Основні завдання контрольно-ревізійної служби у здійсненні контролю за:
o використанням матеріальних цінностей і нематеріальних активів, що перебувають у державній чи комунальній власності; бюджетних позик та кредитів, а також позик і кредитів, гарантованих коштами бюджетів;
o веденням бухгалтерського обліку і фінансової звітності на підприємствах, в установах та організаціях, що отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та/або державних цільових фондів, у тому числі валютних;
o використанням коштів бюджетів усіх рівнів, які входять до складу бюджетної системи України, та коштів державних цільових фондів;
o виконанням державних контрактів, проавансованих за рахунок бюджетних коштів.
Ревізія - це метод документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, дотриманням законодавства з фінансових питань, достовірністю обліку і звітності; це спосіб документального розкриття недостач, розтрат, привласнень та крадіжок коштів і матеріальних цінностей, запобігання фінансовим зловживанням. За наслідками ревізії складають акт.
Фактично ревізія - це комплекс взаємопов'язаних перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств, що здійснюються способами документального та фактичного контролю, спрямованого на з'ясування обґрунтованості, доцільності та економічної ефективності здійснення господарських операцій, стану збереження майна.
Перевірка - це обстеження і визначення окремих ділянок фінансово-господарської діяльності підприємства або їх підрозділів. На відміну від ревізії перевірки оформляються довідкою або доповідною запискою.
Форми контрольно-ревізійної роботи можуть бути централізовані (зосереджені у вищих ланках управління) і децентралізовані (за наявністю контрольно-ревізійного апарату на підвідомчих підприємствах). За характером виконання розрізняють контрольно-ревізійні процедури бригадні, індивідуальні та змішані.
Ревізію або перевірку здійснюють на підставі розпорядчого документа, підписаного начальником контрольно-ревізійної служби, начальником управління, їх заступниками. Згідно зі ст. 11 Закону "Про Державну контрольно-ревізійну службу в Україні" ревізія підприємств, установ та організацій за ініціативою контрольно-ревізійних органів може проводитися не частіше як один раз на рік. За дорученням правоохоронних органів ревізія проводиться у будь-який час (згідно з рішенням суду).
Максимального ефекту в контрольно-ревізійній діяльності (КРД) можна досягти за належної організації і проведення процедур, пов'язаних з контрольно-ревізійним процесом. По суті цей процес складається з двох тісно пов'язаних між собою етапів: 1) контрольно-ревізійному органі; 2) безпосередньо на підприємстві, яке перевіряють.
Зокрема цей етап процесу контролю в контрольно-ревізійному органі передбачає:
- планування ревізій, їх індивідуалізацію;
- накопичення нормативної законодавчої інформації про ревізії;
- комплектування ревізійної групи;
- підготовку ревізора до проведення ревізії на конкретному підприємстві;
- вивчення змісту акта попередньої ревізії;
- складання програми;
- планування ревізії та її затвердження.
Схему проведення ревізійного процесу подано на рисунку 1.2.
Рис. 1.2. Схема ревізійного процесу
Планування контрольно-ревізійної роботи.
Ефективність ревізії значною мірою залежить від правильного підбору об'єктів та своєчасність проведення на них ревізійних просів. У контрольно-ревізійному відділі планують роботу на півріччя, а з питань ревізії бюджетів місцевих рад народних депутатів - протягом року щоквартально.
Нормативне планування здійснюється відповідно до ст. 2 та ст. 11 Закону "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні", на основі яких органи державної ревізійної служби проводять ревізії та перевірки зі своєї ініціативи не частіше одного разу на рік. Зазвичай період між черговими ревізіями чи перевірками - не менше ніж 3 місяці. Теми та об'єкти ревізій (перевірок) зазначають у планах контрольно-ревізійної роботи відповідно до річного плану економічної і контрольної роботи ГоловКРУ України, на підставі рішень і вказівок обласного контрольно-ревізійного управління, вивчення звітних та інших даних про виконання державних та місцевих бюджетів, даних про стан забезпечення збереження коштів і матеріальних цінностей, узагальнення матеріалів попередніх ревізій, на підставі скарг, заяв, звернень про фінансові порушення та зловживання, що надійшли від громадян, правоохоронних органів та органів місцевої влади.
