Науково-практичний коментар Кодексу України про адміністративні правопорушення - Пєтков С.В. - Стаття 57. Порушення вимог щодо охорони надр

Знищення громадянами межових знаків меж землекористувань - тягне за собою накладення штрафу від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із законами України від 03.02.93 р. № 2977-ХІІ, від 07.02.97 р. № 55/97-ВР, від 15.04.2008 р. № 271-УІ)

1. Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері землеустрою (див. Земельний кодекс України, Закон України "Про землеустрій").

Безпосередній об'єкт встановлений порядок землеустрою. Предмет посягання -- межові знаки.

2. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у знищенні межових знаків меж землекористувань (формально-матеріальний склад).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про землеустрій" землеустрій - це сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональну організацію території адміністративно-територіальних утворень, суб'єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил.

Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки здійснюється з метою визначення в натурі (на місцевості) метричних даних земельної ділянки, у тому числі місцеположення поворотних точок її меж та їх закріплення межовими знаками.

Відповідно до п.1.3 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 367 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 р. за №391/17686) межа земельної ділянки - сукупність ліній, що утворюють замкнений контур і розмежовують земельні ділянки; межовий знак - спеціальний знак встановленого зразка, яким закріплюється місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Знищення ж межових знаків - це дії громадян, які призвели до втрати в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки, внаслідок чого виникає потреба у проведенні додаткових геодезичних робіт з їх відновлення. Саме такі дії і утворюють склад адмінправопорушення, передбаченого коментованою статтею КУАП.

3. Суб'єкт адміністративного проступку - загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку).

4. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Стаття 57. Порушення вимог щодо охорони надр

Самовільна забудова площ залягання корисних копалин, невиконання правил охорони надр і вимог щодо охорони довкілля, будівель і споруд від шкідливого впливу робіт, зв'язаних з користуванням надрами, знищення або пошкодження спостережних режимних свердловин на підземні води, а також маркшейдерських і геодезичних знаків - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вибіркова відробка багатих ділянок родовищ, яка призводить до необґрунтованих втрат балансових запасів корисних копалин, наднормативні втрати І наднормативне розубожування корисних копалин при видобуванні, псування родовищ корисних копалин та інші порушення вимог раціонального використання їх запасів - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Втрата маркшейдерської документації, невиконання вимог щодо приведений гірничих виробок і бурових свердловин, які ліквідуються або консервуються, в стан, що забезпечує безпеку населення, а також вимог щодо збереження родовищ, гірничих виробок і бурових свердловин на час консервації - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення особливих умов спеціального дозволу на користування надрами, якщо це не пов'язано з отриманням доходу у великих розмірах,- тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб та фізичних осіб від трьохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отримання доходу у великих розмірах мас місце, коли його сума у триста і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із законами України від 19.01.95 р. № 8/95-ВР, від 07.02.97 р. № 55/97-ВР, від 05.04.2001 р. Як 2342-1II, від 08.09.2005 р. № 2851-ІV, від 05.11.2009 р. № 1708-VI, від 19.10.2010 р. № 2608-VI)

1. Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони надр (див. Кодекс України про надра, Гірничий закон України тощо).

Предмет посягання на надра.

2. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у таких формах:

1) самовільна забудова площ залягання корисних копалин, невиконання правил охорони надр і вимог щодо охорони довкілля, будівель і споруд від шкідливого впливу робіт, зв'язаних з користуванням надрами, знищення або пошкодження спостережних режимних свердловин на підземні води, а також маркшейдерських і геодезичних знаків;

2) вибіркова відробка багатих ділянок родовищ, яка призводить до необґрунтованих втрат балансових запасів корисних копалин, наднормативні втрати і наднормативне розубожування корисних копалин при видобуванні, псування родовищ корисних копалин та інші порушення вимог раціонального використання їх запасів;

3) втрата маркшейдерської документації, невиконання вимог щодо приведення гірничих виробок і бурових свердловин, які ліквідуються або консервуються, в стан, що забезпечує безпеку населення, а також вимог щодо збереження родовищ, гірничих виробок і бурових свердловин на час консервації;

4) порушення особливих умов спеціального дозволу на користування надрами, якщо це не пов'язано з отриманням доходу у великих розмірах.

Відповідно до статті 58 Кодексу України про надра забороняється проектування і будівництво населених пунктів, промислових комплексів та інших об'єктів без попереднього геологічного вивчення ділянок надр, що підлягають забудові.

Забудова площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення, а також будівництво на ділянках їх залягання споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, допускаються у виняткових випадках лише за погодженням з відповідними територіальними геологічними підприємствами та органами державного гірничого нагляду. При цьому повинні здійснюватися заходи, які б забезпечували можливість видобування з надр корисних копалин.

Порядок забудови площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Забудова площ залягання корисних копалин місцевого значення, а також розміщення на ділянках їх залягання підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, допускаються за погодженням з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідними місцевими радами.

3. Суб'єкт адміністративного проступку - як громадяни, так і посадові особи (чч. 1 і 4 цієї статті); тільки посадові особи (чч. 2 і 3 цієї статті).

4. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.