Індія – парламентська республіка. Законодавча влада належить двопалатному парламенту. Нижня палата – Народна палата (індійська назва – лок сабга) формується в результаті загальних і прямих виборів. Максимальне число депутатів цієї палати – 550 (зокрема 20 депутатів представляють союзні території, 38 – відсталі племена, 37 – найбезправніші касти, 2 депутати може призначити президент для "адекватного представництва" англо-індійськой общини). Крім того, 78 місць "бронюється" за рештою каст. Вибори депутатів проводяться за мажоритарною системою відносної більшості. Термін повноважень народної палати – п'ять років.
Народна палата може винести вотум недовір'я уряду. У цьому випадку або уряд іде у відставку, або президент розпускає Народну палату (частіше відбувається друге).
Керівним органом нижньої палати є спікер, який повинен бути неупередженим, для чого виходить зі складу партії. Йому допомагає заступник. Спікер має широкі повноваження: тлумачить регламент палати, має вирішальне слово під час формування постійних комісій, має право накладати дисциплінарні стягнення на депутатів та ін. Як і в інших країнах, у палаті створюються партійні фракції, утворюються галузеві постійні комісії, створюється секретаріат палати, який провадить в основному технічну роботу. Кожна партійна фракція має свого лідера. Постійні комісії також обирають своє керівництво (при цьому помітний значний вплив спікера).
До складу верхньої палати – Ради штатів (радж'я сабга) входить не більше 250 депутатів, обирається вона шляхом непрямих виборів. 232 з 244 членів Ради штатів обираються на 6 років виборними членами законодавчих зборів штатів і союзних територій, 12 з них призначає президент з осіб, що мають спеціальні знання або досвід у сфері літератури, науки, мистецтва, суспільної діяльності. Представників штатів обирають члени їх законодавчих зборів, що одержали мандат за результатами виборів. У такий самий спосіб у верхню палату обирають представників від союзних територій. Двічі на рік третина складу верхньої палати оновлюється, вона за жодних умов не може бути розпущена.
Керує засіданнями Ради штатів віце-президент, але роль його невелика; насправді керівництво засіданнями палати здійснює заступник голови палати, обираний її членами зі свого середовища.
Головна функція парламенту – законотворчість. Законопроекти можуть бути внесені депутатами (приватні біллі), але на практиці переважна частина законопроектів вноситься урядом (публічні біллі). Якщо його приймають обидві палати в однаковому тексті, законопроект направляється на підпис президенту. Якщо в якій-небудь палаті законопроект піддається змінам, він повертається в палату, що прийняла його першою. Рада штатів має право протягом чотирьох місяців висловити незгоду із законопроектом, прийнятим нижньою палатою (право вето). У цьому випадку обидві палати намагаються дійти згоди шляхом переговорів, а у разі невдачі за рішенням президента скликається спільне засідання обох палат і спірне питання розв'язується більшістю голосів. Якщо протягом 6 місяців Рада штатів не приймає рішення за законопроектом, прийнятим Народною палатою, закон вважається прийнятим у її редакції. "Грошовий" законопроект повинен бути розглянутий Радою штатів у 14-денний термін. її рекомендації не мають обов'язкового характеру. Якщо рішення Ради штатів є негативним, Народна палата долає це вето повторним прийняттям закону у звичайному порядку – простою більшістю.
Разом із законотворчістю парламент виконує й інші функції. Народна палата формує уряд і контролює його діяльність.
Палати парламенту Індії не є рівноправними. У разі незбігу позицій остаточне рішення ухвалюється на скликаному президентом спільному засіданні палат. При цьому домінує нижня палата, яка удвічі більша за верхню. До того ж фінансові законопроекти переважно розглядає саме нижня палата, а роль верхньої, як правило, обмежується рекомендаціями. Уряд несе колективну політичну відповідальність перед нижньою палатою.
15.5. Індійський федералізм
Розділ 16 КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО КИТАЙСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
16.1. Загальні відомості про країну та її правову систему
16.2. Характеристика Конституції КНР
16.3. Законодавча влада
Розділ 17 ОСНОВИ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ
17.1. Процес прийняття чинної Конституції Російської Федерації
Загальні відомості про країну.
Розробка і прийняття Конституції РФ.