Конституційне (державне) право зарубіжних країн - Бесчастний В.М - 15.5. Індійський федералізм

За формою державного устрою Індія – федеральна держава. До реформи 1956 р. штати представляли колишні князівства.

Спочатку за Конституцією 1950 р. поділ Індії на штати ґрунтувався на територіальному принципі без урахування національної специфіки і мови. Самі штати не були рівноправними.

У результаті прийняття Закону про реорганізацію штатів 1956 р. і подальших змін Конституції відбулася реформа федерації, і штати за територіальним принципом було ліквідовано, а замість них створено штати за національним і мовним принципами, причому головним критерієм створення штату була територія, населення якої розмовляло однією (іноді двома) мовою; усім штатам було надано рівні права, утворено союзні території під управлінням центру і з меншими, ніж у штату, правами.

Сьогодні до складу індійської федерації входять: 24 штати, 7 союзних територій, штат з особливим правовим статусом Джамму і Кашмір.

Адміністративно-територіальний устрій враховує національно-лінгвістичну ознаку. Конституція країни допускає можливість під час надзвичайної обстановки ухвалення президентом повноважень уряду конкретного штату і передання за його рішенням повноважень законодавчого органу штатові федеральному парламенту. Таким чином, Індія є централізованою федерацією, в якій штати не мають суверенітету, хоч і створюють власні законодавчі органи. Законодавчі збори в більшості штатів складаються з двох палат. За винятком штату Джамму і Кашмір штати не мають своєї конституції і громадянства. У федеральному парламенті штати мають від 1 до 34 представників.

Конституція Індії детально розмежовує повноваження між Індійським Союзом, з одного боку і штатами і союзними територіями – з другого. Основний обсяг повноважень належить союзному центру, і лише деякі повноваження – суб'єктам федерації. До сфери виключної компетенції федерації ("союзний перелік") належать 97 питань з багатьма підпитаннями: закордонні справи, оборона, зовнішня торгівля, банківська справа, пошта і телеграф, залізниці тощо. Сумісна {або спільна) компетенція (тобто така, що збігається, конкурує) включає 47 питань: кримінальний і цивільний процес, шлюб і процес, договірне і трудове законодавство та ін. Виключна компетенція штату охоплює 66 питань: громадський порядок, поліція, в'язниці, освіта, охорона здоров'я, промисловість, сільське господарство тощо.

З питань федеральної компетенції штати не мають права видавати нормативні акти та іншим шляхом втручатися в цю сферу. У сфері конкуруючої компетенції закон штату діє лише в тому разі, якщо з цього питання немає федерального закону; якщо він є, то має пріоритет. У своїх галузях штати діють самостійно, але федерація за рішенням верхньої палати федерального парламенту, прийнятому 2/3 голосів, може віднести до своєї компетенції будь-яке питання, віднесене Конституцією до сфери виключного законодавства штатів.

Статус штату в Індії характеризується вельми скороченими повноваженнями порівняно з іншими федеральними державами. Індійські штати не мають своєї конституції (виняток, підкреслимо, – Джамму і Кашмір). На відміну від інших федерацій в Індії не передбачено подвійного громадянства, тобто штати не мають власного громадянства.

Влада в штаті належить губернаторам, які не обираються населенням, а призначаються на п'ятирічний термін президентом Індії. Губернатором може бути громадянин, що досяг 35 років; він не має права посідати інших оплачуваних посад, не може бути членом парламенту Індії або членом легіслатури штату.

Крім губернатора органами влади в кожному штаті є законодавчі збори (легіслатура), що складаються з однієї або двох палат, і уряд штату. Губернатор зобов'язаний призначати лідера партії, що має більшість у легіслатурі штату, суддів окружних судів. Судову систему в штаті очолює високий (вищий) суд штату, члени якого призначаються президентом Індії.

Виконавча влада в штатах формально належить губернаторам, яких призначає президент, але фактично її здійснюють уряди – Ради міністрів на чолі з головними міністрами. У Конституції задекларовано, що у разі конкуренції між федеральним законом і законом штату пріоритет належить федеральному закону.

Крім штатів до складу федерації входять в союзних територій. Це дрібні острови в Індійському океані, інші невеликі райони в континентальній Індії, як правило, колишні португальські колонії. На чолі союзної території стоїть управляючий, який призначається президентом країни. Союзна територія може мати свою легіслатуру й уряд.

Особливий статус в індійській федерації має штат Джамму і Кашмір. Джамму і Кашмір – найпівнічніший штат Індії, де проживає велика кількість мусульман. Цей штат – предмет територіальної суперечки між Індією і Пакистаном, який також претендує на цей штат і окупував частину його території. Штат користується широкою автономією, має власну Конституцію, жителі штату мають як федеральне громадянство, так і громадянство штату.

Штати не мають права на вихід з Індійського Союзу, але ряд штатів – Джамму і Кашмір, Пенджаб (на півночі країни) і Тамілнад (на півдні) – активно прагнуть цього, що періодично підриває стабільність в Індії.

Контрольні запитання і завдання

1. Коли і за яких умов було прийнято індійську Конституцію?

2. Назвіть особливості індійського державного і конституційного будівництва.

3. Опишіть коло повноважень президента Індїі.

4. Якими є порядок формування, структура і повноваження парламенту Індії?

5. Як функціонує уряд Індії?