Відповідальність за порушення установлень у сфері юстиції встановлена Законом України "Про об'єднання громадян"3, Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими нормативно-правовими актами.
Зокрема в Кодексі України про адміністративні правопорушення1, можна виділити лише декілька статей, які опосередковано пов'язані із регулюванням у сфері юстиції. Це відповідальність, яка передбачена статтями 166м та 212і КУпАП. Стаття 166м передбачає відповідальність за порушення законодавства про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Порушення встановлених законом строків для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця чи видачі свідоцтва про державну реєстрацію, вимагання не передбачених законом документів для проведення державної реєстрації тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Стаття 212і КУпАП передбачає відповідальність за повідомлення неправдивих відомостей державним органам реєстрації актів цивільного стану та несвоєчасну реєстрацію народження дитини. Утаювання обставин, що перешкоджають реєстрації шлюбу, або повідомлення завідомо неправдивих відомостей державним органам реєстрації актів цивільного стану тягне за собою накладення штрафу від одного до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Несвоєчасна без поважної причини реєстрація батьками народження дитини в державних органах реєстрації актів цивільного стану тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".
У Законі України "Про об'єднання громадян" зазначено, що державний контроль за діяльністю об'єднань громадян здійснюється державними органами у порядку, передбаченому законодавством України.
Органи, що проводять легалізацію об'єднань громадян, здійснюють контроль за додержанням ними положень статуту.
Стаття 27 Закону України "Про об'єднання громадян" містить положення стосовно відповідальності за порушення законодавства про об'єднання громадян. А саме, посадові особи легалізуючих органів об'єднань громадян та громадяни за порушення законодавства про об'єднання громадян несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність.
Керівництво об'єднанням громадян, яке не легалізувалося у встановленому законом порядку чи якому відмовлено у легалізації, або яке примусово розпущено за рішенням суду, але продовжує діяти, а так само участь у діяльності таких об'єднань, тягнуть за собою адміністративну або кримінальну відповідальність.
За порушення законодавства до об'єднання громадян можуть бути застосовані такі стягнення:
- попередження;
- штраф;
- тимчасова заборона (зупинення) окремих видів діяльності;
- тимчасова заборона (зупинення) діяльності;
- примусовий розпуск (ліквідація).
При вчиненні об'єднанням громадян правопорушення, яке не тягне за собою обов'язкового застосування іншого виду стягнення, передбаченого законом, відповідний легалізуючий орган виносить письмове попередження.
У разі грубого або систематичного вчинення правопорушень за поданням легалізуючого органу або прокурора на об'єднання громадян може бути накладено штраф у судовому порядку.
З метою припинення незаконної діяльності об'єднання громадян за поданням легалізуючого органу або прокурора суд може тимчасово заборонити окремі види діяльності або тимчасово заборонити діяльність об'єднання громадян на строк до трьох місяців.
Тимчасова заборона окремих видів діяльності об'єднання громадян може здійснюватись шляхом встановлення заборони на проведення масових заходів (зборів, мітингів, демонстрацій тощо), здійснення видавничої діяльності, проведення банківських операцій, операцій з матеріальними цінностями тощо.
За поданням органу, який звертався до суду щодо тимчасової заборони окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян, суд може продовжити цей термін. При цьому загальний термін тимчасової заборони не повинен перевищувати шість місяців.
При усуненні причин, що стали підставою для тимчасової заборони, за клопотанням об'єднання громадян його діяльність може бути відновлена судом у повному обсязі.
За поданням легалізуючого органу або прокурора рішенням суду об'єднання громадян примусово розпускається (ліквідується) у випадках:
1) вчинення дій, передбачених ст. 4 Закону "Про об'єднання громадян";
2) систематичного або грубого порушення вимог ст. 22 Закону;
3) продовження протиправної діяльності після накладення стягнень;
4) зменшення кількості членів політичної партії до числа, коли вона не визнається як така.
Суд одночасно вирішує питання про припинення випуску друкованого засобу масової інформації об'єднання громадян, яке примусово розпускається.
Про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян реєструючий орган протягом п'ятнадцяти днів після набрання рішенням суду законної сили повідомляє у засобах масової інформації.
Рішення про примусовий розпуск всеукраїнських та міжнародних громадських організацій на території України приймається судом.
1. Загальна характеристика публічного адміністрування в сфері внутрішніх справ
2. Суб'єкти публічного адміністрування в сфері внутрішніх справ
3. Адміністративні послуги в сфері внутрішніх справ
4. Адміністративна відповідальність за правопорушення в сфері внутрішніх справ
РОЗДІЛ 3. ПУБЛІЧНЕ АДМІНІСТРУВАННЯ В СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНІЙ СФЕРІ
Тема 26. Публічне адміністрування в сфері освіти України
1. Освіта як об'єкт публічного адміністрування
2. Суб'єкти публічної адміністрації в сфері освіти
3. Адміністративні послуги в сфері освіти