Криміналістика - Волобуєв А.Ф. - Глава 3. Загальні положення криміналістичної техніки

Глава 3. Загальні положення криміналістичної техніки

1. Поняття, система, завдання криміналістичної техніки

Криміналістична техніка - одне з перших понять, яке сформувалося на етапі становлення криміналістики як науки. Історично саме криміналістична техніка, що розвивалася шляхом застосування досягнень природничих і технічних наук для розв'язання завдань кримінального судочинства, започаткувала становлення криміналістики як науки, безпосередньо з криміналістичної техніки розпочалося розроблення понятійного апарату науки криміналістики.

У багатьох зарубіжних країнах криміналістика і нині розглядається саме як криміналістична техніка, але інколи за назвами "кримінальна" або "поліцейська" техніка (О.Ф. Волинський).

Термін "криміналістична техніка" має декілька значень - це і назва другого розділу криміналістики, і сукупність техніко-криміналістичних засобів, прийомів і методів, використовуваних для збирання і дослідження речових доказів у справі.

У літературі юридичного спрямування криміналістичну техніку іноді ототожнюють з техніко-криміналістичним забезпеченням розкриття та розслідування злочинів (О. Ф. Волинський, О. С. Шаталов), але доцільно зазначити, що це діяльність щодо сприяння ефективності досудового розслідування техніко-криміналістичними засобами, прийомами і методами збирання й дослідження речових доказів, а отже йдеться при техніко-криміналістичне забезпечення як об'єкт вивчення криміналістичної техніки.

Як розділ науки криміналістична техніка - це система наукових положень і розроблених на їх підставі техніко-криміналістичних засобів, прийомів, методів, призначених для збирання, дослідження І використання доказів з метою розслідування, розкриття, попередження злочинів та встановлення істини в кримінальних справах.

Теоретичними положеннями криміналістичної техніки слугують дані природничих, технічних, інших наук, окремих криміналістичних теорій і вчень, зокрема теорії криміналістичної ідентифікації, встановлення групової належності, криміналістичної діагностики, криміналістичних учень про спосіб учинення злочину, механізм слідоутворення тощо. Вони становлять підґрунтя відповідних техніко-криміналістичних засобів, прийомів і методів роботи з доказами, розроблюваних криміналістичною технікою.

Як розділ криміналістики криміналістична техніка складається з елементів, що утворюють усталену систему. Система криміналістичної техніки містить загальні положення й галузі. До загальних положень віднесено основні поняття, завдання розділу, загальну характеристику техніко-криміналістичних засобів, прийомів і методів, призначених для збирання і дослідження доказів, правової регламентації їх застосування в кримінальному судочинстві, значення отриманих результатів для розслідування та попередження злочинів, установлення істини в кримінальних справах.

Галузі криміналістичної техніки складаються з теоретичних положень і відповідних конкретних техніко-криміналістичних засобів, прийомів і методів роботи з певною групою доказів (слідів злочинів, речових доказів). Тобто галузі виділені переважно за предметним принципом. До основних віднесено: криміналістичну фотографію та відеозапис, криміналістичну трасологію, криміналістичне зброєзнавство, криміналістичне документознавство, криміналістичну габітологію, криміналістичний облік. Означені галузі доцільно вважати традиційними, але рівень розвитку науково-технічного прогресу зумовив появу та розвиток "нових" галузей. До таких належать, зокрема, фоноскопія, вибухотехніка, одорологія та ін.

Криміналістична техніка взаємопов'язана з іншими розділами криміналістики. Під час розв'язання завдань криміналістичної техніки використовують положення цих розділів, ураховуючи нагальні потреби. Так, дані про способи вчинення певного виду злочинів, викладені в окремій криміналістичній методиці розслідування цієї категорії злочинних діянь, впливають на вдосконалення наявних та розроблення нових відповідних техніко-криміналістичних засобів, прийомів і методів роботи з доказами. Своєю чергою, здобутки криміналістичної техніки застосовуються для розв'язання завдань інших розділів. Наприклад, наявні техніко-криміналістичні засоби, прийоми і методи враховуються в криміналістичній тактиці під час удосконалення тактичних прийомів слідчих дій.

