Позов може бути подано кількома позивачами чи до кількох відповідачів. Кожний з позивачів або відповідачів щодо іншої сторони виступає в судовому процесі самостійно.
КОМЕНТАР:
Коментована стаття встановлює можливість застосування процесуальної співучасті, сутність якої полягає в одночасній участі в господарському процесі кількох Позивачів та/або Відповідачів. Необхідність застосування інституту процесуальної співучасті зумовлена тим, що низка матеріально-правових норм передбачають можливість наявності кількох осіб на боці Боржника та/або Кредитора. Серед таких норм зокрема норми Цивільного кодексу якими передбачено солідарну відповідальність кількох Боржників у відносинах:
- щодо порушення зобов'язання забезпеченого порукою;
- щодо порушення зобов'язання за індосованим цінним папером;
- тощо.
Можливість подання позовів за участю кількох осіб з боку Позивача існує наприклад в разі ініціювання співвласниками майна позову відносно захисту права власності на таке майно, тощо.
Стаття також містить важливу норму щодо процесуальної самостійності кожного з позивачів та/або відповідачів, завдяки якій застосування сторонами-співучасниками їх прав не залежить від волевиявлення інших учасників. Процесуальні права та обов'язки сторони - співучасника також не залежать від кількості таких співучасників (осіб з аналогічною процесуальною правосуб'єктністю).
Стаття 24. Залучення до участі у справі іншого відповідача. Заміна неналежного відповідача
Господарський суд за наявністю достатніх підстав мас право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача. Частину другу виключено
Господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.
Про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача виноситься ухвала, і розгляд справи починається заново.
(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 17.05.2001 р. N 2413-ІІІ, від 23.06.2005 р. N 2705-ІУ)
КОМЕНТАР:
Коментована стаття надає визначення неналежного відповідача, визначає механізм його заміни та залучення до справи інших відповідачів.
Пунктом 1.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції)" встановлено, що "...господарський суд за клопотанням сторони або за своєю ініціативою має право до прийняття рішення залучити до участі у справі іншого відповідача, якщо у спірних правовідносинах він виступає або може виступати як зобов'язана сторона.
Заміна первісного відповідача належним відповідачем допускається лише за згодою позивача, яка має бути викладена в його письмовій заяві чи зафіксована в протоколі судового засідання. Якщо ж такої згоди не надано, то господарський суд у залежності від конкретних обставин справи вчиняє одну з таких дій:
1) розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і відмовляє в позові, оскільки відповідач не є належним;
2) залучає до участі у справі з власної ініціативи іншого відповідача згідно з частиною першою статті 24 ГПК.
Ухвали про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача не можуть бути оскаржені в апеляційному та у касаційному порядку.
У разі якщо заява (клопотання) про залучення іншого відповідача або про заміну відповідача залишається судом без задоволення, то ухвала з цього приводу не виноситься, а про відхилення відповідної заяви (клопотання) зазначається в описовій частині рішення суду або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.
Стаття 24 ГПК не зобов'язує господарський суд задовольняти клопотання сторони про залучення до участі у справі іншого відповідача. Проте відхилення такого клопотання і задоволення позову за рахунок неналежного відповідача можуть бути підставою для скасування рішення згідно з пунктом 3 частини третьої статті 104 ГПК.
Якщо у розгляді справи господарським судом буде з'ясовано, що іншим або належним відповідачем у ній мала 6 бути особа, яка згідно з процесуальним законом не може бути учасником судового процесу в господарському суді, а позивач наполягає на розгляді відповідної справи саме господарським судом, останній не вправі ні залучати відповідну особу до участі у справі, ані припиняти провадження в ній, а повинен розглянути справу стосовно того відповідача, якому пред'явлено позовну вимогу, та прийняти рішення по суті справи (в тому числі про відмову в позові, якщо відповідач є неналежним)."
Щодо вирішення питання про необхідність згоди Позивача на заміну та залучення іншого відповідача за ініціативою суду, необхідно звернути увагу на п.8 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм
Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (Із змінами і доповненнями, внесеними інформаційними листами Вищого господарського суду України від 10 грудня 2007 року N 01-8/963 та від 21 квітня 2008 року N 01-8/241), відповідно до якого згода позивача чи інших учасників процесу на залучення іншого відповідача, здійснене за ініціативою господарського суду, не потрібна, а тому й за відсутності такої згоди господарський суд вправі продовжити розгляд справи по суті. Згода позивача є необхідною лише для заміни первісного відповідача належним відповідачем.
Стаття 26. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору.
Стаття 27. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору
Стаття 28. Представники сторін і третіх осіб
Стаття 29. Участь прокурора у розгляді справ
Стаття 30. Участь у процесі посадових осіб та інших працівників підприємств, установ, організацій, державних та інших органів
Стаття 31. Участь в судовому процесі судового експерта
Розділ V. ДОКАЗИ
Стаття 32. Поняття і види доказів
Стаття 33. Обов'язок доказування і подання доказів