Історія держави і права зарубіжних країн - Маймескулов Л.М. - 2. Мінойська держава

Суворо кажучи. Мінойська держава не була ані "грецькою" за своїм етносом, ані "античною" за своїм типом. Це була сакралізована монархія, котру очолював цар-жрець, який дуже нагадував відомих нам "священних царів". Господарський порядок тут схожий на майнові відносини в "азійських" деспотіях. Інформація, яку можна здобути, судячи з характеру будівель, палаців, багатих настінних розписів, поховань, свідчить про те, що тут були ще сильні пережитки матріархату. Бгейську цивілізацію було відкрито наприкінці XIX століття. Початок дослідженням поклав археолог Генріх Шліман, який, ідучи за "Іліа-дою" Гомера, спочатку відкрив стародавню Трою, а потім, у 1876 р., проводив розкопки в Мікенах. Розкопки на Криті були організовані з 1899 р. англійським археологом Аргуром Евансом. Надалі були проведені дослідження на багатьох островах Егейського моря, у материковій Греції. Було відкрито багато будівель, палаців, фортечних стін, предметів ремесла. Серед цієї спадщини особливо виділяється відомий палац ("Лабіринт") у місті Кноссі на острові Крит (Кносський палац), будівництво якого відносять до XXI століття до н. е. Площа палацу становить близько 16 тис. квадратних метрів, він мав три (чи навіть чотири) поверхи. Тут були тронна зала, парадні приміщення, прикрашені мозаїкою, на нижніх поверхах - складські приміщення з величезною кількістю піфосів - посудин у людський зріст для зберігання вина, олії та інших палацових запасів. У палаці зберігалися велика кількість зброї, бойових колісниць, царські скарби. Крит домінував над усією Егеїдою, а також над материковою Грецією, де виділявся інший великий центр цивілізації - "златобагаті" Мі каш. Мозаїчні розписи критських та мікенських будівель, що добре збереглися, говорять про високий матеріальний рівень життя тамтешнього суспільства. На мозаїчних картинах зображено урочисті пишні процесії, жінки у гарних одягах з відвертими декольте, багатими та складними зачісками, юнаки та дівчини, що виконують ризиковані акробатичні вправи на спинах биків, які скачуть, тварини, птахи, морська фауна. Характерним є відсутність батальних сцен, як нібито це суспільство не знало війн. У всьому відчувається, що ці люди тут жили в безпеці, в умовах комфорту; міста Криту не мали фортечних стін, на відміну від материкової Греції.

Матеріальна культура Криту свідчить про його тісні торговельні зв'язки з Єгиптом, Месопотамією, Сирією, Хетською державою. В цілому вимальовується картина високорозвиненої цивілізації, що склалася тут у Ш-ІІ тисячоліттях до н. е. та нічим не поступалася сучасним відносно неї цивілізаціям Єгипту, Вавилона, Хеттської держави. Про характер Мінойської державності можна судити лише взагалі, головним чином за пам'ятниками матеріальної культури. Писемні пам'ятники, що збереглися (лінійний "лист А", видатний "Фсстськнй диск"), і досі ще не розшифровано.

В одному немає сумнівів: Мінойська держава за характером державного ладу була монархією типу "азійських" деспотій, однак зі значними "відхиленнями": це була перш за все морська держава, що царювала в Егеїді, і тутешнє суспільство, без сумніву, мало більшу ступінь свободи, ніж у класичних "сухопутних" деспотіях. Але виникає питання: як могла скластися єдина держава за умов морської, острівної цивілізації? Відповідь, на наш погляд, криється в тому простому факті, що Крит був найбільшим островом Егеїди. У Крита, в будь-якому разі до середини II тисячоліття до н. е., не було рівного суперника. Маючи могутній флот та контролюючи торговельні шляхи, Мінойська держава домінувала в Егеїді й тримала в залежності багато міст-держав Пелопоннесу, в тому числі "златобагаті" Мікени. (Артур Еванс при розкопках у Мікенах дійсно знайшов багаті золоті скарби. Гомер, називаючи Мікени "златобагатими", говорив правду!)

У період ХХ-Х століть до н. е. до Ватіканського півострова вторгаються (за припущенням, з Придунав'я) індоєвропейські племена ахейців. Стоячи на нижчому рівні розвитку, ніж критяни, вони, як це часто траплялося в історії, розтрощують більш високу цивілізацію, відкриваючи нову, власну "грецьку" сторінку в історії Середземномор'я. Прийнявши елементи високої критської цивілізації, ахейці у ХУ-ХНІ століттях створюють свою високорозвинену Мікенську культуру. Однак у ХІ1-Х століттях до н. е. вони піддаються навалі нових племен - дорійців. Ахейська цивілізація занепадає, реставруються родоплемінні відносини, багато міст занепадають. Але деякі міста, які стояли осторонь від дорійського "потоку", зберегли свою культуру. До числа таких міст належать Афіни.