Науково-практичний коментар Кодексу України про адміністративні правопорушення - Пєтков С.В. - Стаття 24/1. Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх

За вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи виливу:

1) зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;

2) попередження;

3) догана або сувора догана;

4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

(Доповнено статтею 24і згідно із Законом України від 15.11.94 р. № 244/94-ВР)

(1) Відповідно до статті 24-1 КУАП, за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу:

1) зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;

2) попередження;

3) догана або сувора догана;

4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

(2) Порядок їх застосування законодавством чітко не врегульовано. Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх, застосовуються на розсуд та за рішенням органу (посадової особи), що вирішує справу про адміністративне правопорушення. Застосування таких заходів є правом, а не обов'язком цього органу (посадової особи).

(3) Заходи впливу, передбачені цією статтею, не є адміністративними стягненнями в розумінні статті 23 цього Кодексу. Вони є альтернативними заходами виховного впливу, які можуть бути застосовані тоді, коли виховання неповнолітнього правопорушника є можливим без накладення адміністративного стягнення у загальному порядку, передбаченому КУАП. Водночас рішення про застосування цих заходів можна вважати одним з можливих наслідків врахування органом (посадовою особою), що вирішує справу про адмінправопорушення, такої пом'якшуючої обставини, яка враховується при вирішенні питання про адміністративну відповідальність особи, як вчинення правопорушення неповнолітнім.

Стаття 25. Основні і додаткові адміністративні стягнення

Оплатне вилучення та конфіскація предметів можуть застосовуватись як основні, так і додаткові адміністративні стягнення; інші адміністративні стягнення, зазначені в частині першій статті 24 цього Кодексу, можуть застосовуватись тільки як основні.

За одне адміністративне правопорушення може бути накладено основне або основне і додаткове стягнення.

(1) Відповідно до статті 25 цього Кодексу усі адміністративні стягнення, передбачені КУАП за вчинення адміністративних правопорушень, можуть застосовуватися як:

1) основні - попередження; штраф; позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання); громадські роботи; виправні роботи; адміністративний арешт;

2) основні і додаткові - оплатне вилучення та конфіскація предметів.

(2) За одне адміністративне правопорушення може бути накладено основне або основне і додаткове стягнення.

Стаття 26. Попередження

Попередження як захід адміністративного стягнення виноситься в письмовій формі. У передбачених законом випадках попередження фіксується іншим установленим способом.

(Із змінами, внесеними згідно із Законом України від 05.04.2001 р. № 2342-ІІІ)

(1) Попередження - це найбільш м'який вид адміністративне стягнення, що застосовується за вчинення незначних правопорушень, а також до осіб, що вперше вчинили проступок. Попередження як вид адміністративного стягнення передбачено статтею 26 цього Кодексу.

(2) Згідно ст.26 КУАП попередження як захід адміністративного стягнення виноситься в письмовій формі. В деяких інших випадках фіксується іншим установленим способом. Зміст попередження полягає в офіційному, від імені держави, осуді протиправної діяльності порушника органами адміністративної юрисдикції з метою повідомити йому про неприпустимість подальших подібних дій. Цей орган засвідчує негативну оцінку поведінки правопорушника.

(3) Згідно ст. 306 КУАП, постанова про накладення цього адміністративного стягнення виконується органом (посадовою особою), що виніс постанову, шляхом оголошення постанови порушнику. Якщо постанова про накладення стягнення у виді попередження виноситься під час відсутності порушника, йому вручається копія постанови протягом трьох днів під розписку.

(4) Порядок провадження по виконанню постанови про винесення попередження визначено главою 26 цього Кодексу.