Закон України "Про судоустрій і статус суддів" - Теліпко В.Е. - Стаття 83. Підстави дисциплінарної відповідальності судді

Глава 1. Підстави та порядок застосування до суддів дисциплінарної відповідальності

Стаття 83. Підстави дисциплінарної відповідальності судді

1, Суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:

1) істотні порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, пов'язані, зокрема, з відмовою у доступі особи до правосуддя з підстав, не передбачених законом, порушення вимог щодо розподілу та реєстрації справ у суді, правил підсудності чи підвідомчості, необґрунтоване вжиття заходів забезпечення позову;

2) невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом;

3) порушення вимог щодо неупередженого розгляду справи, зокрема порушення правил щодо відводу (самовідводу);

4) систематичне або грубе одноразове порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя;

5) розголошення таємниці, що охороняється законом, в тому числі таємниці нарадчої кімнати або таємниці, яка стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні;

6) неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації про майновий стан, відображення в ній завідомо неправдивих відомостей.

2. Скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли порушення допущено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов'язків.

Судді як носії судової влади при здійсненні правосуддя є незалежними від будь-якого впливу, нікому не підзвітні і підкоряються лише закону. Держава охороняє самостійність судів і незалежність суддів, встановлюючи спеціальні гарантії, які стосуються не тільки особливого порядку призначення і обрання суддів, а й притягнення їх до відповідальності та звільнення з посади.

Притягнути до відповідальності - в широкому розумінні - означає, що, вважаючи когось винним, можна вимагати від нього звіту за його вчинки (перед судом, органами влади тощо). Юридична відповідальність - це встановлений законодавством і забезпечений державою юридичний обов'язок правопорушника зазнати позбавлення певних благ.

Судді за певних умов можуть бути суб'єктами юридичної відповідальності. Коментована стаття передбачає різновид юридичної відповідальності - дисциплінарну відповідальність суддів, - і підстави, за яких вона може наставати.

Дисциплінарна відповідальність в теорії права розглядається як різновид юридичної відповідальності І здійснюється у формі накладення адміністрацією підприємств, установ, інших організацій дисциплінарних стягнень внаслідок: а) порушень правил внутрішнього розпорядку; б) в порядку підлеглості; в) у відповідності з дисциплінарними статутами і положеннями. До заходів дисциплінарної відповідальності відносяться: зауваження, попередження, догана, переведення на іншу роботу. Питання дисциплінарної відповідальності суддів не можна механічно розглядати в окреслених межах, їх слід розглядати в значно ширшому аспекті. Вони стосуються не тільки неналежного виконання суддею посадових обов'язків, а й порушення ним вимог щодо його статусу та присяги судді. Особливість статусу суддів має суттєвий вплив на визначення:

1) підстав виникнення дисциплінарної відповідальності суддів;

2) кола суб'єктів, які можуть ініціювати питання про дисциплінарну відповідальність суддів;

3) органів, що правомочні вирішувати питання про дисциплінарну відповідальність суддів.

Підстави дисциплінарної відповідальності суддів визначені Конституцією України (п. 5ч.4ст. 126), а також статтею 83 коментованого Закону. Суддя притягується до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, а саме за:

1) істотні порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, пов'язані, зокрема, з відмовою у доступі особи до правосуддя з підстав, не передбачених законом, порушення вимог щодо розподілу та реєстрації справ у суді, правил підсудності чи підвідомчості, необґрунтоване вжиття заходів забезпечення позову;

2) невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом;

3) порушення вимог щодо неупередженого розгляду справи, зокрема порушення правил щодо відводу (самовідводу);

4) систематичне або грубе одноразове порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя;

5) розголошення таємниці, що охороняється законом, в тому числі таємниці нарадчої кімнати або таємниці, яка стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні;

6) неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації про майновий стан, відображення в ній за відомо неправдивих відомостей.

Скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у винесенні цього рішення, якщо при цьому не було допущено навмисного порушення норм права чи несумлінного ставлення до службових обов'язків, що потягло за собою істотні наслідки.

На наш погляд, поведінка судді повинна розглядатись у двох аспектах: на службі в суді і поза ним. Щодо поведінки в суді, то підставами для притягнення до дисциплінарної відповідальності можуть бути:

порушення обов'язків безсторонності (несамоусунення від слухання справи, коли виникає конфлікт інтересів);

порушення обов'язку добропристойності в стосунках із сторонами, їх представниками, свідками, колегами (наприклад, втручання в роботу іншого судді);

порушення закону в зв'язку з кричущою недбалістю або невисловлення своєї думки в письмовій формі, коли цього вимагає закон, або висловлення своєї думки без наведення фактів, які змусили суддю ухвалити таке рішення;

неодноразові або необґрунтовані затримки у постановленій судового рішення або провадженні інших дій, які стосуються виконання судових функцій; будь-яке інше послідовне нехтування своїми обов'язками;

порушення таємниці суду або будь-яке інше порушення дискретності;

участь у діяльності, несумісній з обов'язками судді; передоручення виконання своєї роботи іншій особі; позапроцесуальне внесення змін і доповнень у судові рішення; будь-яка інша поведінка, яка компрометує безсторонність або добропристойність судової влади.

Що стосується поведінки суддів поза судом, то можна навести такі заборони:

використання посади судді з метою одержання неправомірних переваг;

дружні стосунки з підсудними у кримінальному провадженні, яке здійснює суддя, чи з особою, визнаною винною в адміністративному правопорушенні;

участь у позасудовій діяльності, на яку не було дано згоди з боку уповноваженого на те органу чи посадової особи;

будь-яка інша діяльність чи поведінка, яка загрожує втратою довіри до судової влади, принижує її честь та гідність.