Науково-практичний коментар Кодексу України про адміністративні правопорушення - Пєтков С.В. - Стаття 31. Виправні роботи

Громадські роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування.

Громадські роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею) на строк від двадцяти до шістдесяти годин І відбуваються не більш як чотири години на день.

Громадські роботи не призначаються особам, визнаним інвалідами першої або другої групи, вагітним жінкам, жінкам, старше 55 років та чоловікам, старше 60 років.

(Доповнено статтею 30і згідно із Законом України від 24.09.2008 р. № 586-УІ)

(1) Відповідно до статті 30-1 КУАП, громадські роботи як вид адміністративного стягнення полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування.

Громадські роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею) на строк від двадцяти до шістдесяти годин і відбуваються не більш як чотири години на день.

Громадські роботи не призначаються: і) особам, визнаним інвалідами першої або другої групи; 2) вагітним жінкам; 3) жінкам, старше 55 років та чоловікам, старше 60 років.

(2) Порядок виконання адміністративного стягнення у вигляді громадських робіт регламентується Інструкцією про порядок виконання адміністративного стягнення у вигляді громадських робіт, затвердженою Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 25 лютого 2009 року № 35 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 березня 2009 року за № 272/16288).

(3) Порядок провадження по виконанню постанови про застосування громадських робіт визначено главою 30-А цього Кодексу.

Стаття 31. Виправні роботи

Виправні роботи застосовуються на строк до двох місяців з відбуванням їх за місцем постійної роботи особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, і з відрахуванням до двадцяти процентів її заробітку в доход держави. Виправні роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею).

(Із змінами, внесеними згідно із Законом України від 05.04.2001 р. № 2342-ІІІ)

(1) Виправні роботи - це вид адміністративного стягнення, який полягає у праці правопорушника за місцем роботи з певними відрахуваннями у дохід держави.

Відповідно до статті 31 цього Кодексу, виправні роботи застосовуються на строк до двох місяців з відбуванням їх за місцем постійної роботи особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, і з відрахуванням до двадцяти процентів її заробітку в доход держави. Виправні роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею).

(2) Постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про застосування виправних робіт надсилається Державній пенітенціарній службі України на виконання не пізніш як наступного дня після її винесення.

(3) Виправні роботи відповідно до статті 31 цього Кодексу відбуваються за місцем постійної роботи порушника.

(4) На підставі постанови про виправні роботи із заробітку порушника провадяться відрахування в доход держави протягом строку відбування адміністративного стягнення в розмірі, визначеному постановою. Однак цей розмір в будь-якому випадку не може перевищувати 20 відсотків заробітку порушника.

(5) Порядок провадження по виконанню постанови про застосування виправних робіт визначено главою 31 цього Кодексу.

Стаття 32. Адміністративний арешт

Адміністративний арешт установлюється і застосовується лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень на строк до п'ятнадцяти діб. Адміністративний арешт призначається районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею).

Адміністративний арешт не може застосовуватись до вагітних жінок, жінок, що мають дітей віком до дванадцяти років, до осіб, які не досягли вісімнадцяти років, до інвалідів першої і другої груп.

(Із змінами, внесеними згідно із Законом України від 05.04.2001 р. № 2342-ІІІ)

(1) Адміністративний арешт- це найсуворіший вид адміністративного стягнення, що застосовується лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень на строк до 15 діб і полягає у триманні правопорушника в умовах ізоляції від суспільства.

Даний захід відповідальності встановлено за адміністративні правопорушення, що за ступенем громадської безпеки наближається до злочинів. Він є найбільш суворим з усіх видів адміністративних стягнень. Тому арешт застосовується лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень. Цією ж обставиною пояснюється встановлення можливості/необхідності застосування даного виду стягнення тільки в альтернативних санкціях.

(2) Відповідно до статті 32 КУАП, адміністративний арешт призначається тільки районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею) на термін до 15 діб. Його не застосовують до: 1) вагітних жінок; 2) жінок, що мають дітей віком до 12 років; 3) осіб, які не досягли 18 років; 4) інвалідів 1 і 2 груп; 5) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів; 6) осіб рядового і начальницького складів Державної кримінально-виконавчої служби України (сьогодні - Державної пенітенціарної служби), органів внутрішніх справ і Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (4.1ст. 15 КУАП).

(3) Адміністративний арешт передбачений як наслідок ухилення особи від відбування виправних робіт, застосованих за вчинення дрібного хуліганства (ст. 325 КУАП) та як наслідок ухилення особи від відбування громадських робіт (ст. 321-4 КУАП).

(4) Порядок провадження по виконанню постанови про застосування адміністративного арешту визначено главою 32 цього Кодексу.