Контрольно-ревізійна діяльність - Живко 3.Б. - 3. Наукова організація праці в контрольно-ревізійному процесі

Входження України до світового співтовариства з врахуванням ринкової орієнтації вимагає кардинальних змін в управлінні економікою, у тому числі в системі контролю і ревізії. Дедалі більш очевидним стає глибокий взаємозв'язок економічних та психологічних аспектів у сфері людської діяльності.

Потік науково-технічної інформації істотно позначається на діяльності ділової людини. Вона завжди повинна йти в ногу з часом, знати останні досягнення науки і техніки, передові системи управління економікою, найновіші методи діловодства, вільно орієнтуватися в лавиноподібному потоці інформації.

Реалізація цього завдання можлива шляхом вироблення у ревізорів вміння самостійно здобувати інформацію, добирати найцінніші й найнеобхідніші відомості для участі в суспільному житті, для використання набутих знань у професійній діяльності. Фахівцями можна назвати тих, хто володіє знаннями, навиками і досвідом певної діяльності.

Запровадження наукової організації праці (НОП) у контрольно-ревізійну роботу зумовлене потребою удосконалення фінансово-господарського контролю.

Для впровадження НОП у контрольно-ревізійну роботу слід дослідити характер технології контрольно-ревізійного процесу й здійснення його процедур на окремих етапах ревізії. На цій основі базується принцип концентрації і спеціалізації контролю. НОП у контрольно-ревізійній роботі є сукупністю заходів, здійснюваних на підставі використання технічних засобів, зокрема, комп'ютерної техніки, досконалих прийомів і способів інвентаризації і ревізії, вигідних умов праці під час їх проведення.

НОП має охоплювати весь спектр контрольно-ревізійної діяльності при мінімальних затратах на утримання ревізійного апарату, підвищення продуктивності праці ревізорів та зміцнення трудової дисципліни. Мають бути забезпечені оперативність, об'єктивність і точність контрольно-ревізійної роботи. Проведення ревізії здійснюється за попередньо складеною програмою з врахуванням спеціалізації ревізорів за галузями діяльності й кооперації їх спільних дій. Предметний поділ праці ревізорів доповнюється функціональним. Предметний поділ праці передбачає закріплення за ревізором однорідних ділянок фінансово-господарської діяльності (наприклад, ревізія необоротних активів, запасів, коштів, розрахунків, власного капіталу, витрат, результатів діяльності).

Функціональний поділ праці передбачає доповнення предметного конкретизацією функцій кожного ревізора, тобто за кожним ревізором закріплюються однорідні об'єкти (виробничий цех, магазин, гуртівня тощо).

Важливо правильно розподілити обов'язки між членами бригади, скласти індивідуальні графіки (програми) із зазначенням у них конкретних видів роботи (ревізійних процедур) і визначити послідовність дій ревізорів з метою усунення дублювання.

Одним із основних питань наукової організації праці є правильна організація робочого місця ревізора, створення сприятливих для виконання контрольних функцій умов. Творчій діяльності ревізорів сприяють здоровий клімат у колективі: погодженість дій, взаємна повага, доброзичливе ставлення один до одного.

Наукова організація праці в контрольно-ревізійній діяльності охоплює низку заходів щодо поліпшення умов інтелектуальної праці з метою забезпечення здоров'я працівників сфери контролю. Для цього слід використовувати передові методи науки й техніки, що забезпечують найбільшу ефективність за найменших затрат розумової праці. Ревізор повинен постійно підвищувати свій професійний рівень і піклуватися про престиж своєї професії.

Наукова організація праці контрольно-ревізійних працівників передбачає безперервний процес удосконалення організації їх праці, забезпечення найбільш ефективної їх діяльності на основі досягнень науки, техніки і передової практики.

Важливою ланкою НОП є науково обгрунтоване вирішення питань підготовки, підбору і розстановки кадрів контрольно-ревізійного апарату.

Застосування прогресивних способів і прийомів праці ревізорів дає змогу розробити найбільш раціональні її форми: науково обгрунтовані норми затрат часу на здійснення окремих ревізійних процедур, використання комп'ютерної техніки на трудомістких ділянках контрольно-ревізійного процесу, зокрема, під час оформлення результатів ревізій.

В умовах ринку результати ревізії широко використовуються для прогнозування фінансово-господарської діяльності та визначення платоспроможності, фінансової стабільності підприємств, їх конкурентоспроможності та здатності запобігти банкрутству.

Інтелектуальні можливості ревізорів мають бути спрямовані на розвиток бізнесу, підвищення рівня підприємницької діяльності, розвиток ринкових відносин, на найбільш ефективне використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Особливістю діяльності ревізора є її профілактичний характер, виховний вплив, що виявляється через пропаганду правових і економічних знань, роз'яснення положень Законів України, постанов Верховної Ради, Кабінету Міністрів, міністерств і відомств, положень, інструкцій та інших нормативно-правових актів.

У теорії і практиці ревізії важливе місце займає професійна етика, яка включає низку принципів службової поведінки та ставлення до виконання фахових обов'язків (рис. УІ. 7. 1).

Професійна етика ревізора - це сукупність обов'язків і норм поведінки, які підтримують його моральний престиж у суспільстві. Ревізор покликаний дотримуватись високих моральних принципів та правил культури поведінки.

Під час ревізії інколи посадові особи підприємства намагаються приховати факти корисливих злочинів. У таких випадках можуть виникати конфліктні ситуації. І тут у пригоді будуть ділова розмова, стримування емоцій, терплячість, вміння слухати співрозмовника. Це дає змогу ревізору правильно оцінити викладені факти і думки та зробити процес спілкування корисним і результативним. Тобто ревізору слід поводитись тактовно, просто, з гідністю, без зарозумілості, бути спостережливим й інтуїтивним, принциповим і компетентним, правильно й аргументовано оцінювати виявлені факти.

З метою зацікавлення ревізорів у підвищенні якості ревізій доцільно застосовувати матеріальні й моральні форми заохочення.

Рис. 7.1. Основні принципи професійної етики ревізора.