Науково-практичний коментар Господарського процесуального кодексу України - Мельник М.П. - Стаття 27. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору

Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін.

Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу господарський суд виносить ухвалу.

Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із законами України від 17.05.2001 р. N 2413-ІІІ, від 23.06.2005 р. N 2705-ІУ)

КОМЕНТАР:

Коментована стаття встановлює можливість вступу до справи третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору. В процесі розгляду господарським судом спору між позивачем і відповідачем третя особа може вважати, що саме їй належить право, яке є предметом спору. З метою захисту свого права така особа може звернутися до господарського суду, який розглядає справу, з заявою про вступ у справу як третя особа з самостійною вимогою. Вступ цієї особи у справу можливий на будь-якій стадії провадження справи в господарському суді, але до прийняття ним рішення.

Таким чином, третіми особами із самостійними вимогами на предмет спору є учасники справи, які вступають до вже розпочатого процесу для захисту власних прав чи охоронюваних законом інтересів.

Самостійність вимог третьої особи означає наявність в неї зацікавленості в розв'язанні спору, яка виключає задоволення вимог Позивача та Відповідача. Вимоги третьої особи за змістом можуть мати окремі як предмет, так і підстави позову, які відрізняються від первинного позову.

Статтею встановлено порядок, відповідно для якого вступ третьої особи с самостійними вимогами до спору можливий лише шляхом подання позову до однієї, або кількох сторін, з урахуванням всіх вимог загальних вимог для подання позову, зокрема ст. 54 -57 ГПК. Даний порядок фактично виключає можливість залучення до справи третьої особи с самостійними вимогами за самостійної ініціативи господарського суду або за клопотанням сторін чи прокурора. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу господарський суд виносить ухвалу.

Відповідно до п. 1.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 1В "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі прийняття заяви третьої особи розгляд справи, а відтак і перебіг строку вирішення спору починається спочатку - від дати винесення відповідної ухвали.

Стаття 27. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.

(Із змінами, внесеними згідно із Законом України від 17.05.2001 р. N 2413-ІІІ)

КОМЕНТАР:

Третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, є учасники справи, які вступають до справи на стороні позивача або відповідача для захисту власних інтересів, оскільки рішення з суду може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Окрім відсутності самостійних вимог на предмет спору, такі особи також характеризуються наявністю матеріально-правових відносин з однією зі сторін спору, які можуть зазнати змін в результаті винесення судом рішення за таким спором. В залежності від того, з якою зі сторін у третьої особи склалися матеріально-правові відносини, вона виступає на боці Позивача чи Відповідача.

Третіми особами без самостійних вимог на предмет спору можуть бути підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), громадяни, які не мають статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

На відміну від третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору, треті особи без самостійних вимог можуть бути залучені як за її заявою, так за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду. Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу з визначенням у ній, на стороні кого (позивача чи відповідача) залучається така третя особа.

Відповідно до п. 1.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" - "питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду (із зазначенням про це в ухвалі про порушення провадження у справі) або під час розгляду справи, але до прийняття господарським судом рішення, з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі. Саме лише зазначення в позовній заяві та/або у вступній частині судового рішення певного підприємства чи організації як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, без вирішення судом питання щодо її допущення або залучення до участі у справі не надає їй відповідного процесуального статусу.

Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.

Ухвали про залучення до участі у справі третіх осіб або їх вступ у справу оскарженню в апеляційному та у касаційному порядку не підлягають.

Процесуальний закон не обмежує можливості допущення особи до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на підставі її заяви про вступ у справу в процесі повторного розгляду останньої в апеляційному порядку, а також залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі за клопотанням сторони, прокурора або з ініціативи апеляційного господарського суду; відповідні дії можуть мати місце до прийняття апеляційною інстанцією судового рішення зі справи."

Стаття 28. Представники сторін і третіх осіб
Стаття 29. Участь прокурора у розгляді справ
Стаття 30. Участь у процесі посадових осіб та інших працівників підприємств, установ, організацій, державних та інших органів
Стаття 31. Участь в судовому процесі судового експерта
Розділ V. ДОКАЗИ
Стаття 32. Поняття і види доказів
Стаття 33. Обов'язок доказування і подання доказів
Стаття 34. Належність і допустимість доказів
Стаття 35. Підстави звільнення від доказування
Стаття 36. Письмові докази
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru