Історія вчень про державу і право - Мироненко О.М. - Джерард Вінстенлі (1609 - після 1660)

Ідеолог крайнього лівого крила революційної демократії Англійської буржуазної революції XVII ст. Його перу належать памфлети "Новий закон справедливості", "Новорічний дарунок парламенту та армії", "Декларація бідного пригніченого люду Англії", "Звернення до всіх англійців", "Закон свободи, викладений у вигляді програми, або Відновлення істинної системи правління" та ін.

Юридичні міркування Дж. Вінстенлі ґрунтувалися на ранньому християнстві, вченнях Платона, Т. Мора, Т. Кампанелли. Такі правові погляди виходили з необхідності досягнення повної соціальної справедливості й заснування "Вільної Республіки" шляхом здійснення аграрного перевороту; знищення класів, експлуатації людини людиною, скасування приватної і встановлення суспільної власності на землю; ліквідації грошей, купівлі-продажу, роботи за наймом, майнової нерівності; запровадження зрівняльного розподілу через громадські магазини, обов'язкових праці та навчання, натурального домашнього промислового виробництва тощо. Дж. Вінстенлі розробив конкретну "конституцію істинної рівності", яка складалась із 62 основних законів республіки. Серед них закони, спрямовані проти неробства і розкошування, купівлі та продажу, закони про вибори посадових осіб, про свободу, про оброблення землі, про шлюб та ін.

Згідно з ученням Дж. Вінстенлі, держава виникає внаслідок природної еволюції з сім'ї, а всі правителі мають своїм корінням "першого батька першої сім'ї". Основний природний закон - це закон, записаний у серці кожної людини, тобто закон загального самозбереження. Він є "коренем істинного правління закону справедливості і миру". Другий природний закон - це закон особистого самозбереження, який є джерелом тиранії, несправедливості, війн. Англія виникла протиприродно внаслідок зовнішнього вторгнення. Завойовники знищили природну справедливість насадженням приватної власності на землю, "законодавчого крючкотворства", що підтримувалася силою, і цим самим перетворили Англію на тюрму, її юристів - на тюремників, а бідний люд - на арештантів. Англія зможе стати вільною республікою через ліквідацію пригнічення і встановлення суспільної власності на землю.

На думку Дж. Вінстенлі, існують два види державного правління - королівське (" влада розбійників з великої дороги") і республіканське (засноване на природному законі загального самозбереження, на законах істинної свободи, тобто на праві справедливості, а не сили). Державне правління складається з трьох елементів: а) ухвалення справедливих законів; б) правильного підбору "належних посадових осіб"; в) сумлінного виконання законів. Закони мають бути святинею для чиновників і для народу, "головним суддею всіх їх вчинків". Хто застосовуватиме закон за гроші чи іншу винагороду, підлягатиме смертній карі як зрадник республіки. Однак будь-який закон, що посягатиме на основи суспільного землекористування, має бути рішуче відкинутий. Усі посадові особи республіки переобираються щорічно, щоб "запобігти виникненню честолюбства і зажерливості".

Значну увагу приділяв Дж. Вінстенлі системі покарань. Він був упевнений, що ніхто не може бути притягнутий до відповідальності, якщо його вина "не доведена двома чи трьома свідками або власним зізнанням". Найтяжчі покарання (смертна кара) очікують тих, хто продає чи купує землю або плоди землеробства, вчиняє державну зраду, перетворює богослужіння на професію, а релігійну проповідь - на джерело прибутку. В інших випадках винний на кілька місяців втрачає свободу, переодягається у спеціальний одяг і виконує найважчі роботи. За словесну образу закону порушник має бути "покараний батогом і посаджений на грубу їжу".

Політико-правові ідеали рівності, колективної власності, мирної перебудови монархії у республіку на чолі з парламентом, що переобирається щорічно, запровадження усезагального виборчого права, нового суспільства на правових засадах, принципах суворого дотримання законів і законності, доктрини "закону повної соціальної справедливості", рівності майна, змінності і виборності всіх посадових осіб держави та інші міркування Вінстенлі справили помітний вплив на розвиток і утопічного, і теоретичного соціалізму у світі, на формування соціалістичної течії політико-правової думки України у другій половині XIX - на початку XX ст.

Проблеми, підняті у вченнях ранніх соціалістів-утопістів, посприяли виробленню антибуржуазного підходу в розробленні питань функціонування влади, держави, права, суспільства. Саме на його основі формувався соціалістичний ідеал, спрямований на створення суспільного ладу, здатного подолати матеріальну нерівність між людьми і покінчити з попередніми тиранічними формами правління.