Науково-практичний коментар Господарського процесуального кодексу України - Мельник М.П. - Стаття 89. Роз'яснення і виправлення рішення, ухвали

Суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

Про роз'яснення рішення, ухвали, а також про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала.

Подання заяви про роз'яснення рішення суду допускається, якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.

Заява про роз'яснення рішення суду розглядається протягом десяти днів. Неявка осіб, які брали участь у справі, і (або) державного виконавця не перешкоджає розгляду питання про роз'яснення рішення суду.

Ухвала, в якій роз'яснюється рішення суду, надсилається особам, які брали участь у справі, а також державному виконавцю, якщо рішення суду роз'яснено за його заявою.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із законами України від 13.05.97 р. N 251/97-ВР, від 19.10.2000 р. N2056-ІІІ, від 04.11,2010 р. N 2677-УІ)

КОМЕНТАР:

Коментована стаття передбачає право сторони у справі та державного виконавця вимагати від суду роз'яснення його рішення та ухвали, а також встановлює порядок виправлення допущених в рішенні, ухвалі описок чи арифметичних помилок.

Відповідно до вимог статті:

- Роз'яснення не повинно змінювати змісту відповідного рішення або ухвали суду. Заява про роз'яснення допускається, якщо відповідне рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Заява про роз'яснення розглядається протягом десяти днів. Неявка осіб, які брали участь у справі, і (або) державного виконавця не перешкоджає розгляду питання про роз'яснення рішення суду.

- Виправлення описок та арифметичних помилок не повинно зачіпати суті відповідного рішення або ухвали суду. Статтею не встановлено обмежень щодо строку подання заяв про виправлення та строку їх розгляду.

Коментована стаття цілком кореспондується з Законом України "Про виконавче провадження", згідно ст. 34 якого у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення. Суд який видав виконавчий документ, зобов'язаний розглянути заяву державного виконавця у десятиденний строк з дня її надходження і у разі необхідності дати відповідне роз'яснення рішення, не змінюючи їх редакції.

У роз'ясненні Вищого арбітражного суду України від 10.12.96 р. N 02-5/422 "Про судове рішення" (із змінами та доповненнями) зазначається наступне.

Вирішуючи питання процедури розгляду заяв про прийняття додаткового рішення, роз'яснення чи виправлення його, господарські суди повинні виходити з того, в якому порядку розглядалась справа, зокрема, за участю однієї чи обох сторін або за їх відсутності, а також з обставин справи, доводів, наведених у заяві тощо.

Що стосується роз'яснення чи виправлення рішення, то господарські суди повинні мати на увазі таке: стаття 89 ГПК не передбачає можливості перегляду в апеляційному чи у касаційному порядку ухвали, винесеної на підставі цієї статті.

Згідно із статтями 101 і 119 ГПК апеляційна і касаційна інстанції вправі прийняти додаткове рішення, роз'яснити, чи виправити його лише стосовно прийнятих ними процесуальних документів, але не рішень, прийнятих у першій інстанції.

Згідно зі статтями 88 та 89 ГПК додаткове рішення, роз'яснення чи виправлення його здійснюється, зокрема, за заявою сторони. При цьому необхідно враховувати, що у відповідності зі статтями 26 та 27 ГПК правами сторони користуються треті особи, отже вони також можуть звернутись до господарського суду з відповідною заявою.

Господарським судам слід також мати на увазі, що практично не виключено звернення з заявою про роз'яснення чи виправлення рішення державного або іншого органу, на який покладено виконання рішення (установа банку, державний виконавець, фінансовий орган, який забезпечує стягнення коштів у доход державного бюджету тощо). У такому випадку питання про задоволення або відхилення цієї заяви необхідно вирішувати з урахуванням характеру припущеної помилки чи описки та їх впливу на можливість виконання рішення.