Банківські операції - Коцовська P.P. - 1.2.3. Зміст активних операцій банку, відображення активів банку в балансі

Основні операції банків – це акумулювання тимчасово вільних коштів юридичних і фізичних осіб, що становить суть пасивних операцій. Розрізняють такі складові пасивних операцій:

• операції, що формують власні кошти;

• операції, що формують залучені кошти;

• операції, що формують позичені кошти.

Залучені кошти становлять найбільшу питому вагу в структурі пасивів банків.

Залучені кошти переважно формуються за рахунок депозитів та емісії цінних паперів власного боргу, однак деяку частку становлять і позабалансові форми залучення.

До позабалансових джерел залучення ресурсів відносять сек'юри-тизацію активів.

Позичені кошти - це кредити, одержані в інших банках, кредити Національного банку України та кошти, отримані від емісії та продажу облігацій банків.

Облігації - це цінні папери, які характеризують не права власності, а кредитні взаємовідносини, тому кошти, отримані банками від емісії облігацій, не є їх власним капіталом (як при емісії акцій). Ці кошти банки одержують від власників облігацій у довгострокову позику. Через певний термін банк повинен повернути номінальну вартість їх власникам і сплатити їм фіксований дохід.

Залучені і позичені кошти банку - це його зобов'язання перед контрагентами (клієнтами).

Джерела формування банківських ресурсів розміщуються в таблиці балансу банку в нижній частині - "пасиви".

Ця частина включає не тільки зобов'язання банку, а і його регулятивний капітал (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Балансовий звіт банку на 31 грудня 20X1 року

(тис, грн.)

Кожна банківська операція, що реєструється в балансі, повинна аналізуватися з позиції бухгалтерської облікової формули балансу, а також відображатися двома змінами в бухгалтерському балансовому рівнянні:

Активи = Зобов'язання + Капітал (1.1)

Зобов'язання банку в балансі розміщуються в порядку черговості їх повернення контрагентам.

1.2.3. Зміст активних операцій банку, відображення активів банку в балансі

Активні операції банків у загальному можна поділити:

- на кредитні;

- інвестиційні;

- інші активні операції.

Кредитні операції полягають у проведенні ряду дій, пов'язаних із наданням і погашенням банківських кредитів відповідно до принципів кредитування.

Інвестиційні операції означають вкладення коштів банків у цінні папери юридичних осіб на тривалий або короткий терміни. До інших активних операцій банків відносять:

- вкладення ресурсів у готівку та безготівку;

- касові операції із приймання та видавання готівки, розрахункові безготівкові операції;

- торговельні операції з фінансовими інструментами;

- вкладення тимчасово вільних коштів на депозити в інших банках;

- операції із придбання основних засобів, матеріальних і нематеріальних активів.

Слід зазначити, що перші три операції із прокласифікованих вище належать одночасно до активних комісійних операцій.

Розміщення ресурсів банків і їх залишки відображаються в балансі банку у верхній частині - "активи".

Активи банку - це його вимоги до своїх клієнтів, розміщуються вони в балансі в порядку їх відносної ліквідності (див. табл. 1.1).

За ліквідністю активи банків поділяють:

• на первинні резерви;

• вторинні резерви;

• портфель банківських кредитів;

• портфель банківських інвестицій.

Первинні резерви - найбільш ліквідні активи, які належно використовуються для повернення вкладів і депозитів, здійснення платежів та виконання інших зобов'язань банку, але не приносять йому значних доходів. До них відносять:

Вторинні резерви - високоліквідні активи, які в будь-який момент із мінімальною затримкою та незначним ризиком втрат можна перетворити на первинні резерви (готівку). До них включають:

- казначейські та інші цінні папери, що рефінансуються НБУ;

- короткострокові кредити вигідним позичальникам.

Ці активи приносять банку також незначний дохід і головне їх призначення – бути джерелом поповнення первинних резервів.

Далі за ліквідністю в балансі розміщуються кредити та інвестиції, однак вони є найдохіднішими активами для банку.