Історія вчень про державу і право - Кормич А.І. - ТЕМА V. Політико-правова думка періоду ранніх антифеодальних революцій у Голландії й Англії

1. Вчення Гуго Гроція про державу і право

У XVII ст. у Західній Європі почалися революції проти феодалізму. На зміну Середньовіччю йшов новий період історії - Новий час. Антифеодальні рухи в Голландії, Англії ґрунтувалися на протестантстві. Кальвінізм формував новий тип особистості з новою: а) протестантською етикою; б) особистим аскетизмом; в) працьовитістю; г) діловою чесністю.

Першою країною, яка здійснила успішно революцію, була Голландія (Нідерланди, Республіка Об'єднаних провінцій з 1565 до 1609 р.). Революція була спрямована проти феодальної Іспанії, що мечем і вогнем викорінювала кальвінізм у Нідерландах.

Друга революція була в Англії ("Великий заколот" 1640-1649 рр. і "Славна революція 1688-1689 рр.).

Концептуальне вираження і підсумки ця революція знайшла в теорії природного права і суспільного договору, заснованих на раціоналізмі. Раціоналізм - це оцінка суспільних відносин з позицій "здорового глузду". Теорія природного права - це втілення нового світогляду, заснованого на визнанні всіх людей рівними від природи і наділеними природою природними пристрастями, прагненням, розумом.

Першим теоретиком школи природного права був великий голландський юрист, засновник ранньобуржуазного вчення про державу і право, раціоналістичної доктрини природного і міжнародного права Нового часу Гуго Гроцій (1583-1645), який народився в місті Делфте. Його батько працював бургомістром і одночасно куратором Лейденського університету. Гуго ріс вундеркіндом. В 11 років -студент, а в 13 - друкує перші наукові роботи. Коли в оточенні посла Нідерландів, який прибув до Франції, король Франції Генріх IV знайомиться з вундеркіндом, то характеризує його як чудо Голландії. В ЗО років Гроцій - голова Роттердама, відомий правник у країні.

У Голландії постійно велась боротьба між різними релігійними течіями: партія кальвіністів, партія що відстоювала віротерпимість, партія, яка була за побудову світської держави і т. ін. Перемогу отримали кальвіністи, соратників Гроція закатували, а йому винесли вирок - довічне ув'язнення в замку Леванстайн. Через два роки дружина Гроція Марта влаштовує йому втечу. Гроція винесли з в'язниці в ящику для книг. Марта, щоб не було підозри у варти, що камера вільна, залишилась в ній замість чоловіка. Це рідкісний випадок в історії, котрий заслуговує великої поваги. В одязі монаха Гроцій дістався Парижа. Людовик XIII призначив йому пенсію. Дружина Марта провела три роки у в'язниці, потім її звільнили.

Суперечності з Ришельє приводять до того, що Гроцій залишає Францію і переселяється в Гамбург. Відмовляється від Голландського підданства, стає шведським послом. Повертається в Париж ще на 10 років. На початку 1645 р. Гроцій відправляється в Швецію, проїздом через Нідерланди. На батьківщині його зустрічають з великими почестями, його запрошують стати державним радником, але він відмовляється. їде далі. Біля Стокгольма трапилася катастрофа, корабель розбився під час шторму і затонув. Гроцій, після перебування в холодній воді, застудився і швидко помер. Похоронили його в рідному місті Делфті.

Нідерланди домоглися незалежності і створили республіку. Городяни і дворянство вели боротьбу за владу у формі зіткнень кальвіністських сект. У цій боротьбі саму активну участь узяв Гуго Гроцій. Але ворожа сторона змусила його залишити Голландію й емігрувати до Франції. Там він написав знаменитий трактат "Про право війни і миру. Три книги", 1625 р.

Основна мета трактату і сутність його політико-правового вчення полягали у вирішенні актуальних проблем міжнародного права. Вихідний пункт вчення - це природа людини, соціальні якості людей. Г. Гроцій розрізняє право природне і право волевстановлене. Джерелом природного права є людський розум, у якому закладене прагнення до спокійного спілкування людини з іншими людьми. Волевстановлене право поділяється на людське і божественне і повинне відповідати розпорядженням природного права. У своєму вченні Г. Гроцій часто посилається на Бога і священне писання. Однак Бог у його доктрині відверто підлеглий законам природи. Г. Гроцій стверджував, що в стародавності існував "природний стан" і не було ні держави, ні приватної власності.

Розвиток людства, втрата первісної простоти, прагнення до спілкування, розум спонукали людей укласти договір про державотворення. Так була створена теорія "договірного походження держави" на противагу феодальній концепції боговстановленості влади і держави. З цього часу всі політико-правові вчення і теорії до кінця XVIII ст. використовували цю доктрину.

Державу Гуго Гроцій визначав як союз вільних людей, створений заради дотримання права і загальної користі. Ознаки держави такі: 1. Верховна влада. 2. Право видавати закони. 3. Правосуддя. 4. Призначення посадових осіб. 5. Збір податків. 6. Питання війни і миру. 7. Укладання міжнародних договорів і т. ін.

Носії верховної влади представляють державу не тільки в міжнародних зв'язках, а й у відносинах із власним народом. При державотворенні народ міг обрати будь-яку форму правління, тому що договори, відповідно до природного права, повинні виконуватися. Гуго Гроцій вважав правомірною будь-яку існуючу форму правління. Заперечував категорично право підданих опиратись хоча б і несправедливим розпорядженням влади.

Гуго Гроцій засуджував загарбницькі війни. Вважав, що той, хто розпочав війну, повинен нести відповідальність. Якщо ж війна почалася, то вона повинна вестися заради укладення миру і підкорятися принципам природного права. Одним із принципів міжнародного права він назвав непорушність договорів між державами.

Трактат "Про право війни і миру. Три книги" у 1627 р. за наказом папи був унесений до "Індексу заборонених книг". Однак за 30 наступних років його перевидавали більше 40 разів. Розроблена Гуго Гроцієм політико-правова теорія природного права й ідея суспільного договору набули інтернаціонального характеру. Цю теорію продовжив англієць Томас Гоббс.