Криміналістика - Волобуєв А.Ф. - 3. Застосування криміналістичних фотографії та відеозапису в перебігу слідчих дій; техніко-криміналістичні прийоми оформлення факту і результатів їх застосування

Криміналістична фотографія і відеозапис застосовуються під час будь-якої слідчої дії, якщо це доречно або існує відповідний припис КПК України (огляд місця події, відтворення обстановки і обставин події, обшук, допит, освідування та ін.).

Прийоми, спрямовані на підготовку до проведення криміналістичної фотографії та відеозапису:

- підготовка апаратури, матеріалів, визначення об'єктів, інколи й ознайомлення з місцем, де відбудеться зйомка;

- складання плану; в ньому зазначають послідовність зйомки, місце, умови, вид, метод, спосіб, прийом, час (метраж). Такий план базується на плані слідчої дії або є його складовою. Під час слідчої дії:

- криміналістична фотографія і відеозапис передують іншим способам фіксації об'єктів;

- обстановку, взаєморозташування об'єктів фіксують до і після внесення змін у місце події;

- порядок здійснення криміналістичної фотографії та відеозапису має відповідати тактиці слідчої дії, здійснюватися в послідовності, фіксованій у протоколі;

- вибір виду, методу, способу, прийому мають забезпечити максимально точну фіксацію обстановки;

- додержання правил техніки криміналістичної фотографії та відеозапису (або спеціаліст, або слідчий).

Традиційним і ефективним способом фіксації матеріальної картини місця події (та її окремих елементів) е оперативна фотозйомка, але може виникнути необхідність упровадження в оперативну фотографію елементів фотографії дослідницької (Є. П. Коновалов), що потребує залучення певного спеціаліста. Практика слідчої діяльності йде шляхом залучення для цього спеціаліста-криміналіста, який має відповідні знання і навички. Зокрема, за результатами анкетування слідчих встановлено, що спеціалістів залучали до фіксації процесу слідчої дії 42,5 % слідчих.

Зокрема, допомогу спеціаліста може бути використано для виготовлення детального масштабного фотознімка. Такі фотознімки можуть бути об'єктами експертного дослідження й мають містити всі елементи дослідницької фотографії. За ними у певних випадках визначають знаряддя вчинення злочину, особу злочинця, ціле за частинами та інші обставини, що аргументують необхідність професійного підходу до виготовлення таких фотознімків. Наприклад, сліди, виявлені на транспортних засобах, у більшості випадків відтворити експериментально неможливо, як і не можна відокремити їх від транспортного засобу без його руйнування.

Тому іноді доцільно запросити спеціаліста більш "вузького" профілю (в галузі масштабної фотозйомки й складання масштабного плану), зокрема спеціаліста-геодезиста. І практика знає приклади, коли професійна, грамотна фіксація місця події сприяла встановленню низки обставин, серед них і встановленню осередку пожежі. До того ж, масштабна фотозйомка місця пожежі (з орієнтуванням за сторонами світу) і метеозведення про силу і напрямок вітру можуть бути використані як вихідні дані під час розв'язання комісійною пожежно-технічною експертизою питання про напрямок поширення пожежі.

Консультативна або теоретична допомога спеціаліста застосовується яку процесі фотозйомки (вибір технічних засобів і матеріалів, ракурсу й параметрів зйомки тощо), так і в процесі складання протоколу слідчої дії. Зокрема, спеціаліст (судовий медик, експерт-криміналіст та ін.) допомагає слідчому в правильному й грамотному описуванні матеріальної картини місця події, процесу виявлення, фіксації та вилучення слідів і об'єктів, у зазначенні застосованих методів, використанні вузькоспеціальних термінів тощо.

Повна і точна фіксація матеріальної картини місця події сприяє встановленню обставин злочинної події. Наприклад, підозрюваний, який стріляв у водія, заявив, що водій зненацька загальмував, і вія (підозрюваний) вдарився об передню частину салону, в результаті чого мимоволі стався постріл. У протоколі огляду місця події зазначено: автобус зупинений на узбіччі дороги й поставлений на ручне гальмо, відсутні сліди різкого гальмування, двигун вимкнений, рукоятку перемикання швидкостей установлено на першу передачу, передні двері автобуса відчинені. Отже, після зупинки автобуса водій виконав чотири операції, які, за висновками судово-медичної експертизи, не могли бути здійснені після заподіяння водію смертельного поранення (В.П. Бахін, В.Г. Гончаренко).

Окремі автори акцентують увагу на тому, що для застосування декількох способів фіксації певних властивостей виявлених слідів і об'єктів доцільно залучати декількох спеціалістів (Г. І. Грамович). Цей спосіб розподілу обов'язків між ними значно прискорить процес огляду, дозволить кожному спеціалістові, не розсіюючи уваги і не відволікаючись, займатися одним видом діяльності, наприклад, виготовленням гіпсових зліпків або відеозаписом.

