Бухгалтерський і податковий облік автотранспорту та перевезень - Базилюк А.В. - РОЗДІЛ 5. ОБЛІК ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ, РЕМОНТІВ І МОДЕРНІЗАЦІЙ АВТОМОБІЛІВ

Вивчивши цю тему, ви повинні знати:

- види технічного обслуговування автотранспорту та їхню характеристику;

- якими документами оформлюються роботи щодо заміни запасних частин, вузлів, агрегатів;

- з якою метою і як саме організовується аналітичний облік технічного обслуговування, ремонтів і модернізацій автомобілів;

- порядок синтетичного обліку технічного обслуговування, ремонтів і модернізацій автомобілів та відображення у фінансовій звітності.

На основі набутих знань ви повинні вміти:

- відрізняти набір робіт під час здійснення різних видів технічного обслуговування автотранспортних засобів;

- відрізняти періодичність видів технічного обслуговування на вантажні та легкові автомобілі;

- розрізняти набір робіт, які належать до поточного ремонту, капітального ремонту, модернізації автотранспортних засобів;

- з яких статей витрат складаються прямі витрати автотранспортного підприємства на технічне обслуговування, ремонт і модернізацію автомобілів;

- яким первинними документами оформлюються витрати з технічного обслуговування, ремонтів і модернізацій автомобілів;

- якими проведеннями на рахунках фінансового та податкового обліку оформлюються витрати з технічного обслуговування, ремонтів і модернізацій автомобілів;

- у яких формах фінансової та податкової звітності відображають витрати з технічного обслуговування, ремонтів і модернізацій автомобілів.

План

5.1. Види техобслуговування та склад витрат.

5.2. Первинний та аналітичний облік робіт.

5.3. Синтетичний облік і звітність.

5.4. Податковий облік ремонту та поліпшень транспортних засобів.

5.1. Види техобслуговування та склад витрат

Склад робіт з ремонтів і технічного обслуговування транспортних засобів (далі - ТЗ) викладений у "Положенні про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту", затвердженому наказом Міністерства транспорту України від 30.03.1998 р. № 102 (далі - Положення № 102).

Під технічним обслуговуванням транспортних засобів

(ТЗ) розуміється комплекс операцій чи операція щодо підтримки працездатності чи справності об'єкта під час його використання за призначенням, збереження і транспортування. До технічного обслуговування ТЗ належать: щоденне обслуговування (ЩО); перше технічне обслуговування ( ТО-1); друге технічне обслуговування (ТО-2); сезонне технічне обслуговування (СО).

ЩО здійснюється після роботи з метою підготовки ТЗ до подальшої експлуатації.

ТО-1 проводиться після пробігу певної кількості кілометрів, наприклад, легкові автомобілі та автобуси - 5 тис. км.

ТО-2 проводиться після ТО-1 і певної кількості кілометрів пробігу, наприклад 20 тис км.

СО здійснюється два рази на рік (навесні і восени), разом з черговим ТО-2.

До ЩО належать:

1) перевірка технічного стану;

2) виконання робіт щодо підтримання належного зовнішнього вигляду;

3) заправлення експлуатаційними рідинами;

4) усунення виявлених несправностей;

5) санітарне оброблення ТЗ.

До ТО-1 належать:

1) змащення вузлів тертя і перевірка рівнів мастила в картерах агрегатів і бачках гідроприводів; перевірка рівня рідини в гідроприводі гальм, вимикання зчеплення, рідини в бачках обмивача скла;

2) промивання повітряних фільтрів гідровакуумного підсилювача гальм, піддона і фільтруючого елемента повітряних фільтрів двигуна і вентиляція його картера, фільтра грубого очищення палива;

3) злив конденсату з повітряних балонів пневматичного приводу гальм;

4) в автомобілях з дизелями - злив відстою з паливного бака і корпусів фільтрів тонкого і грубого очищення; перевірка рівня мастила в паливному насосі високого тиску і регуляторі частоти обертання колінчастого валу двигуна;

5) в умовах значного забруднення пилом - заміна мастила в піддоні картера двигуна, злив відстою з корпусів фільтрів очищення мастила, очищення відкладень внутрішньої поверхні кришки корпусу фільтра відцентрового очищення мастила;

6) після обслуговування - перевірка роботи агрегатів, вузлів і пристроїв автомобіля під час руху чи на посту діагностування.

До ТО-2 належать:

1) очищення і промивання клапана вентиляції картера двигуна, заміна фільтрованого елемента фільтра тонкого очищення мастила;

2) прочищення сапунів і додавання мастила в картерах агрегатів і бачках гідроприводу автомобіля;

3) після обслуговування - перевірка роботи агрегатів, вузлів, пристроїв автомобіля на ходу чи на діагностичному стенді.

