Ятрогенні захворювання часто роблять пацієнтів інвалідами, потенційно знижують якість життя і зменшують її тривалість. Необхідність оптимальної класифікації ятрогеній, що відображає передові медичні і адекватні юридичні аспекти, не викликає сумнівів. Як основний аргумент необхідно вказати судову практику, що формується в даний час, так званих "лікарських справ", коли важливо встановити причину, наявність вини і відповідальності лікаря в тому або іншому несприятливому результаті лікування.
Найбільш оптимальною і визнаною серед медичної громадськості класифікацією ятрогеній можна вважати запропоновану патологоанатомом, професором В. Некачаловим (1998 p.), яка враховує місце ятрогеній у структурі діагнозу. Відповідно до неї, виділяють 3 категорії ятрогеній:
І патологічні процеси, що патогенетично не пов'язані з основним захворюванням або його ускладненням і не відіграють істотної ролі в загальній танатологічній оцінці випадку;
ІІ патологічні процеси, що обумовлені медичним впливом, проведеним за показаннями і виконаним правильно;
ІІІ патологічні процеси, незвичайні смертельні реакції, зокрема обумовлені неадекватними, помилковими або неправильними медичними діями, такими, що з'явилися причиною летального результату.
Особливості правової регламентації медичної діяльності вимагають зваженого підходу до визначення головних критеріїв, на основі яких повинна будуватися класифікація ятрогенних ускладнень. У рамках медичного права виправдано попереднє теоретико-правове осмислення критеріїв класифікації ятрогеній. Доцільно як основу використовувати комплексний підхід, що враховує як вірогідну причину розвитку, так і етап медичної допомоги, на якому сталася ятрогенія. Подібний підхід дозволить більш кваліфіковано підходити до юридичної оцінки ятрогенного захворювання і ролі в ньому медичного персоналу. Таким чином, з позицій сучасного розвитку медичного права, необхідно розрізняти такі види ятрогеній:
1. Діагностичні:
— невстановлений діагноз;
— дефекти виконання діагностичних процедур;
— гіпердіагностика, тобто визначення неіснуючих ознак і захворювань.
2. Лікувальні:
— дефекти виконання лікувальних процедур (напр., кровотечі при ендоскопічних операціях);
— пошкодження органів або тканин при операції;
— залишення інструменту в порожнині тіла;
— радіаційне ураження при променевій терапії.
3. Профілактичні:
— несприятлива реакція організму на профілактичні щеплення;
— негативний вплив зовнішніх чинників (засоби масової інформації, гігієнічне виховання);
— погрішності в проведенні профілактичних заходів.
4. Фармацевтичні:
— наслідки неправильного застосування медикаментів;
— порушення режиму прийому або дозування;
— призначення не показаних при даному захворюванні лікарських засобів.
5.Інформаційно-деонто логічні:
— слова медичного працівника, що неправильно тлумачать;
— недостатня інформація у пацієнта щодо свого захворювання;
— відступ медика від належних правил взаємин з пацієнтом;
— порушення режиму збереження лікарської таємниці.
Зупиняючись на співвідношенні ятрогеній з несприятливими результатами медичних втручань, необхідно зазначити особливу важливість поставленого завдання. Якщо ми всі випадки несприятливих результатів розглядатимемо як ятрогенії, то при такому підході останні увібрали б у себе все різноманіття дефектної роботи лікарів. Суспільство у такому разі мало б ситуацію, при якій існує велика спокуса перекласти всі соціальні, організаційні, економічні та інші труднощі охорони здоров'я на плечі медичних працівників. Тоді лікарі зіткнуться з економічною (позовні вимоги пацієнтів) і юридичною (можлива відповідальність) складовими, що обумовлять невигідність впровадження нових методів лікування, медичних експериментів, інших способів допомоги пацієнтам, які мають потенційну небезпеку ускладнень і несприятливих результатів. У такому разі еволюційний розвиток медицини відбуватиметься із значними труднощами, однією з причин яких є неопрацьованість правового регулювання надання медичної допомоги.
Розглядаючи сучасний стан ятрогеній, їх зв'язки з дефектами надання медичної допомоги, відношення до них права, необхідно ще раз підкреслити, що ятрогенні патології патогенетично (за механізмом розвитку) не пов'язані з основним захворюванням.
ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ "МЕДИЧНЕ ПРАВО"
ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ІСПИТУ (ЗАЛІКУ) З КУРСУ "МЕДИЧНЕ ПРАВО"
ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ (РЕФЕРАТІВ) З КУРСУ "МЕДИЧНЕ ПРАВО"
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Розділ 1. МІЖНАРОДНЕ ПРАВО ЯК ОСОБЛИВА СИСТЕМА ПРАВА
1.1. Поняття і специфіка міжнародного права як особливої системи права
1.2. Джерела міжнародного права
1.3. Система міжнародного права