1. Суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі:
1) необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення;
2) необхідності застосування більш суворого покарання;
3) скасування необгрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції;
4) неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання.
2. Вирок суду апеляційної інстанції повинен відповідати загальним вимогам до вироків. Крім того, у вироку суду апеляційної інстанції зазначаються зміст вироку суду першої інстанції, короткий зміст вимог апеляційної скарги, мотиви ухваленого рішення, рішення по суті вимог апеляційної скарги.
3. Суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру і постановляє свою ухвалу у разі:
1) необхідності правової кваліфікації діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, як більш тяжкого;
2) застосування більш суворого виду примусових заходів медичного чи виховного характеру;
3) скасування необгрунтованої ухвали сулу про відмову в застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характеру та закриття кримінального провадження щодо неосудного або неповнолітнього з тих мотивів, що вони не вчинили діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
1. Вирок суду апеляційної інстанції - одне із видів судових рішень, що ухвалюються (приймаються) за результатами розгляду апеляційної скарги (див. ст. 418 та коментар до неї").
Як і будь-яке інше судове рішення, яке закінчує розгляд справи в суш, вирок ухвалюється іменем України (ст. 13 ЗУ "Про судоустрій та статус суддів").
Скасування повністю чи частково вироку суду першої інстанції та ухвалення судом апеляційної інстанції свого вироку у випадку, передбаченому п. З ч. 1 ст. 407 КПК (див. коментар до цієї статті), можливе лише у таких випадках:
1) при необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення. Тобто, якщо судом апеляційної інстанції при перевірці законності, обгрунтованості та вмотивованості судового рішення суду першої інстанції буде встановлено, що останній необґрунтовано перекваліфікував дії обвинуваченого на закон про менш тяжке кримінальне правопорушення або необґрунтовано виключив частину пред'явленого йому обвинувачення чи певну кваліфікуючу ознаку, він має право повністю або частково відновити обвинувачення в межах того, яке підтримувалося прокурором або потерпілим (його представником) у суді першої інстанції;
2) при необхідності застосування більш суворого покарання (про невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого див. ст. 414 КПК та коментар до неї);
3) при скасуванні необгрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції. За цією підставою суд апеляційної інстанції за наявності достатніх даних про доведеність вини особи має право сформулювати обвинувачення в межах раніше висунутого, зазначеного в обвинувальному акті, і з урахуванням позицій, що їх займали прокурор, потерпілий або його представник у суді першої інстанції, обрати покарання відповідно до вимог ст. 65 КК;
4) при неправильному звільненні обвинуваченого від відбування покарання. У разі встановлення судом апеляційної інстанції порушення судом першої інстанції вимог розд. XII КК "Звільнення від покарання та його відбування" (див. статті 74-87 КК) та неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання, вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню у цій частині. Ухвалюючи свій вирок, суд апеляційної інстанції може повторити визнані судом першої інстанції формулювання обвинувачення, кваліфікацію діяння, покарання, яке було призначене, і призначає покарання, яке необхідно відбувати обвинуваченому, визнаному винним, а також початок перебігу строку відбування покарання.
Вказаний перелік випадків, при яких суд апеляційної інстанції може скасувати вирок суду першої інстанції й ухвалити свій вирок, передбачений у коментованій статті, є вичерпний і поширювальному тлумаченню не підлягає.
Вирок, який ухвалює суд апеляційної інстанції з викладених підстав, може бути лише обвинувальним.
Разом з тим суд апеляційної інстанції, ухвалюючи свій вирок, не мас права погіршити становище обвинуваченого, за винятком випадків, встановлених ст. 421 КПК (див. коментар до вказаної статті).
2. Вирок суду апеляційної інстанції обов'язково повинен бути законним, обґрунтованим і вмотивованим (див. ст. 370 КПК та коментар до неї), а його зміст - відповідати загальним вимогам до вироків, встановленим ст. 374 КПК (див. коментар до вказаної статті). Однак, оскільки суд апеляційної інстанції як суд вищого рівня наділений правом здійснювати перевірку рішень суду першої інстанції, то в мотивувальній частині, крім відображення сутності обвинувачення, ним повинні бути викладені доводи учасників, що подали апеляційні скарги, та заперечення інших осіб, якщо такі є, а також мотиви і обґрунтування, за допомогою яких суд дійшов певного висновку (при аргументуванні повинні бути посилання на норми як матеріального, так і процесуального закону) та рішення по суті вимог апеляційних скарг.
3. Скасування судом апеляційної інстанції ухвали про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру та постановлення своєї ухвали можливе лише у разі:
1) необхідності правової кваліфікації діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, як більш тяжкого;
2) застосування більш суворого виду примусових заходів медичного чи виховного характеру;
3) скасування необгрунтованої ухвали суду про відмову в застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характеру та закриття кримінального провадження щодо неосудного або неповнолітнього з тих мотивів, що вони не вчинили діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
При цьому, як і при ухваленні нового вироку, суд апеляційної інстанції наділений таким правом лише у випадку, якщо з цих підстав апеляційну скаргу подали прокурор, потерпілий чи його представник (див. ст. 421 КПК та коментар до неї).
Зміст ухвали суду апеляційної інстанції повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 419 КПК (див. коментар до неї).
Ухвалений судом апеляційної інстанції вирок та прийнята ним ухвала про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру може бути оскаржена в касаційному порядку на загальних підставах (див. ст. 424 КПК та коментар до неї).
Стаття 422. Порядок перевірки ухвал слідчого судді
Стаття 423. Повернення матеріалів кримінального провадження
ГЛАВА 32. ПРОВАДЖЕННЯ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
Стаття 424. Судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку
Стаття 425. Право на касаційне оскарження
Стаття 426. Порядок і строки касаційного оскарження
Стаття 427. Вимоги до касаційної скарги
Стаття 428. Відкриття касаційного провадження
Стаття 429. Залишення касаційної скарги без руху або її повернення