Курс адміністративного права України - Коваленко В.В. - 1. Поняття та особливості провадження у справах про адміністративні проступки

В юридичній науці всі норми права прийнято розмежовувати на матеріальні та процесуальні. Якщо перші закріплюють права та обов'язки, правовий статус громадян та громадських об'єднань (статику суспільних відносин), до другі регулюють діяльність, визначають, яким чином та в якій послідовності необхідно реалізовувати зазначені права та обов'язки (динаміку суспільних відносин). інститут адміністративної відповідальності - це сукупність великої кількості правових норм, якими врегульовано значну кількість питань, пов'язаних зі встановленням та застосуванням цього різновиду публічного впливу. Більшу частину цього інституту складають матеріальні норми. Вони встановлюють систему адміністративних проступків, види адміністративних стягнень, принципи адміністративної відповідальності та регламентують інші питання зазначеного інституту.

Адміністративно-процесуальні норми визначають порядок реалізації відповідних процесуальних норм, процедури їх застосування, процес здійснення їх примусового впливу на винних за допомогою адміністративних стягнень. Іншими словами, зазначені процесуальні норми регламентують провадження у справах про адміністративні правопорушення (проступки). Завдяки їм воно набуває більшої визначеності та уніфікованості.

1. Поняття та особливості провадження у справах про адміністративні проступки

Адміністративні провадження здійснюється відповідно до певних стадій з додержанням принципів адміністративного процесу.

Провадження у справах про адміністративні проступки - це нормативно врегульована діяльність повноважених суб'єктів по застосуванню адміністративної відповідальності за скоєний адміністративний проступок, а також попередження адміністративних правопорушень.

Дане провадження має такі ознаки:

1) воно виникає тільки у зв'язку зі вчиненням адміністративного проступку;

2) для нього притаманне, встановлене законодавством, коло суб'єктів;

3) йому притаманна індивідуальність процесуальних актів, які приймаються в ході провадження;

4) застосування під час даного провадження заходів державного примусу обумовлює високий ступінь формалізації процесу;

5) за допомогою даного провадження реалізуються міри адміністративної відповідальності.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення згідно зі ст. 245 КУпАП є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законодавством, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на засадах суворого додержання законності і принципів презумпції невинності, згідно з якою особа, що притягається до адміністративної відповідальності, вважається невинною доти, поки протилежне не буде доведено і зафіксовано у встановленому законом порядку.

Поряд із загальними принципами, характерними для всього адміністративного процесу (законності, об'єктивної істини, рівності громадян перед законом, оперативності тощо), провадженню в справах про адміністративні правопорушення значною мірою більше, ніж іншим провадженням, властивий принцип економічності, що, однак, не означає, що справи повинні розглядатися поверхово.

Строки розгляду справ про адміністративне правопорушення є короткими: 15 діб, 7 діб, 5 діб, 3 доби, 1 доба. Таке становище пояснюється тим, що адміністративне правопорушення здебільшого легко встановлюється і, як правило, не потребує багато часу для розслідування і розгляду порівняно з кримінальними справами.

В той самий час строк розгляду адміністративних справ про адміністративні корупційні правопорушення зупиняється судом у разі якщо особа, щодо якої складено протокол про адміністративне корупційне правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з'явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо).

Аналіз законодавства України дає змогу виділити два види провадження у справах про адміністративний проступок: звичайне та спрощене.

Звичайне здійснюється у більшості справ і детально регламентовано чинним законодавством. Воно передбачає складання протоколу: визначає зміст, запобіжні заходи і порядок їх застосування; права і обов'язки учасників провадження; порядок розгляду справ; факти, обставини, що є доказами.

Спрощене провадження застосовується щодо невеликої кількості правопорушень, прямо передбачених ст. 258 КУпАП. Таке провадження характеризується мінімумом процесуальних дій та їх оперативністю.

Так, протокол не складається в разі вчинення адміністративних проступків, спрямованих на самовільне сінокосіння і випасання худоби, самовільне збирання дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід; засмічення лісів відходами; порушення вимог пожежної безпеки в лісах; порушення правил здійснення інших видів спеціального використання об'єктів тваринного світу; знищення або пошкодження зелених насаджень або інших об'єктів озеленення населених пунктів, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; порушення правил використання об'єктів тваринного світу, якщо розмір штрафу не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, порушення правил щодо охорони порядку і безпеки руху на залізничному транспорті; порушення правил користування засобами залізничного транспорту; порушення правил користування засобами морського транспорту; порушення правил щодо охорони порядку і безпеки руху на річковому транспорті і маломірних суднах; порушення, пов'язані з викиданням за борт річкового або маломірного судна сміття та інших предметів тощо, якщо особа не оспорює допущене порушення І адміністративне стягнення, що на неї накладається.

Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.

Уповноважений орган (посадова особа) на місці вчинення правопорушення виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення. Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох примірниках, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови.

Нормативне регулювання провадження у справах про адміністративні проступки здійснюється низкою актів, основним з яких є Кодекс України про адміністративні правопорушення. Кодекс було прийнято 7 грудня 1984 р., але, на жаль, багато його положень не відповідають вимогам часу і підлягають перегляду. Крім того, часте внесення змін і доповнень робить Кодекс дуже рухомим і ускладнює користування ним. Зараз в Україні здійснюється розробка Кодексу про адміністративні проступки.

Крім Кодексу України про адміністративні правопорушення, який регулює загальні положення провадження, існує низка спеціальних норм, що регламентують особливості провадження з окремих категорій адміністративних проступків.