Завдання криміналістичної техніки як розділу науки випливають із завдань криміналістики. Загальне (головне) полягав в науковому забезпеченні практики, сприянні розробленими в цьому розділі техніко-криміналістичними засобами, прийомами й методами правоохоронним органам у їх роботі з доказами з метою швидкого і повного розкриття, якісного розслідування й попередження злочинів, встановлення істини в кримінальних справах.

Спеціальними (окремими) завданнями слід вважати:

- подальше дослідження об'єктивних закономірностей, що становлять предмет криміналістики і стосуються криміналістичної техніки, а отже створення теоретичної бази для прикладних розробок;

- удосконалення наявних і розроблення нових техніко-криміналістичних засобів, прийомів і методів збирання, дослідження, оцінки і використання доказів під час розслідування злочинів, судового слідства;

- узагальнення та запозичення досвіду зарубіжної криміналістичної техніки;

- узагальнення судово-слідчої практики в контексті застосування криміналістичної техніки з метою оптимізації процесу збирання, дослідження та використання доказів у справі. Зокрема, тривають наукові дослідження з метою вдосконалення пошукових приладів, техніко-криміналістичних засобів для виявлення, фіксації слідів-відображень, запахових слідів, дослідження аудіозаписів тощо. Інтенсивно провадиться робота з модифікації комплектів техніко-криміналістичних засобів, призначених для збирання доказів на місці події, обшуку тощо. Також криміналістична техніка вдосконалює прийоми опису, систематизації та реєстрації об'єктів, що мають значення для розслідування у справі.

Загальне та спеціальні (окремі) завдання реалізуються через конкретні завдання криміналістичної техніки, що відбувається з урахуванням досягнень загальної теорії криміналістики й інших розділів, природничих і технічних наук, під впливом науково-технічного прогресу. При цьому вдосконалення насамперед техніко-криміналістичних засобів полягає в застосуванні нових і поліпшенні властивостей традиційних матеріалів; використанні нових джерел енергії, процесів, форм руху матерії; поліпшені параметрів роботи; ускладненні конструкції тощо (Є. П. Іщенко). Розширюються функції криміналістичної техніки. За допомогою нових технічних систем, зокрема створених на базі електронно-обчислювальної техніки, підлягають розв'язанню розумові завдання, спрямовані на оптимізацію розслідування злочинів.

У запроваджуваній державою політиці, спрямованій на зміцнення законності та правопорядку й поліпшення якісного рівня боротьби зі злочинністю, особливе місце посідає підвищення ефективності діяльності правоохоронних органів, зокрема тих, що здійснюють досудове розслідування. В оптимізації цього процесу важливу роль відіграє повноцінне застосування сучасних досягнень науки і техніки, які становлять зміст категорії спеціальних знань. Доцільність такого підходу до слідчої діяльності зумовлена, передусім, тим, що застосування сучасних науково-технічних засобів і методів сприяє розширенню спектра джерел доказової інформації у кримінальній справі. Також не менш важливими факторами є підвищення "професійного" рівня злочинців і технічного забезпечення злочинної діяльності, виникнення нових видів злочинів тощо.

Отже, першочерговим завданням боротьби зі злочинністю є вдосконалення способів і методів правоохоронної (серед іншого слідчої) діяльності, забезпечення їх адекватності потребам практики за допомогою застосування сучасних спеціальних знань і навичок.

Але у певних випадках результативність та ефективність (у контексті якості, об'єктивності, повноти та всебічності розслідування) щодо застосування певних технічних засобів, прийомів і методів не гарантують їх беззаперечного лобіювання та використання в криміналістичній науці й практиці. До дискусійних питань сучасної криміналістичної техніки, зокрема, належать можливість та правила застосування судової одорології, поліграфа (детектора неправди) тощо.