Науково-практичний коментар Господарського процесуального кодексу України - Мельник М.П. - Стаття 102. Строк розгляду апеляційної скарги

Апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

(У редакції Закону України від 07.07.2010 р. N 2453-УІ)

КОМЕНТАР:

1. Частиною першою даної статті визначається строк, який надається апеляційному суду на розгляд апеляційної скарги на Рішення господарського суду першої інстанції. Даний строк встановлений в розмірі двох місяців та починає відраховуватися від дати постановлення Ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

2. Частиною другою даної статті визначається строк, який надається апеляційному суду на розгляд апеляційної скарги на Ухвалу господарського суду першої інстанції. Даний строк встановлений в розмірі п'ятнадцяти днів та починає відраховуватися від дати постановлення Ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

На практиці, вказані вище строки щодо розгляду апеляційної скарги можуть збільшуватися. В разі значного затягування часу розгляду справи в суді апеляційної інстанції особа може звернутися до голови даного суду з Клопотанням про розгляд справи у встановлені строки.

Стаття 103. Повноваження апеляційної інстанції

Апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право:

1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення;

2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення;

3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково;

4) змінити рішення.

(Із змінами, внесеними згідно із

Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI)

КОМЕНТАР:

Даною коментованою статтею визначають повноваження суду апеляційної інстанції щодо наслідків розгляду справи.

Варто звернути увагу на те, що суд апеляційної інстанції не уповноважений відправляти справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року N 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі (частина друга статті 101 ГПК).

Повноваження апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції вичерпно визначено статтею 103 ГПК, яка не передбачає можливості передачі справи, на новий розгляд до суду першої інстанції. Таке право надано апеляційній Інстанції лише у разі скасування ухвал, зазначених у частині сьомій статті 106 ГПК.

Отже, якщо у процесі перегляду справи апеляційним господарським судом буде встановлено, що суд першої інстанції, приймаючи процесуальний акт, неправомірно відмовив у задоволенні частини позовних вимог, або припинив провадження чи залишив без розгляду позов у певній частині, або ж не розглянув одну чи кілька заявлених вимог, у тому числі в зв'язку з неправомірною відмовою в прийнятті зустрічної позовної заяви, суд апеляційної інстанції повинен самостійно усунути відповідне порушення. Він не вправі передавати справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Стаття 104. Підстави для скасування або зміни рішення

Підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо:

1) справу розглянуто господарським судом у незаконному складі колегії суддів;

2) справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду;

3) господарський суд прийняв рішення про права і обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі;

4) рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у рішенні;

5) рішення прийнято не тими суддями, які входили до складу колегії, що розглядала справу;

6) рішення прийнято господарським судом з порушенням правил предметної або територіальної підсудності, крім випадків, передбачених у частині третій статті 17 цього Кодексу;

7) рішення прийнято господарським судом з порушенням правил виключної підсудності.

(Із доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 15.12.2006 р. N 483-V)

КОМЕНТАР:

1. В ч. 1 даної коментованої статті встановлюються підстави для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду.

2. Частина друга даної статті уточнює ч. 1 та встановлює, що порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення. Тобто, в тому випадку, якщо судом було порушено наведені в ч. 1 норми, але суд виніс правомірне рішення, останнє не підлягає скасуванню.

В процесі розгляду даної категорії справ у судів виникло питання, чи підлягає обов'язковому скасуванню в апеляційному порядку рішення місцевого господарського суду, в якому він помилково застосував норму права, що не підлягала застосуванню до спірних правовідносин, але в резолютивній частині якого дійшов по суті правильного висновку?

Відповідь на це питання дано в п. 32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. N 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" де зазначено, якщо помилка місцевого господарського суду у застосуванні норм матеріального права не вплинула на загальну правову оцінку обставин справи та на правильність судового висновку що вирішення спору, то у суду апеляційної інстанції немає підстав для скасування відповідного судового рішення. Водночас апеляційний господарський суд у мотивувальній частині своєї постанови не лише вправі, а й повинен зазначити власну правову кваліфікацію спірних відносин та правову оцінку обставин справи.

Що ж до порушення або неправильного застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, то згідно з частиною другою статті 104 ГПК воно може бути підставою для скасування або зміни рішення названого суду лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

3. Частиною третьою коментованої статті визначають обставини, за наявності яких суд апеляційної інстанції в обов'язковому порядку скасовує рішення місцевого господарського суду. До таких обставин належать порушення процесуальних норм, які наведені в пунктах з 1 по 7 наведеної частини статті.

З даного питання в п. 12 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. N 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені

у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" зазначено, що порушення норм процесуального права, зазначені у пунктах 1 - 7 частини третьої статті 104 ГПК, є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, у тому числі й тоді, коли суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. У такому випадку апеляційний суд скасовує рішення місцевого господарського суду повністю і згідно з пунктом 2 статті 103 ГПК приймає нове рішення.

Стороною, не повідомленою належним чином про місце засідання суду, про що йдеться у пункті 2 частини третьої статті 104 ГПК, слід вважати строку, стосовно якої судом першої інстанції не дотримано вимог статті 64 ГПК.

У разі скасування в апеляційному порядку процесуального акта місцевого господарського суду, прийнятого з порушенням правил підсудності, апеляційна інстанція повертає матеріали справи відповідному місцевому господарському суду для виконання ним вимог частини першої статті 17 ГПК, про що зазначається в резолютивній частині постанови, якою скасовано такий акт.

Стаття 103. Повноваження апеляційної інстанції
Стаття 104. Підстави для скасування або зміни рішення
Стаття 105. Постанова апеляційної інстанції
Стаття 106. Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду
Розділ ХIV. ПЕРЕГЛЯД СУДОВИХ РІШЕНЬ У КАСАЦІЙНОМУ ПОРЯДКУ
Стаття 107. Право касаційного оскарження
Стаття 108. Касаційна інстанція. Судом касаційної інстанції є Вищий господарський суд України
Стаття 109. Порядок подання касаційної скарги
Стаття 110. Строк подання касаційної скарги (подання)
Стаття 111. Форма і зміст касаційної скарги
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru