Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 22.1. Поняття, предмет та система міжнародного економічного права

22.1. Поняття, предмет та система міжнародного економічного права

Міжнародне економічне право почало динамічно розвиватися лише з другої половини XX ст. унаслідок розуміння того, що ліберальний підхід до регулювання міжнародних економічних відносин, який передбачав повну свободу і дерегулювання дій господарюючих суб'єктів, не є таким ефективним та не враховує інтересів світового співтовариства загалом і, у зв'язку з цим, виникає необхідність створення міжнародних інституційних механізмів та правових норм для координації міжнародного економічного співробітництва держав.

Міжнародне економічне право - це галузь міжнародного публічного права, яка регулює економічні відносини між державами та іншими суб'єктами міжнародного публічного права.

Предметом міжнародного економічного права є міждержавні економічні, в широкому розумінні, комерційні відносини, а також міжнародне економічне співробітництво держав, МО та інших суб'єктів міжнародного публічного права у різних сферах світової господарської діяльності: міжнародній торгівлі, міжнародних валютно-фінансових і кредитних відносинах, міжнародних інвестиційних відносинах, міжнародних митних відносинах, відносинах міжнародної економічної допомоги, у сфері транспорту, зв'язку, енергетики, інтелектуальної та іншої власності, туризму тощо.

Особливістю міжнародного економічного права як самостійної галузі міжнародного права є її комплексний характер, який визначається тісною взаємозалежністю у цій сфері публічно-правових та приватноправових механізмів регулювання.

Важливо, що одним з перших у 1928 р. запропонував концепцію міжнародного господарського права як особливого регулятора міжнародних економічних відносин, на засадах сучасного міжнародного економічного права, визначний український юрист-міжнародник В. М. Корецький, який у свій час був віце-президентом Міжнародного суду ООН у Гаазі.

Хоча міжнародне економічне право базується на нормах і принципах міжнародного публічного права, воно теж має свою систему й складові елементи, галузі та інститути. Залежно від сфери правового регулювання виокремлюють такі галузі міжнародного економічного права:

- міжнародне торгове право, в рамках якого здійснюється правове регулювання торгівлі не тільки товарами, а й послугами, правами інтелектуальної власності тощо;

- міжнародне фінансове право, яке регулює транснаціональний рух капіталів через розрахункові, валютні, кредитні відносини;

- міжнародне інвестиційне право, яке тісно пов'язане з міжнародним фінансовим правом і регулює відносини у сфері руху іноземних інвестицій;

- міжнародне трудове право, яке регулює публічно-правові відносини у сфері руху міжнародних трудових ресурсів;

- міжнародне транспортне право, яке регулює відносини у сфері міжнародного економічного співробітництва з питань використання різних видів транспорту.

Окремо можна назвати також галузі міжнародного економічного права, які регулюють відносини у сфері регіональної економічної інтеграції (зокрема європейської), промислового, сільськогосподарського та науково-технічного співробітництва.

Сучасна система міжнародного економічного права, як і інших галузей права, включає в себе Загальну й Особливу частини. Згадані вище підгалузі становлять Особливу частину міжнародного економічного права.

Своєю чергою, Загальну частину міжнародного економічного права становлять міжнародно-правові інститути, що визначають предмет, джерела та спеціальні (галузеві) принципи міжнародного економічного права, правовий статус держав, МО та інших суб'єктів міжнародного економічного права, особливості відповідальності та застосування санкцій у міжнародному економічному праві, а також інші загальні засади формування сучасного міжнародного економічного правопорядку.