Пред'явленню для впізнання передує виконання таких дій:
- визначення мети впізнання;
- планування впізнання;
- вибір місця та часу впізнання;
- запрошення учасників впізнання (поняті, особа, яку впізнають, той, хто впізнає; особи та предмети, серед яких буде проводитись впізнання, помічник слідчого, спеціаліст, оперативні працівники);
- підготовка технічних засобів (зв'язок, транспорт, фіксація);
- попередній допит того, хто впізнає;
- ознаки його одягу, а також ознаки речей чи інших об'єктів;
- виявлення його особистих властивостей;
- створення умов для проведення впізнання з дотриманням вимог закону.
45. Стадії пред'явлення для впізнання
Процес пред'явлення для впізнання має три стадії:
На першій стадії перед пред'явленням особи для впізнання, в присутності понятих їй пропонують зайняти будь-яке місце серед інших осіб і роз'яснюють її права.
На другій стадії впізнаючий запрошується до приміщення, де знаходяться всі учасники впізнання, його попереджають про кримінальну відповідальність за неправдиві показання (якщо це потерпілий) і за відмову давати показання (якщо це свідок). Після цього у особи, яка впізнає, з'ясовують, чи задовольняють її умови, чи їй добре видно зовнішні прикмети усіх осіб. При позитивній відповіді впізнаючому пропонують подивитися на групу осіб, впізнати серед них потрібну особу і пояснити, за якими ознаками він її впізнав. При цьому не треба квапити його з відповіддю, необхідно дати йому час на обдумування. Якщо впізнаючий вагається з відповіддю, можна запропонувати пред'явленим особам пройтись по кабінету з метою спостереження їх у русі чи дозволити пред'явленим особам розмовляти між собою.
Третя стадія полягає у встановленні тотожності чи групової належності або відмінності конкретного об'єкта. Названі впізнаючим прикмети, ознаки повинні бути виражені в певній формі. Виконання цієї вимоги багато в чому залежить від правильно поставлених йому уточнюючих і конкретизуючих запитань.
Результат пред'явлення для впізнання може бути позитивним, коли впізнаючий заявляє про впізнання і вказує не тільки загальні прикмети і ознаки, а й особливі, на яких ґрунтувалося впізнання. Результат пред'явлення для впізнання може бути й негативним, коли, наприклад, з моменту спостереження пройшло багато часу; особа, яку впізнають, різко змінила свою зовнішність; впізнаючий боїться помсти; для впізнання пред'явлено іншу особу, тощо.
46. Пред'явлення для впізнання людей
Впізнання живих осіб провадиться у випадках, коли:
- особа, яка підлягає пред'явленню, не була раніше відома свідкові, але спостерігалася ним у зв'язку зі злочинною подією;
- свідок знав раніше пред'явлену особу, але не може дати необхідних даних про неї.
Впізнання людей може бути:
- за голосом (при цьому необхідно створити необхідні умови: а) для відтворення звукової мови (приміщення з певними акустичними даними тощо); б) для аналізу і оцінки голосу особи, яку впізнають (для цього використовують дві суміжні кімнати з відчиненими дверима чи тонкою перегородкою між кімнатами, на відкритій місцевості користуються парканом, деревами тощо, які б не дозволяли впізнаючому бачити особу, котру впізнають); в) всі учасники мають бути поділені на дві групи: в одній - слідчий, впізнаючий, двоє понятих, а також спеціалісти та інші учасники, в другій - особа, яка допомагає слідчому (наприклад співробітник міліції), поняті, особа, яку впізнають, та особи, що ведуть з нею розмову; г) зміст розмови, відтвореної під час впізнання, не повинен торкатися розслідуваної справи, але в її тексті мають бути слова, які чув впізнаючий в момент спостереження);
- особливостями мови;
- особливостями ходи (ходу характеризують довжина кроку даної людини, кут розвороту ступні, швидкість руху. Хода має бути природною, коли людина йде вільно, без напруження. Неприродна хода найчастіше пов'язана з різними аномаліями. Основними умовами проведення впізнання за особливостями ходи слід вважати такі: а) вибір місця проведення, що забезпечує відтворення ознак ходи і можливість їх спостереження впізнаючим; б) пред'явлення особи, яку впізнають, серед інших осіб, які мають схожі ознаки ходи; в) особа, яку впізнають, не повинна знати про те, що за нею спостерігають; г) впізнаючому повинно бути надано досить часу для спостереження ходи пред'явлених осіб).
46. Пред'явлення для впізнання людей
47. Пред'явлення для впізнання трупа
48. Пред'явлення для впізнання предметів і тварин
49. Фіксація результатів пред'явлення для впізнання
50. Поняття, мета та предмет допиту
51. Класифікація допитів
52. Порядок та послідовність підготовки до проведення допиту
53. Способи виклику та місце проведення допиту
54. Тактичні прийоми допиту