До СО належать:

1) промивання системи охолодження двигуна, паливного бака і продування трубопроводів (восени), радіаторів обігрівача кабіни (кузова) і пускового підігрівника;

2) перевірка стану і дії кранів системи охолодження і зливальних пристосувань у системах живлення і гальм;

3) зняття акумуляторної батареї для підзарядки і коригування щільності електроліту;

4) зняття карбюратора і паливного насоса, промивання і перевірка стану та роботи їх на стенді (восени);

5) зняття паливного насоса високого тиску, промивання і перевірка стану і роботи його на стенді (восени);

6) зняття переривача-розподілювача, очищення, перевірка його стану і за необхідності регулювання на стенді;

7) зняття генератора і стартера, очищення, продування внутрішньої порожнини, заміна зношених деталей і змащення підшипників;

8) заміна мастила в устаткуванні спідометра, перевірка правильності пломбування спідометра і його приводу;

9) перевірка справності датчика включення муфти вентилятора системи охолодження, датчиків аварійних сигналізаторів у системах охолодження і змащення двигуна;

10) перевірка працездатності шторок радіатора, щільності дверцят, вікон, установка (зняття) чохлів утеплення;

11) сезонна заміна мастила відповідно до хіммотологічної карти. Положенням передбачена періодичність проведення технічного обслуговування ТЗ (табл. 5.1).

Таблиця 5.1

Періодичність проведення технічного обслуговування ТЗ

Ця періодичність орієнтовна і може бути змінена відповідно до вимог сервісних центрів. Недотримання періодичності не є тим порушенням, яке тягне за собою податкові або штрафні наслідки - у фінансовому обліку відображаються фактичні, а не нормативні витрати з техобслуговування.

Відповідно до пункту 3.8 Положення №102, роботи в рамках ЩО, ТО і СО не належать до реконструкції, модернізації, технічного переозброєння й інших видів поліпшення ТЗ.

Ремонт - це комплекс операцій з відновлення справності чи працездатності, відновлення ресурсу автомобіля чи його складових частин.

Ремонти бувають поточні і капітальні:

а) поточний ремонт проводиться для забезпечення чи відновлення працездатності Тз і полягає в заміні і (чи) відновленні окремих частин. Заміна шин і акумуляторних батарей (п. 3.19 Положення №102) до ремонту (поліпшення, модернізації) ТЗ не належить;

б) капітальний ремонт проводиться для відновлення справності і повного чи близького до повного відновлення ресурсу ТЗ із заміною чи відновленням будь-яких частин, у тому числі базових.

Отже, технічне обслуговування полягає в перевірці роботи вузлів автомобіля та їхньому регулюванню, налагодженню, а також заміні технічних рідин і мастил. Якщо ж проводиться заміна окремих частин (запчастин) автомобіля (за винятком шин і акумуляторів) - це вже ремонт.

У фінансовому обліку витрати на ремонти й інші поліпшення ТЗ відносять, згідно з П(С)БО 7, на збільшення балансової вартості ТЗ, якщо такі витрати приводять до збільшення майбутніх економічних вигод від його використання. Якщо ж зазначені витрати не сприяють збільшенню майбутніх економічних вигод - то на витрати періоду.

Для того щоб не допустити помилки в цьому плані, бухгалтер повинен вимагати від інженерно-технічних служб інформацію про те, які роботи в період здійснення ремонту були зроблені і як вони вплинули на технічні характеристики об'єкта. А вже виходячи з отриманої інформації, робити висновки про зміни економічних показників відремонтованого ТЗ.

ТО і ремонт ТЗ можуть здійснюватися двома способами: підрядним, із залученням станції технічного обслуговування (далі - СТО), і господарським, тобто силами самого підприємства.

У разі підрядного способу ремонтів, відповідно до вимог статті 28 Закону № 2344, зі СТО укладається договір. Фактично виконані роботи на СТО оформляються такими документами: наряд-замовлення, акт виконаних робіт, квитанція про технічне обслуговування і ремонт ТЗ. У договорі зі СТО бажано закласти вимогу щодо виписки рахунків (нарядів-замовлень, актів і т.ін.) з поділом витрат на технічне обслуговування і ремонти ТЗ. У такому випадку забезпечується роздільний первинний облік поточних витрат та витрат, які підлягають капіталізації.

У випадку господарського способу витрати на ТО і ремонти також доцільно диференціювати. Це забезпечується застосуванням різних аналітичних рахунків: 2311 "Витрати з техобслуговування",

2312 "Витрати з поточного та капітального ремонтів". У свою чергу, на кожному з них аналітичний облік може бути забезпечений групуванням прямих витрат на статті:

1. Вартість витрачених запчастин і матеріалів.

2. Зарплата робітників на ремонтах та обслуговуванні (водіїв, слюсарів-ремонтників) за встановленими нормами і розцінками за виконані роботи.

3. Відрахування у фонди соцстрахування і пенсійний фонд.

4. Амортизація використовуваних засобів у процесі здійснення робіт з ТО і ремонту ТЗ.

5. Загальновиробничі витрати (змінні в повній сумі і постійні розподілені).

У разі підрядного способу робіт витрати сторонніх організацій групуються на тих самих аналітичних рахунках (2311, 2312) з виділенням окремої статті "Послуги сторонніх організацій".

Якщо на підприємстві впроваджено управлінський облік, останні групування витрат можуть проводитися в реєстрах управлінського обліку з наступним перенесенням підсумків до фінансового обліку - на рахунок 23.