Реалізація завдань аудиту ефективності виконання бюджетних програм передбачає визначення послідовності його здійснення.
На рис. 8.1 подано порядок проведення аудиту ефективності та короткі вказівки щодо діяльності державних аудиторів на кожному з етапів аудиторського дослідження.
Для проведення аудиту ефективності виконання бюджетних програм, як правило, створюється аудиторська група. Аудитори, які входять до складу цієї групи, повинні мати достатньо знань та володіти необхідними навичками з проведення аналізу, написання звітів зі складних питань, які вимагають логічного і обґрунтованого викладу.
До початку проведення аудиту ефективності виконання бюджетних програм головному розпоряднику бюджетних коштів за досліджуваною програмою (відповідальному виконавцю) не пізніше, ніж за 10 днів до початку проведення аудиту ефективності, надсилається повідомлення про проведення аудиторського дослідження ефективності виконання бюджетної програми (див. нижче зразок листа повідомлення про проведення аудиторського дослідження ефективності виконання бюджетної програми).
Підготовка до аудиту полягає в початковому вивченні питань, пов'язаних з досліджуваною програмою (попередній аудит), у подальшій розробці програми аудиту.
Попередній аудит починається зі збору даних про досліджувану бюджетну програму для збільшення знань аудитора про неї, визначення результативних показників бюджетної програми або критеріїв оцінки.
Як правило, критеріями оцінки є результативні показники. У разі недостатності таких показників паспорта бюджетної програми або за відсутності чітких показників виконання бюджетної програми необхідно разом з головним розпорядником (відповідальним виконавцем) визначити найбільш значущі звітні дані про надані послуги, виконані роботи, реалізований
Рис. 8.1. Порядок проведення аудиту ефективності виконання бюджетних програм
продукт або фінансовий результат, що можуть характеризувати досягнення мети бюджетної програми.
Збір інформації в процесі аудиту ефективності може проводитися як за місцезнаходженням учасника бюджетного процесу, так і за письмовим зверненням до нього органів ДКРС.
Збір інформації за місцезнаходженням учасника бюджетного процесу здійснюється на підставі направлення, виданого керівником органу ДКРС або його заступником.
Аудитор зобов'язаний пред'явити керівнику учасника бюджетного процесу направлення на право проведення аудиту ефективності і на його прохання розписатися в журналі відвідування учасника бюджетного процесу.
Згідно з рис 8.1. на першому етапі проведення аудиту ефективності державним аудитором вивчаються питання, пов'язані з досліджуваною програмою.
З цією метою державний аудитор збирає дані про досліджувану бюджетну програму, визначає результативні показники бюджетної програми або критерії її оцінки.
Дані доцільно зібрати за декілька років, що підвищить достовірність оцінки ефективності виконання бюджетної програми.
На підставі зібраних даних необхідно:
- оцінити рівень досягнення результативних показників бюджетної програми шляхом співвіднесення фактично одержаних і запланованих результативних показників;
- оцінити ефективність програми шляхом порівняння забезпеченого рівня виконання результативних показників програми та рівня їх фінансування.
Є декілька рівнів оцінювання виконання бюджетної програми:
- ефективний (рівень виконання показників продукту, ефективності, якості перевищував або дорівнював рівню забезпеченого фінансування);
- недостатньо ефективний (рівень виконання деяких показників продукту, ефективності, якості був менший, ніж забезпечений рівень фінансування);
- неефективний (рівень показників виконання показників продукту, ефективності, якості був значно менший, ніж забезпечений рівень фінансування).
Якщо виконання бюджетної програми оцінено як ефективне, на етапі попереднього аудиту керівництвом органу ДКРС може бути ухвалене рішення про скасування аудиторського дослідження.
На основі аналізу виконання результативних показників бюджетної програми, залежно від того, які показники бюджетної програми виконувалися найгірше, необхідно сформулювати проблему у виконанні бюджетної програми, тобто проблему аудиту.
Проблема аудиту ефективності - це невиконання запланованих результативних показників бюджетної програми шляхом неефективного використання бюджетних коштів.
Сформульована проблема повинна бути актуальною, реальною, має хвилювати уряд, громадян, потребувати глибокого вивчення на предмет її усунення.
Приклади формування проблеми аудиту ефективності представлені в табл. 8.1.
Після визначення проблеми для підготовки програми аудиту збираються дані з різних джерел, які характеризують бюджетну програму. Такими даними можуть бути: інформація про діяльність головного розпорядника бюджетних коштів за програмою (відповідального виконавця) і його органів на місцях, механізми управління і форми контролю головного розпорядника за виконанням програми, законодавче, економічне та інше середовище, заходи для забезпечення функціонування бюджетної програми і т. ін.
