Історія вчень про державу і право - Кормич А.І. - 2. Томас Пейн про державу і право

1. Політико-правові ідеї Бенджаміна Франкліна

Великий фахівець, теоретик з питань електрики, просвітитель, дипломат Бенджамін Франклін (1706-1790) один із перших відмовляється від сприйняття Британської імперії як єдиного політичного утворення і розвиває "ідею гомруля".

"Ідея гомруля" розуміється як самоврядування і політичне самовизначення північноамериканських провінцій. Такий план у Франкліна виникає ще в 1754 р. Він виступає з ідеєю військово-політичного союзу колоній з метою протидії французьким військам і індійським племенам, що їх підтримують. Цьому плану перешкодили роз'єднаність колоній. Крім того, колонії були сильно прив'язані до Англії. Свобода корони для них значила багато.

Бенджамін Франклін перший назвав північноамериканські провінції державами (штатами). Йому належить одна з версій плану конфедерації штатів. У 1776 р. його і Томаса Пейна політико-правові ідеї лягли в основу Декларації незалежності. Ці ідеї були близькі і зрозумілі широким народним масам. Декларація незалежності 1776 р. відіграла важливу роль в об'єднанні колоністів у боротьбі проти англійських колонізаторів. Франклін був активним учасником складання Статей конфедерації 1781 р., а також проекту федеральної Конституції на Філадельфійському конвенті.

Працюючи в Лондоні дипломатом, Франклін відстоював ідею незалежності і гармонічного розвитку своєї країни, яку він називав "країною праці", "щасливої помірності", "простотою республіканських удач" і т. ін. Це мала бути країна, в якій немає різкої поляризації між багатими і бідними, розкішшю й аскетизмом, а все визначається працею. Франклін вірив, що в Північній Америці за рахунок соціальних досягнень, зростання населення, території, відбудеться удосконалення сфери знань. Особливо відзначав науку, що у Європі ігнорувалася. Головною у своїй країні він бачив науку, а саме - науку про політику.

Франклін не був прихильником радикальних політичних перетворень. Він не був ні простодушним демократом, ні демагогом. Для нього дуже важлива була ідея: "вогонь свободи може не тільки очищати, але й руйнувати". Його характеризують як прихильника соціальної революції і реформ, але не радикалом.

Завдяки Франкліну, іншим його соратникам, греко-римські вчення були застосовані до захисту американського республіканізму. Він став одним із засновників і першим президентом "Суспільства політичних вишукувань". Задача суспільства розвивати знання про державне управління, удосконалювати політичну науку. Для Франкліна було дуже важливо, щоб сам індивід мав привілеї визначати: 1. Що є доблесне. 2. Вибирати між умовлянням чи переконанням. 3. Що є законною вимогою.

У США і сьогодні Бенджамін Франклін є одним із великих розумів епохи боротьби за незалежність, визвольної війни 1775-1783 рр. Його вважають одним із засновників американської історії, політики, правових вчень. Він є родоначальником характерного утилітаризму, більш раннього, ніж англієць Ієремія Бентам. (Утилітаризм - це етичне вчення, що закликає витягати з усього користь чи вигоду.) Слава про Бенджаміна Франкліна, як про великого творця політико-правових вчень, швидко прийшла не тільки в Європу, але досягла і Російської імперії. Його роботи читали М. В. Ломоносов, декабристи, інші представники демократії.

2. Томас Пейн про державу і право

До радикальних представників демократичної, правової і політичної ідеології періоду Війни за незалежність 1775-1783 рр. належить Томас Пейн (1737-1809). На початку Війни за незалежність, а точніше в 1974 р. за рекомендацією Бенджаміна Франкліна Томас Пейн переселяється з Англії до Північної Америки. Пізніше за інших представників політико-правової ідеології він включається у визвольний рух колоній. Але Пейн перший порушив питання про відділення колоній від Англії і створення незалежної держави. Ця політико-правова ідея викладена в памфлеті "Здоровий глузд", (1776 р.). Це найбільш відома робота Томаса Пейна. Для американців вона дуже важлива, тому що в ній Пейн запропонував назву держави, яку повинні були утворити колоністи, - "Сполучені Штати Америки", США. Ідеї памфлету "Здоровий глузд" закладені в Декларацію незалежності 1776 р., основним автором якої був Томас Джефферсон.

