Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар - Тацій В.Я. - Стаття 188. Клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу

1. Прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

2. Це клопотання може бути подане:

1) одночасно з паданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або зміни іншого запобіжного заходу на тримання під вартою;

2) після подання клопотання про застосування запобіжного заходу і до прибуття підозрюваного, обвинуваченого до суду на підставі судового виклику;

3) після неприбуття підозрюваного, обвинуваченого за судовим викликом для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і відсутності у слідчого судді, суду на початок судового засідання відомостей про поважні причини, що перешкоджають його своєчасному прибуттю.

3. Прокурор додає до клопотання документи, які підтверджують зазначені у пунктах 1,2 частини четвертої статті 189 цього Кодексу обставини.

1. У частині 1 статті, що коментується, законодавець наділяє прокурора, слідчого (за погодженням з прокурором) повноваженнями звернутися до слідчого судді, суду (у межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування) із клопотанням про надання дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу. Цей захід здійснюється з метою забезпечення присутності підозрюваного, обвинуваченого у залі судового засідання під час вирішення питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і у зв'язку із цим забезпечення оперативності здійснення досудового розслідування та судового провадження, уникнення необґрунтованого затягування часу тощо.

2. Можливість внесення клопотання прокурора, слідчого, погодженого з прокурором про дозвіл на затримання з метою приводу, відповідно до ч. 2 цієї статті, виникає у трьох випадках.

Перш за все таке клопотання може бути внесене разом із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або зміни іншого запобіжного заходу на тримання під вартою (див. коментар до ст. 187 КПК). У зазначеному випадку, хоча цей не визначено законодавцем, указані клопотання можуть бути об'єднані в одному процесуальному акті - клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та про дозвіл на затримання з метою приводу.

Ще одним випадком внесення клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою приводу с момент, коли клопотання про застосування запобіжного заходу вже подано, дата розгляду визначена, судовий виклик надіслано, але підозрюваний, обвинувачений ще не з'явився.

І останній випадок - внесення клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого після Його неприбуття за судовим викликом, про що також зазначалось у коментарі до ст. 187 КПК.

3. Разом із клопотанням про дозвіл на затримання з метою приводу додаються документи, які підтверджують факт переховування підозрюваного, обвинуваченого від органів досудового розслідування чи суду, а також, що, одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу. Про це можуть свідчити надані показання свідків за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого, неодноразове надсилання виклику до слідчого, прокурора, показання свідків про підкуп, намагання вплинути на них з метою зміни наданих раніше свідчень та інші зловживання у будь-яких проявах тощо.

Варто зазначити, що законодавець уповноважує тільки прокурора на подання до суду цих документів, адже у ч. 3 статті, що коментується, про слідчого мова не йде, навіть в аспекті погодження його рішення прокурором. Відповідно прокурор повинен витребувати відповідні документи у слідчого, який здійснює досудове розслідування