Таблиця 8.1. Приклади формування проблеми аудиту ефективності
Мета аудиту ефективності | Орієнтовна проблема аудиту | ||
Визначення продуктивності бюджетної програми | 1. Чи є шляхи підвищення продуктивності програми? 2. Чи можна було досягти кращих результатів при реалізації програми іншими шляхами? | ||
Визначення економності бюджетної програми | 1. Чи є шляхи зменшення вартості продукту бюджетної програми? 2. Чому не забезпечене зменшення вартості продукту бюджетної програми? | ||
Визначення результативності бюджетної програми | Чому не забезпечене виконання показників продукту програми? | ||
Визначення якості виконаних робіт, наданих послуг, виготовлених товарів | Чи є шляхи підвищення впливу бюджетної програми на зменшення негативних тенденцій (збільшення позитивного впливу) в досліджуваній сфері? | ||
На підставі аналізу зібраних даних визначаються гіпотези аудиту, які можуть стосуватися кожної стадії проходження бюджетних коштів: планування, розподілу, використання, контролю.
Гіпотези аудиту - припущення аудитора (здогадки) щодо причини виникнення й існування проблем, недосконалості певних позицій в організації виконання бюджетної програми.
Приклади гіпотез аудиту:
- через недостатнє обґрунтування реальних потреб у коштах затверджено занижені асигнування, внаслідок чого не досягнута мета реалізації бюджетної програми;
- відсутність чітких критеріїв відбору учасників виконання програми спричинила розподіл бюджетних коштів тим одержувачам, які не змогли їх освоїти;
- відсутність, неузгодженість нормативно-правової бази щодо порядку проходження бюджетних коштів спричинила дублювання обов'язків учасників програми і уникнення відповідальності за досягнення результатів;
відсутність повної, достовірної і своєчасної інформації, взаємодії учасників бюджетної програми не дозволила оперативно управляти бюджетними коштами;
- складна процедура оформлення документів, недоліки в обслуговуванні зашкодили своєчасному і повному використанню бюджетних коштів, внаслідок чого робота не була виконана.
За результатами проведеної роботи розробляється програма аудиту, в якій конкретизуються період його здійснення, мета і процедури, зазначаються гіпотези аудиту і методи їх дослідження.
Проведення аудиту ефективності виконання бюджетних програм (II етап) передбачає такі стадії:
- збирання даних, їх узагальнення і аналіз з метою підтвердження або спростування висунутих гіпотез аудиту;
- підготовка висновків і пропозицій, реалізація яких підвищила б рівень виконання бюджетної програми;
- обговорення результатів з учасниками аудиту ефективності.
Державний аудитор з метою аналізу висунутих гіпотез за допомогою різних методів досліджує широке коло питань (табл. 8.2).
На всіх етапах і стадіях аудиту ефективності застосовується порівняння в динаміці показників діяльності галузі, міністерства, підприємства, установи (до і після затвердження програми); планових і звітних показників; відповідних показників у одержувачів бюджетних коштів і суб'єктів господарювання, які не брали участі у виконанні бюджетної програми; показників з кращих вітчизняних та зарубіжних проектів у минулому у сфері реалізації бюджетної програми, технологічними та іншими нормами тощо. На всіх етапах і рівнях процесу дослідження може проводитися опитування у формі анкетування.
Основні вимоги до складання анкет:
- анкета повинна містити не більше 12 запитань;
- запитання формуються в порядку від простих до складних;
- лаконічність запитань (не більше 15 слів);
- однозначність запитань;
- охоплення не менше 5 % користувачів програми;
- опитуваних потрібно запевнити в тому, що анкети є анонімними і зібрані дані будуть використані в узагальненому вигляді.