Під час Французької революції 1789-1794 рр. Томас Пейн з'являється в самому центрі подій, у Парижі. Він вітає її й у 1791 р. публікує роботу - політико-правовий нарис "Права людини". Робота мала величезний успіх. За кількістю перевидань і перекладів на інші мови її порівнюють з поемою Байрона "Чайлд Гарольд". Ця робота захищає демократичні права і свободи, проголошені у французькій Декларації прав людини і громадянина 1789 р.

Т. Пейн брав активну участь у політичному житті революційної Франції. Його обирають депутатом Конвенту. Стає на сторону жирондистів. З приходом до влади якобінців - 1793-1794 рр. різко критикує якобінський терор. За це якобінці його ув'язнюють. У камері стає сусідом французького революціонера Дантона. Томаса Пейна засуджують до страти на гільйотині. Перебуваючи у в'язниці, Пейн пише памфлет "Вік розуму" (1794-1795 рр.). Цю роботу називають раціоналістичною критикою Біблії. її не прийняли релігійно налаштовані американці.

Після падіння влади Робесп'єра і Марата під час перевороту 9 термідора (27 липня 1794 р.), що поклав кінець якобінському терору, Т. Пейн був звільнений із в'язниці. Його відновили в депутатських правах. Він повертається в Америку. Але релігійно спрямовані американці не можуть пробачити йому роботу "Вік розуму". Т. Пейн був підданий остракізму і гонінням за антирелігійну критику. Помер Томас Пейн у 1809 p. у повному забутті.

Т. Пейн розрізняв природні і громадянські права людини у своїй політико-правовій теорії. Природні права належать людині за природою. Це право на щастя, свободу совісті, свободу думки. Цими правами людина володіла у природному стані. З утворенням суспільства і держави люди передали частину своїх природних прав до "загального фонду". Так виникають громадянські права, що належать людині як члену суспільства. Це ті права, що людина нездатна захистити своєю владою. До них Пейн відносив і право власності - право придбане, а не природне.

У природному стані, відзначав Пейн, не існувало приватної власності на землю. Земля була загальною власністю людського роду. Приватна власність з'являється з переходом до землеробства, а також у результаті недоплати працівникам. Разом із нею виникає і розподіл людей на багатих і бідних. За природою всі люди рівні у своїх правах. Розподіл на бідних і багатих є наслідком виникнення приватної власності.

У 1775 р. Томас Пейн один із перших виступив проти рабовласництва в Північній Америці. Він вимагав звільнення рабів.

Держава виникає слідом за об'єднанням людей у суспільство. Люди, що об'єдналися, нездатні самі зберігати справедливість у відносинах між собою. Тому ціль держави - забезпечити і зберегти природжені права людини. Люди частину своїх прав уступили суспільству. Людина залишила собі свободу думки, совісті, право робити для свого щастя все, що не шкодить іншому. Верховна влада в державі повинна належати народу. Цим Пейн висунув ідею народного суверенітету. Народ сам вибирає собі будь-яку форму правління.

Форми держави, за Пейном, бувають "старі" (монархічні) і "нові" (республіканські). Правління, засноване на передачі влади в спадщину саме несправедливе і саме недосконале з усіх систем правління. Така влада під собою не має ніякої правової основи і неминуче веде до тиранії й узурпації народного суверенітету. Абсолютна монархія - ганьба людської природи.

Республіканське правління має ґрунтуватися на принципі народного представництва. Основа такого управління: 1. Народний суверенітет. 2. Верховною владою володіє законодавчий орган. 3. Вибори відбуваються на основі загального виборчого права. 4. Реалізується природна рівність людей.

Томас Пейн критикував Конституцію США 1787 р. У час її прийняття він був у Європі. Пейн виступив проти створення двопалатного законодавчого органу, сформованого на основі цензового виборчого права. Йому не сподобалося занадто велике - шість років - повноваження сенаторів. Замість президента, на його погляд, повинен бути за Конституцією колегіальний орган. Пейна не влаштовувало положення про незмінюваність суддів, вони, як він думав, повинні переобиратися і відповідати перед народом. Він запропонував відібрати у президента право "вето" і т. ін.

Томас Пейн виразив ідею, що кожне нове покоління повинне саме визначати, що відповідає його інтересам, і тому повинне мати право змінювати Конституцію.

Політико-правові вчення Томаса Пейна вплинули на події Війни за незалежність 1775-1783 рр. їх читали і знали в Англії, на батьківщині Пейна. Вони сприяли формуванню нової ідеології з вимогами загального виборчого права і щорічних виборів у парламент. Латинська Америка також відчула вплив політико-правових вчень Т. Пейна під час визвольного руху проти іспанської корони.