Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар - Тацій В.Я. - 1. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування

1. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування

Стаття 303. Рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження

1. На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора:

1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна;

2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником;

3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;

4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження-заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником;

5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;

6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;

7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;

8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником.

2. Скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суці згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

3. Під час підготовчого судового засідання можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, передбачені пунктами 5 та б частини першої цієї статті.

1. Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності на стадії досудового розслідування, якому присвячено гл. 26 КПК, є важливою гарантією захисту прав учасників кримінального процесу і відповідно до ст. 7 КПК - однією із засад кримінального провадження. Аналогічна гл. 22 "Оскарження дій слідчого і прокурора" містилася і в КПК 1960 р.

Порівняльний аналіз цих глав наочно свідчить про гуманізацію та оптимізацію порядку оскарження рішень сторони обвинувачення у вітчизняному кримінальному судочинстві.

Це випливає навіть із самої назви згаданих глав: за старим КПК оскарженню підлягали тільки дії слідчого і прокурора, за новим - також їхні рішення та бездіяльність.

У попередньому КПК оскарженню дій слідчого і прокурора окремо були присвячені відповідно статті 234,236. У новому КПК положення щодо слідчих і прокурорів об'єднано в одній статті.

Відсутні у КПК 2012 р. і норми, що регулюють порядок оскарження постанов про відмову в порушенні та про порушення справи у зв'язку зі скасуванням самого поняття "кримінальна справа" на стадії досудового розслідування.

Слід також зазначити, що у новому КПК знайшло відображення рішення КСУ від 30 січня 2003 р. № 3-рп щодо неконституційності положень, які унеможливлювали розгляд судом на стадії досудового слідства скарг на постанови слідчого, прокурора.

Частиною 1 ст. 303 нового КПК окремими пунктами визначено предмети оскарження і залежно від цього-їх суб'єкти. Розкриття понять, що визначають зміст певних процесуальних дій та статус і повноваження конкретних учасників кримінального судочинства, містяться у відповідних нормах КПК.

Наприклад, бездіяльність слідчого, прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, нездійснення інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, оскаржується заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна; рішення про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником; про закриття кримінального провадження-заявником, потерпілим, його представником чи законним представником тощо.

При цьому у ч. 1 цієї статті передбачено диференціацію як предмета оскарження заходів, що вживаються слідчим або прокурором. Так, у п. 1 йдеться про їх бездіяльність, у пп. 2, 3, 4, 5, 7, 8 - про рішення, а у п. 6 - про рішення, дії чи бездіяльність.

Крім того, у пп. 3 і 4 розмежовано рішення про закриття кримінального провадження, прийняті слідчим та прокурором, і залежно від цього визначено суб'єкти оскарження. У першому випадку - це заявник, потерпілий, його представник чи законний представник, у другому - крім того, ще й підозрюваний, його захисник чи законний представник. Таким чином наголошується на особливій ролі прокурора як сторони обвинувачення в кримінальному процесі, який має право в порядку нагляду самостійно скасувати рішення слідчого про закриття кримінального провадження (абз. 2 ч. 2 ст. 305 КПК).

Застосований у ч. 1 ст. 303 КПК підхід дозволяє впорядкувати і максимально конкретизувати підстави та порядок оскарження чітко визначеними суб'єктами відповідних процесуальних рішень.

Така конструкція цієї норми має і неабияке практичне значення, адже позбавляє процедуру оскарження процесуальних рішень певної невизначеності, а слідчі підрозділи і прокуратуру - зайвої завантаженості, яка відволікає їх від виконання основних функцій з розслідування кримінальних правопорушень.

Частина 1 ст. 303 КПК наводить вичерпний перелік випадків і суб'єктів оскарження рішень, дій чи бездіяльності сторони обвинувачення при досудовому розслідуванні.

Натомість відповідні норми попереднього КПК таких умов оскарження не передбачали, коло осіб, які могли подати скаргу, не встановлювали.

2. На відміну від ч. 1,ч. 2 ст. 303 не конкретизує види інших рішень, дій чи бездіяльності, які можуть бути оскаржені, а також суб'єкти оскарження.

Скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Оскільки у цій та інших нормах КПК не розкривається поняття "інші" стосовно об'єктів оскарження, то, таким чином, до них можна віднести будь-які рішення, дії чи бездіяльність прокурора чи слідчого, за винятком тих, що зазначені у ч. 1 ст. 303 КПК.

З огляду на те, що у статтях 314-316 цього Кодексу не передбачено особливого порядку розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора у підготовчому провадженні, такий розгляд має відбуватися за загальними правилами, визначеними цими статтями.

3. Частиною 3 ст. 303 КПК встановлено, що під час підготовчого судового засідання можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, передбачені пп. 5 та 6 ч. 1 цієї статті.

Таким чином, можна зробити висновок, що рішення, дії чи бездіяльність сторони обвинувачення, зазначені у пп. 1-4, 7 і 8, можуть бути оскаржені тільки під час досудового розслідування.

Виняток становлять лише рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим та їхні рішення, дії чи бездіяльність при застосуванні заходів безпеки - вони можуть бути оскаржені як на стадії досудового розслідування, так і під час підготовчого провадження.