При складанні планів потрібно передбачати таку періодичність проведення ревізій:
1) роботу сільських, селищних і міських рад народних депутатів з виконання бюджетів, кошторисів установ, що утримуються на їх бюджетах, комплексно - не рідше як раз на рік;
2) виконання кошторисів бюджетних установ, що обслуговуються централізованими бухгалтеріями, а також ведуть самостійний облік, -не рідше як раз за два роки. Такі ревізії проводять працівники місцевих фінансових органів, контрольно-ревізійних відділів у районах, містах разом з працівниками відповідних відділів місцевих органів державної влади.
Плани роботи мають обов'язково містити: 1) централізовані завдання та інші доручення, доведені КРУ вищого рангу; при цьому планувати термін проведення ревізій чи перевірки за централізованим завданням потрібно так, щоб мати не менш як 15 календарних днів для узагальнення та реалізації матеріалів ревізії і перевірок; 2) доручення і завдання правоохоронних органів і податкових адміністрацій, підписані переважно першими особами органів прокуратури, МВС, СБУ, ДПА, їх структурних підрозділів та погоджені з контрольно-ревізійним управлінням. Перевага у черговості виконання ревізій надається за зверненнями саме цим органам.
Для того щоб запобігти скаргам керівників підприємств на порушення принципів черговості й періодичності проведення ревізій і перевірок на одному підприємстві, у контрольно-ревізійному відділі проводять облік і аналіз кількості проведених ревізій і перевірок пооб'єктне. Доцільно планувати проведення не дріб'язкових, короткотривалих перевірок, а лише повних ревізій і перевірок фінансово-господарської діяльності.
У планах контрольно-ревізійної роботи слід також передбачати періодичні перевірки виконання рішень, пропозицій, вимог, прийнятих за результатами проведених ревізій.
У плані контрольно-ревізійної роботи (КРР) зазначають:
o тему ревізії (перевірки);
o назву об'єкта, його відомчу підпорядкованість;
o підставу для зазначення в план (пункт, номер і дату листа КРУ або конкретного правоохоронного органу, податкової адміністрації);
o ревізійний період (місяць і рік попередньої ревізії);
o термін виконання (місяць проведення ревізії щодо виконання централізованих завдань ГоловКРУ, КРУ тощо і дату надання відповіді за матеріалами ревізії);
o планові витрати часу (тривалість ревізії у робочих днях, як правило, не більше ЗО робочих днів);
o виконавців (планові витрати часу в робочих днях для кожного виконавця).
Крім перелічених реквізитів, у плані є розділи: А - ревізії і перевірки виконання кошторисів бюджетної установи; Б - ревізії і перевірки підприємств і організацій; В - перевірка виконання наказів і рішень, прийнятих за результатами раніше проведених ревізій і перевірок; Г - організаційна робота.
Процес проведення ревізії складається із:
1. Планування ревізії.
2. Підготовка до ревізії.
3. Складання завдань (програми) проведення ревізії.
4. Організація роботи на місці (об'єкті) ревізії: організація інвентаризації грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей і розрахунків; ознайомлення з об'єктами ревізії, їх обстеження, розроблення оперативних заходів щодо усунення виявлених недоліків; процедури документальної та фактичної перевірок операцій відповідно до робочого плану; систематизація матеріалів ревізії та складання акта, висновків і пропозицій; узгодження та обговорення результатів ревізії на підприємстві; затвердження матеріалів ревізії й рішень за ними; контролю за виконанням прийнятих рішень
3. Послідовність підготовки до ревізії та організація ревізійного процесу.
СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 2. Методологія перевірки облікової документації, операцій касових і операцій на рахунках банків
1. Документи як об'єкт дослідження у ревізії, їх класифікація.
Способи перевірки документів
2. Інвентаризація грошових коштів
3. Особливості перевірки витягів банку та суті господарських операцій
СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 3. Ревізія операцій розрахункових та з оплати праці
1. Ревізія розрахунків із різними дебіторами і кредиторами, із постачальниками та покупцями.
2. Ревізія розрахунків із підзвітними особами.