Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - Грінпіс

Головну увагу приділяє безпеці мирного використання атомної енергії, відверненню ядерних аварій та реагуванню на них, виробленню стандартів ядерної безпеки. У рамках МАГАТЕ були розроблені стандарти будівництва й експлуатації ядерних установок стандарти безпеки ядерних установок. У цьому відношенні значним досягненням було прийняття Конвенції про ядерну безпеку 1994 р. У відповідь на Чорнобильську катастрофу були розроблені Конвенція про оперативне оповіщення про ядерні аварії 1986 р.; Конвенція про допомогу у випадку ядерної аварії чи радіаційної аварійної ситуації 1986 р. Ці та інші конвенції, розроблені за участю МАГАТЕ, сьогодні становлять основу міжнародно-правового регулювання використання атомної енергії.

Рада Європи

Екологічна програма Ради Європи була розпочата у 1961 р. Нині її діяльність з охорони довкілля зосереджена в роботі Департаменту культури та культурної і природної спадщини. Головними напрямами діяльності Ради Європи у сфері охорони довкілля є пан'європейська стратегія біологічного та ландшафтного різноманіття, реалізація Конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі, поширення знань та інформації про біологічне і ландшафтне різноманіття. Останній напрям реалізується головним чином через публікації Ради Європи. Значним здобутком стратегії біологічного та ландшафтного різноманіття було прийняття Європейської конвенції 2000 р.

Міжнародні неурядові організації

Сьогодні роль міжнародних неурядових організацій на міжнародній арені невпинно зростає, особливо у сфері охорони довкілля. У сучасних умовах вони стали невід'ємним елементом міжнародно-правового співробітництва у сфері охорони довкілля: самостійно чи об'єднані в асоціації проводять наукові дослідження, реалізують природоохоронні проекти, беруть участь у міжнародних переговорах, проводять експертну оцінку та консультації. Неурядові організації, що діють на міжнародному рівні, тісно співпрацюють із міжурядовими, мають асоційоване членство в ООН та її спеціалізованих установах, Раді Європі та інших ММО. Так, близько 1500 неурядових організацій мають асоційований статус при Департаменті громадської інформації ООН, понад 400 мають консультативний статус при Раді Європи. Діяльність неурядових організацій на міжнародній арені дуже різноманітна, що зумовлено як цілями самих організацій, так і засобами їх реалізації.

Міжнародний союз збереження природи (МСОП)

(IUCN - International Union for Nature Conservation) - очевидно найперша MO, що поставила за головну мету збереження довкілля. МСОП був створений 5 жовтня 1948 р. як громадська організація "Міжнародний союз охорони природи", зареєстрована у Швейцарії. У вітчизняній літературі така назва збереглася і зараз. Однак варто зауважити, що вже в перші роки МСОП охопила криза як фінансова, так й ідеологічна. Маючи пріоритетним "охорону природи від людини", Союз не знайшов підтримки в урядів, особливо країн, що розвиваються. Нова концепція співіснування людини з природою, яка набула широкої підтримки у світі в середині 50-х років XX ст., базувалась на збереженні природи та раціональному використанні природних ресурсів. Тому у 1956 р. Генеральна Асамблея МСОП одноголосно прийняла рішення про перейменування організації на "Міжнародний союз збереження природи та природних ресурсів". Такою є офіційна назва організації і тепер.

Головна мета діяльності МСОП - заохочувати, сприяти та допомагати народам світу зберегти цілісність та різноманіття природи та забезпечити екологічно стале і справедливе використання природних ресурсів. Сучасна криза зникнення видів живої природи нині визнається проблемою людства, боротьба з якою є спільною справою всіх держав. Одним із головних завдань МСОП сьогодні є втрати різноманіття в межах видів, між видами та екосистем. Другим, не менш важливим, завданням є стале використання екосистем та природних ресурсів. Ці завдання завжди були пріоритетними в діяльності МСОП.

Згадана криза Союзу в 50-х роках XX ст. призвела не тільки до зміни назви Організації, а й головних напрямів діяльності. Стале використання природних ресурсів все ж не нівелювало збереження природи як цілі Союзу.

У 1962 р. була розроблена перша Червона книга МСОП, яка була видана для широкого загалу в 1966 р. Це є очевидно найбільш відомий та успішний проект МСОП. Розробка Червоної книги мала наслідком і розвиток науково-дослідницької Союзу, що нині є однією з головних основ реалізації цілей МСОП. За безпосередньої участі МСОП була розроблена Рамсарська конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів 1971 p., Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої флори та фауни, яким загрожує знищення 1973 p., та ін. Участь у розробці міжнародних угод - важлива складова діяльності МСОП. Маючи значний досвід, Союз почав розробляти програми (стратегії) збереження довкілля - перша з них була прийнята у 1980 р. (Всесвітня стратегія збереження довкілля). Вона містила аналіз глобальних пріоритетів для дій та рекомендації для країн. Керівними органами МСОП є Генеральна Асамблея, Рада та Секретаріат. МСОП має досить розгалужену внутрішню структуру: вся діяльність здійснюється шістьма комісіями (освіти та зв'язків, екологічної" економічної та соціальної політики, екологічного права, менеджменту екосистем, виживання видів та всесвітньої комісії територій, що охороняються). Загалом штат МСОП нараховує понад 1000 працівників, з яких лише 100 працює у штаб-квартирі (м. Гланд, Швейцарія), решта в регіональних та національних представництвах МСОП у 42 країнах. МСОП здійснює свою діяльність у 180 країнах світу. Особливістю членства у МСОП є те, що держави, державні органи, міжнародні та національні організації (у тому числі неурядові) можуть бути членами Союзу. Тепер МСОП нараховує 980 членів у 140 країнах. Україна представлена в МСОП лише неурядовими організаціями.

Всесвітній фонд природи

(WWF - World Wide Fund for Nature) був створений у 1961 p. Одним з ідеологів створення Фонду був англійський біолог Джуліан Хакслі (перший Генеральний секретар ЮНЕСКО). Зображення панди, з її беззахисним поглядом, стало символом Організації, який сьогодні у більшості асоціюється із охороною довкілля загалом. WWF зареєстрований як незалежне благодійне об'єднання у Швейцарії зі штаб-квартирою у м. Гланд. Первинно назва Фонду була "World Wildlife Fund - Всесвітній фонд дикої природи". У1986 р. WWF змінив свою назву на "World Wide Fund for Nature" - "Всесвітній фонд природи" (національні організації Канади та США залишили стару назву). Причиною зміни вважається значне розширення сфери діяльності WWF, зокрема на забруднення атмосфери, морів, токсичні речовини. Пріоритетними напрямами діяльності Фонду нині е зміна клімату; забруднення морів; ліси; водні екосистеми, зникнення видів флори та фауни; токсичні речовини. Керівний орган - Рада опікунів. Функція секретаріату - координувати роботи розгалуженої мережі регіональних та національних представництв (філій) Фонду (у понад 40 країнах). Представництва Фонду можна поділити на дві категорії: 1) ті, що фінансуються самостійно і працюють незалежно; 2) ті, які працюють під безпосереднім керівництвом одного з незалежних представництв WWF.

Грінпіс

(Greenpeace) - міжнародна неурядова організація, штаб-квартира якої знаходиться в Амстердамі (Нідерланди). Відомий своїми кампаніями на захист довкілля, особливо тими, що проводяться за використання кораблів Грінпіс. Власне з плавання 1971 р. з Ванкувера (Канада) і бере початок діяльність Організації. Тоді невелике судно мало намір припливти до о. Камчатка (західний берег Аляски), де США планували провести ядерний підземний вибух. Цей невеликий острів був місцем проживання численних морських тварин, зокрема видр. Хоча корабель перехопили, а вибух був здійснений, це набуло широкого розголосу - і того самого року острів було проголошено пташиним заповідником. Нині Грінпіс - велика МО, що діє головним чином через проведення кампаній міжнародного значення. Центральна організація Грінпіс, що зареєстрована в Нідерландах, має Міжнародне правління (4 члени), яке затверджує бюджет та призначає виконавчого директора, який і здійснює поточне управління Організацією. Представництва Грінпісу діють у 41 країні світу. Кампанії як основний вид діяльності Грінпіс мають ненасильницький, проте конфронтаційний характер. Головний принцип Грінпіс - відвернення заподіяння шкоди довкіллю через прямі ненасильницькі дії. З часом кампанії Грінпіс отримали додаткову підтримку за рахунок політичного лобіювання та наукових досліджень, які вона проводить.