Таблиця 8.2. Основні питання дослідження гіпотез аудиту ефективності
Орієнтовні питання | Методи збирання даних | Джерела інформації | ||||||
1 | 2 | 3 | ||||||
На рівні розпорядника бюджетних коштів | ||||||||
1) Оцінити, чи пов'язані цілі досліджуваної бюджетної програми з метою довгострокової державної програми і чи відповідають вони функціям головного розпорядника; 2) визначити, чи не дублює і чи не суперечить досліджувана програма іншим програмам; 3) з'ясувати, чи визначав головний розпорядник показники, які необхідно досягти кожному виконавцю бюджетної програми, чи правильно вони визначені; 4) дослідити відповідність фактичних одержувачів бюджетних коштів визначеним на етапі планування, з'ясувати причини відхилення; 5) дослідити обґрунтованість розрахунків, наявність проектно-кошторисної документації і затвердженого механізму проходження коштів; 6) проаналізувати достатність затверджених обсягів бюджетних коштів для задоволення технологічних потреб, можливість залучення альтернативних джерел фінансування; 7) проаналізувати ефективність упровадженої системи звітності, у тому числі щодо її орієнтації на продукт; | 1) Аналіз; 2) синтез; 3) документальні прийоми; 4) розрахунково-аналітичні прийоми; 5) опитування (анкетування); 6) індивідуальні інтерв'ю; 7) поштові та телефонні опитування | Нормативно-правові акти, у тому числі внутрішні нормативні документи, які регламентують діяльність головного розпорядника та реалізацію бюджетної програми; 2) стратегічний план (довгострокова/ середньострокова програма); 3) паспорт бюджетної програми і обґрунтування до нього, кошториси, розрахунки до кошторисів і укладені договори після виконання програми; порядок проходження і використання бюджетних коштів; 4) порядок звітності про результати; 5) матеріали внутрішнього і зовнішнього контролів; 6) бухгалтерська і статистична звітність; 7) внутрішньовідомчі річні звіти за сферою діяльності | ||||||
8) визначити, чи робив звіт головний розпорядник щодо реалізації досліджуваних програм, а також наскільки його звіти є надійними; 9) визначити, чи аналізував головний розпорядник можливість реалізації програми іншими шляхами або засобами; 10) установити, чи регламентовано порядок проведення контролю за цільовим і ефективним використанням бюджетних коштів, чи дотримуються встановлених вимог | ||||||||
На рівні одержувачів бюджетних коштів | ||||||||
1) Проаналізувати забезпечення єдиного трактування наявної .нормативно-методологічної бази щодо цільового та ефективного використання бюджетних коштів; з'ясувати, чи зрозумілими , були вказівки розпорядника бюджетних коштів (відповідального виконавця), який стан їх виконання; 2) визначити, чи давала можливість матеріально-технічна база, наявні кадри тощо бути виконавцем бюджетної програми; 3) установити, чи звітність яка надсилалася розпоряднику бюджетних коштів (відповідальному виконавцю), була достовірною; 4) проаналізувати як вплинула ритмічність фінансування на досягнення запланованих результатів | 1) Аналіз; 2) синтез; 3) документальні прийоми; 4) розрахунково-аналітичні прийоми опитування (анкетування) | 1) Нормативно-правові акти, у тому числі внутрішні нормативні документи, які регламентують діяльність головного розпорядника та реалізацію бюджетної програми; 2) паспорт бюджетної програми, кошториси, розрахунки до кошторисів і укладені договори після виконання програми; 3) бухгалтерська і статистична звітність; 4) внутрішньовідомчі річні звіти за сферою діяльності | ||||||
На рівні користувачів результатами бюджети програми | ||||||||
1) Визначити стан поінформованості громадян про наявність досліджуваної програми; 2) визначити стан задоволення попиту громадян у програмі якістю отриманих соціальних послуг за кошти бюджетної програми; 3) встановити доцільність функціонування досліджуваної бюджетної програми; 4) проаналізувати недоліки та прорахунки при виконанні програми, бачення шляхів їх усунення | 1) Опитування (співбесіди, анкетування, інтерв'ювання); 2) прес-опитування; 3) Інтернет-опитування | 1) Анкети; 2) паспорт бюджетної програми та обґрунтування до нього, кошториси, розрахунки до кошторисів і укладені договори після виконання програми | ||||||
Безпосередній керівник аудитора (керівника аудиторської групи) систематично контролює хід проведення аудиту ефективності, виконання його програми, дотримання термінів та обґрунтованість висновків.
Тема 9. Державний аудит фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання державного сектору економіки
9.1. Поняття, об'єкти і завдання аудиту
9.2. Методика проведення аудиту фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання державного сектору економіки
Тема 10. Державний аудит виконання місцевих бюджетів
10.1. Поняття, об'єкти і завдання аудиту виконання місцевих бюджетів
10.2. Методика проведення аудиту виконання місцевих бюджетів
10.3. Оформлення і реалізація результатів аудиту
Тема 11. Державний аудит ефективності діяльності
11.1. Загальні положення методики аудиту ефективності діяльності