних матеріалів; послуги з виготовлення та реалізації предметів декоративно-прикладного мистецтва; послуги з надання у користування автомототранспортних засобів, обладнання, майна, інструментів, що належать установам ПЗФ.
Також у межах об'єктів ПЗФ (крім територій природних заповідників, заповідних зон національних природних парків, біосферних заповідників, регіональних ландшафтних парків, ботанічних садів і дендрологічних парків) дозволяється надання послуг, пов'язаних зі створенням умов для організованого туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду (короткостроковий відпочинок (розбиття наметів і розкладання вогнищ у спеціально облаштованих та відведених для цього місцях); любительське (спортивне) рибальство; прогулянка (подорож) на велосипеді, на конях; полювання; спуск гірською річкою на надувних плотах, човнах; подорож на яхті, катання на човнах, водних лижах, віндсерфінг); перевезення туристів, відпочиваючих; користування автостоянками, пристанями (причалами), що належать установам природно-заповідного фонду; реалізація тварин, що утримуються на територіях природно-заповідного фонду, їхньої продукції (молоко, м'ясо, яйця, пір'я, шкіра) та частин (шкаралупа яєць, чучела, черепи та скелети, шкіра, роги), складових зоологічних колекцій; збирання та реалізація лікарських рослин, трав, ягід, грибів; вирощування та реалізація рослин, саджанців, сіянців, насіння; реалізація продукції підсобних господарств; реалізація деревини та виробів з неї (сувенірів, столярних виробів)).
Оскільки території та об'єкти ПЗФ є національним надбанням, власністю українського народу, а також враховуючи їхню цінність та права громадян в екологічній сфері, ЗУ "Про ПЗФ України" окремо визначено права громадян України з питань охорони та використання територій та об'єктів ПЗФ, зокрема, права на:
- участь в обговоренні проектів законодавчих актів з питань розвитку заповідної справи, формування природно-заповідного фонду;
- участь у розробці та реалізації заходів щодо їхньої охорони та ефективного використання, запобігання негативному впливу на них господарської діяльності;
- внесення пропозицій про включення до складу природно-заповідного фонду найбільш цінних природних територій та об'єктів;
- ознайомлення з територіями та об'єктами природно-заповідного фонду, здійснення інших видів користування з додержанням встановлених вимог щодо заповідного режиму;
- участь у здійсненні громадського контролю за охороною заповідних територій та об'єктів, внесення пропозицій про притягнення до відповідальності винних у порушенні вимог охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Зазначений перелік прав не є вичерпним і підлягає розширенню у випадках, передбачених законодавством України.
10. Юридична відповідальність за порушення законодавства про ПЗФ України
РОЗДІЛ 8. МІЖНАРОДНО-ПРАВОВА ОХОРОНА ДОВКІЛЛЯ
1. Участь України у міжнародному співробітництві в галузі охорони навколишнього природного середовища
2. Обов'язок іноземних юридичних осіб і громадян та осіб без громадянства щодо додержання законодавства України про охорону навколишнього природного середовища
ЛІТЕРАТУРА