Факт застосування криміналістичної фотографії та відеозапису, отримані результати мають бути процесуально й технічно оформлені (для доказового значення). В протоколі слідчої дії в описовій або заключній частині вказується, що знімалося (об'єкти), використовувані засоби та їх характеристика; послідовність, види, методи, умови, час зйомки; кількість фотознімків, метраж плівки тощо. До протоколу доцільно додати план, де позначені точки зйомки.

Фотознімки оформлюються як фототаблиця, що є додатками до протоколів. Зазначається заголовок - додаток до якої слідчої дії, місце, дата. Фотознімки слід наклеювати від загального до окремого, скріпивши відбитками круглої печатки. Під знімком ставлять номер, роблять пояснювальний напис (вид зйомки, що зображено (без припущень), метод зйомки, окрім звичайного). На останній сторінці фототаблиці зазначають умови зйомки, як от: тип фотоапарата, об'єктив, діафрагма, витримка, плівка, умови освітлення, додаткові пристрої (подовжувальні кільця). Негативи додаються в окремому конверті, також опечатані. Фототаблицю підписує експерт-криміналіст або слідчий (котрий її виготовив), підписи понятих не потрібні.

Науково-технічний прогрес зумовив появу цифрових технологій і активне їх упровадження у всі сфери діяльності людини. Зокрема, це поява цифрової фотографії та, як наслідок, їх використання в практиці ОВС. Детальна регламентація застосування фотографування в кримінальному судочинстві взагалі, і в стадії досудового провадження зокрема, в чинному КПК України відсутня. Окремі згадки мають більше рекомендаційний характер. Так, у ч. 4 ст. 85 КПК України вказано, що до протоколу слідчої дії можуть бути додані фотознімки та інші матеріали, що пояснюють її зміст; у ст. 195 КПК України вказано, що до протоколу додаються відповідні схеми, фотознімки, плани, документи.

Отож, говорити про те, що чинним КПК України не передбачене використання цифрової фотографії, не можна. З такою ж упевненістю можна констатувати той факт, що і застосування аналогової фотографії цим же КПК України належним чином не передбачено. І навпаки, наявність категорії "інші матеріали, що пояснюють зміст протоколу слідчої дії", зумовила право слідчого застосовувати широкий спектр ілюстративного матеріалу, до якого можна віднести і результати застосування як аналогової, так і цифрової фотографи.

Одним із аргументів не на користь цифрової фотографії є можливість внесення змін у зображення, отримані таким способом. Ми не вдаватимемося в деталі технології внесення змін у зображення, але зазначимо, що на цей час існує вид судової експертизи, що дозволяє встановити як факт змін, так і первинний вид зображення тощо. А твердження про легкість змінення (фальсифікації) зображень, отриманих за допомогою цифрових засобів фіксації, ґрунтуються на обмеженому знанні, по-перше, процесу і сучасного розвитку цифрових технологій; по-друге, принципових відмінностей цифрової обробки зображень від фотохімічної. При використанні методик цифрової обробки потрібні знання не тільки технічних наук, але і основ фотографічного процесу, навички роботи з програмним комп'ютерним забезпеченням та ін.

Алгоритм упровадження результатів цифрової фотографії в кримінальне судочинство ми бачимо таким: після завершення слідчої дії всім її учасникам демонструється витягання флеш-карти і запис інформації на жорсткий диск ПК або безпосереднє перенесення зображення через блютуз на жорсткий диск ПК. Зображення переносять (копіюють) на чистий "гнучкий" носій (наприклад, лазерний диск), і з нього зображення роздруковують у встановленій послідовності (орієнтуючий, оглядовий, вузловий, детальний) у формі фототаблиці, кожен аркуш скріпляють підписами всіх учасників слідчої дії. Потому вказаний диск видаляють із ПК, упаковують, на упакуванні роблять напис-пояснення, його скріплюють відбитком круглої печатки і підписами всіх учасників слідчої дії.

Виходячи з нової редакції ст. 83 КПК України, до документів (ч. 3. с. 85 КПК України), а відповідно до речових доказів (ч. 2 ст. 65 КПК України), віднесені "фотознімки та інші носії інформації (у тому числі й електронні), які містять відомості про обставини, встановлені в процесі кримінального судочинства". Зрештою, цифрова фотографія, відповідно до чинного КПК України, є законним засобом фіксації перебігу й результатів слідчої дії.

Видається доцільним до чинного КПК України упровадити поняття цифрових засобів фіксації, якими слід вважати сукупність технічних засобів відображення, закріплення і дослідження криміналістично значущої інформації, що відповідають принципам кримінального судочинства, базуються на властивостях діскрепції сигналів у послідовність кодових комбінацій-імпульсів.

Також необхідно внести доповнення до КПК України (за аналогією до ст. 85-1, 85-2 КПК України) про можливість застосування фотографії як у аналоговому, так і в цифровому форматі; ч. 4 ст. 85 КПК України після слів " можуть бути додані фотознімки..." доцільно доповнити словами "фотографічні негативи, носії цифрової інформації.