Науково-практичний коментар Господарського процесуального кодексу України - Мельник М.П. - Стаття 108. Касаційна інстанція. Судом касаційної інстанції є Вищий господарський суд України

Функція касаційної інстанції полягає в перевірці законності оскаржуваних судових рішень (постанов, ухвал) та в усуненні порушень закону, які були допущені судами першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 125 Конституції України вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі суди.

Судом касаційної інстанції в системі господарських судів є суд, визначений Законом України "Про судоустрій і статус суддів". Відповідно до ст. 32 зазначеного Закону розгляд господарських справ в касаційному порядку покладається на Вищий господарський суд України.

Так, наприклад, Вищий господарський суд України відмовивши в прийнятті касаційної скарги спільного підприємства "Сандерс-Іршава ГмбХ" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.03.2006 р. обґрунтував це тим, що касаційний перегляд рішень за такими справами здійснює Вищий адміністративний суд України за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки дана справа є справою адміністративної юрисдикції. Проте, Верховний Суд України25, не погодившись з висновком Вищого господарського суду України скасував його ухвалу, обґрунтовуючи це тим, що:

У розумінні ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча 6 однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень26.

Ст. 1 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільним законодавством регулюються особисті, зокрема, майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників27.

До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Отже, майнові відносини засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників за відсутності адміністративного підпорядкування між ними в порядку здійснення управлінських функцій є цивільно-правовими.

Встановивши, що майнові відносини, які виникли між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Закарпатській області та підприємством на підставі укладеного договору купівлі-продажу склалися на основі вільного волевиявлення за відсутності адміністративного підпорядкування, господарські суди дійшли вірного висновку, що дані правовідносини є цивільно-правовими та правильно застосували ст. ст. 1, 12 ГПК України, вирішивши спір в порядку господарського судочинства.

Отже, касаційний перегляд судових рішень відповідно до ст. 108 ГПК України повинен здійснювати Вищий господарський суд України.

Вищий господарський суд України розглядає справи колегіально, що забезпечує повноту, всебічність під час перевірки законності рішень та постанов господарського суду, зменшує вірогідність помилок. Як правило, справи в господарському суді касаційної інстанції розглядаються у складі трьох суддів. Проте, відповідно до ч. 3 ст. 46ГПК, можливий розгляд справ і більшою непарною кількістю суддів, в складі головуючого та інших суддів.

Склад колегії суддів для розгляду конкретної справи визначається у порядку, встановленому ч. 3 ст. 21 ГПК. Зокрема, визначення колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних документів за принципом вірогідності, який враховує кількість справ, що перебувають у провадженні суддів, заборону брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну повноважень. Справи розподіляються з урахуванням спеціалізації суддів. Після визначення колегії суддів для розгляду конкретної справи, внесення змін до реєстраційних даних щодо цієї справи, а також видалення цих даних з автоматизованої системи документообігу суду не допускається, крім випадків, установлених законом.

Порядок колегіального розгляду справ касаційною інстанцією встановлюється ст. 47ГПК. Жодний із суддів не має права утримуватися від голосування. Головуючий керує процесом, оголошує рішення. При цьому, підчас голосування він виступає рівним серед рівних, голосує останнім. Суддя, не згодний з рішенням більшості складу колегії суддів, зобов'язаний підписати процесуальний документ і має право викласти письмово свою окрему думку, яка долучається до справи, але не оголошується. Загалом, під час колегіального розгляду справи, всі судді користуються рівними правами незалежно від їх посади. Ця норма - реалізація принципу незалежності суддів і їх підпорядкування лише закону, закріпленого в ст. 129 Конституції України.