Систему суб'єктів адміністративно-правового регулювання в галузі спорту доцільно поділити на класифікаційні групи за певними критеріями,
1. За територіальною поширеністю повноважень: загальнодержавні (Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Міністерство України освіти, науки, молоді та спорту) та місцеві (республіканський комітет АРК, управління обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, відділи районних державних адміністрацій) суб'єкти адміністративно-правового регулювання у галузі спорту.
2. За обсягом та змістом повноважень: суб'єкти галузевої компетенції (Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України) та вузькоспеціалізовані (Міністерство фінансів України, Міністерство економіки України, Міністерство внутрішніх справ України);
3. За наявністю або відсутністю владних повноважень: державні органи та організації (Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, республіканський комітет АРК, управління обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, відділи районних державних адміністрацій) та громадські організації (Національний олімпійський комітет України; Національний комітет спорту інвалідів, Спортивний комітет, добровільні спортивні товариства "Україна", "Колос", "Динамо", "ЦСК", "Гарт"; національні спортивні федерації, фізкультурно-спортивні товариства).
Верховна Рада України
Визначає державну молодіжну політику і здійснює законодавче регулювання у сфері фізичної культури та спорту і забезпечує (в межах своїх повноважень) контроль за реалізацією державної програми функціонування і розвитку цієї сфери. Верховною Радою України з цією метою прийнято низку документів: постанова Верховної Ради України "Про Рекомендації парламентських слухань про становище молоді в Україні "Формування здорового способу життя української молоді: стан, проблеми та перспективи"" від 3 лютого 2004 р. № 1425-ІУ; постанова Верховної Ради України "Про Рекомендації парламентських слухань "Забезпечення прав дітей в Україні. Охорона материнства та дитинства"" від 22 вересня 2005 р. № 2894-1V; постанова Верховної Ради України "Про Рекомендації парламентських слухань про становище молоді в Україні "Сільська молодь: стан, проблеми та шляхи їх вирішення"" від 20 грудня 2005 р. № 3238-IV; постанова Верховної Ради України "Про Рекомендації парламентських слухань про становище молоді в Україні (щодо підтримки молодої сім'ї, посилення соціального захисту Дітей та молоді у 2001-2006 роках)" від 22 березня 2007 р. № 816-У.
Президент України
Визначає загальні напрями розвитку даної сфери, а також координує діяльність органів виконавчої влади у даній сфері.
Зокрема Президентом прийнято низку нормативних актів, які спрямовані на реалізацію цих повноважень: Указ Президента України "Про першочергові заходи щодо реалізації державної молодіжної політики та підтримки молодіжних громадських організацій" від 6 жовтня 1999 р. № 1284/99; Указ Президента України "Про додаткові заходи щодо державної підтримки обдарованої молоді" від 24 квітня 2000 р. № 612/2000; Указ Президента України "Про додаткові заходи щодо реалізації державної молодіжної політики" від 29 березня 2001 р. № 221/2001; Розпорядження Президента України "Про сприяння розвитку молодіжного житлового будівництва" від 6 жовтня 1999 р. № 244/99-рп; Розпорядження Президента України "Про заходи щодо дальшого вдосконалення системи патріотичного виховання молоді" від 29 червня 2001 р. № 173/2001-рп.
Президент України
Кабінет Міністрів України
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Державна служба молоді та спорту України
Органи місцевого самоврядування
3. Адміністративні послуги, що надаються у сфері молоді та спорту
4. Адміністративна відповідальність у сфері молоді та спорту