Закон України "Про судоустрій і статус суддів" - Теліпко В.Е. - Стаття 15. Одноособовий та колегіальний розгляд справ

1. Справи в судах розглядаються суддею одноособово, а у випадках, визначених процесуальним законом, - колегією суддів, а також за участю народних засідателів і присяжних.

2. Суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд.

3. У судах загальної юрисдикції функціонує автоматизована система документообігу.

Персональний склад суду для розгляду конкретної справи визначається автоматизованою системою документообігу за принципом вірогідності розподілу справ під час реєстрації в суді позовних заяв, клопотань та скарг.

4. При визначенні персонального складу суду для розгляду конкретної справи автоматизованою системою документообігу забезпечується врахування ступеня завантаженості кожного судді, спеціалізації, а також вимог процесуального закону.

5. Положення про автоматизовану систему документообігу затверджується Радою суддів України за погодженням з Державною судовою адміністрацією України з урахуванням специфіки спеціалізації судів.

У суді першої інстанції кримінальні справи розглядаються суддею одноособово, або колегією суддів, або судом у складі суддів і народних засідателів, або суддею і присяжними. Склад суду встановлюється відповідно до вимог процесуального законодавства з урахуванням тяжкості злочину, складності провадження у справі, розміру покарання, яке може бути призначено, а в установлених законом випадках - і від згоди підсудного на розгляд справи тим чи іншим складом.

Так, кримінальні справи про злочини, за які законом передбачено призначення покарання: (а) не пов'язане з позбавленням волі або у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років, розглядаються суддею одноособово; (б) на строк більше десяти років, розглядаються колегіально судом у складі трьох суддів, якщо підсудний заявив клопотання про розгляд справи в такому складі; (в) у виді довічного ув'язнення, розглядаються судом у складі двох суддів і трьох народних засідателів (а після створення суду присяжних розглядатимуться колегіально суддею із залученням присяжних).

Колегіальний розгляд справи є однією з гарантій повного, всебічного й об'єктивного розгляду справ, поновлення законного, обґрунтованого і справедливого вироку.

Вільні справи в суді першої інстанції розглядаються суддею одноособова А в справах щодо (обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною і поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, (б) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою, (в) усиновлення, (г) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку, (д) обов'язкової госпіталізації до протитуберкульозного закладу - розгляд справ провадиться судом у складі одного судді і двох народних засідателів.

Перегляд цивільних справ у апеляційному порядку здійснюється колегією у складі трьох суддів, а в касаційному - колегією у складі п'яти суддів.

Господарські справи в судах першої інстанції розглядаються суддею одноособово. Але будь-яка справа залежно від її категорії і складності може бути розглянута судом колегіально у складі трьох професійних суддів.

В апеляційній і касаційній інстанціях справи розглядаються судом тільки колегіально - у складі не менше трьох професійних суддів.

Верховний Суд України і Конституційний Суд України здійснюють судочинство колегіально - повним складом суду.

При розгляді справ у колегіальному складі професійних суддів усі судді мають рівні з головуючим права, і судове рішення вважається прийнятим за умови, якщо за нього проголосувала більшість суддів.

Судова влада в Україні належить лише судам в особі професійних суддів, а також народних засідателів і присяжних у випадках, коли правосуддя відповідно до процесуальних кодексів здійснюється з їх участю.

Професійні судді - особи, призначені і обрані відповідно до ст. 128 Конституції для здійснення правосуддя на професійній основі. Про порядок призначення і обрання професійних суддів див. ст. ст. 66 і 74 цього Закону і коментар до них.

Народні засідателі і присяжні - це громадяни України, які відповідно до ст. 127 Конституції беруть участь у здійсненні правосуддя і вирішують у складі суду справи разом з професійними суддями. Порядок залучення їх до участі у розгляді справ, вимоги, яким вони повинні відповідати, та інші питання щодо участі народних засідателів і присяжних у розгляді справи визначаються главою 3 розділу III цього Закону та процесуальним законодавством.

Частиною четвертою коментованої статті встановлено, що визначення персонального складу суду для розгляду конкретної справи забезпечується автоматизованою системою документообігу.

Положення про автоматизовану систему документообігу затверджується Радою суддів України за погодженням з Державною судовою адміністрацією України з урахуванням специфіки спеціалізації судів.

Наразі подібне положення діє лише в системі судів адміністративної юрисдикції ~ воно затверджене Наказом Державної судової адміністрації України від 3 грудня 2009 року № 129. Згідно Перехідних положень коментованого Закону воно діятиме до затвердження відповідного положення Радою суддів України.

Стаття 16. Символи судової влади

Відповідно до цього Закону судді є носіями судової влади в Україні, посадовими особами державної влади, які в конституційному порядку наділені повноваженнями здійснювати правосуддя. Судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у формі цивільного, господарського, адміністративного, кримінального, а також конституційного судочинства. Судове рішення, яким закінчується розгляд справи у суді, ухвалюється іменем України.

Саме з метою реалізації і конкретизації владних повноважень суддів і суду при здійсненні правосуддя коментованою статтею встановлено, що символами судової влади є державні символи України - Державний Герб України та Державний Прапор України. Порядок використання символів судової влади у приміщеннях судів встановлюється законом відповідно до вимог ст. 20 Конституції України. На сьогодні символи судової влади - Державний Герб України та Державний Прапор України фактично використовуються у приміщеннях залів судових засідань як атрибут здійснення правосуддя у судах загальної юрисдикції та Конституційному Суді України. Вперше в законодавстві України обов'язок судді при здійсненні правосуддя перебувати в мантії було встановлено ст. 44 Закону України "Про статус суддів" (нині - такого, що втратив чинність. її опис і зразки затверджувались Президією Верховної Ради України.

Коментованою статтею встановлено, що суддя здійснює правосуддя в мантії, на якій закріплюється нагрудний знак встановленого зразка. Зразки мантії та нагрудного знака затверджує Рада суддів України. Останні зазначені зразки затверджені рішенням Ради суддів України від 16 травня 2003 р. Мантія і нагрудний знак судді є атрибутом здійснення правосуддя, як і символи судової влади, вказані у частині першій коментованої статті. Забезпечення вимог законодавства щодо використання символів судової влади у приміщеннях судів та суддями під час розгляду справ здійснює Державна судова адміністрація України.