Науково-практичний коментар Кодексу України про адміністративні правопорушення - Пєтков С.В. - Стаття 92. Порушення вимог законодавства про охорону культурної спадщини

Порушення вимог законодавства про охорону культурної спадщини: ухилення від підписання охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини; порушення режиму використання пам'ятки культурної спадщини; порушення режиму історико-культурного заповідника чи історико-культурної заповідної території;

проведення ремонтних, реставраційних, реабілітаційних робіт на пам'ятці культурної спадщини, зміна призначення пам'ятки культурної спадщини, її частин та елементів, здійснення написів, позначок на ній, на її території та в її охоронній зоні без письмового дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини;

ухилення від передачі в установленому порядку знайдених під час археологічних розвідок, розкопок рухомих предметів, пов'язаних з нерухомими об'єктами культурної спадщини, на постійне зберігання до музеїв (державних фондосховищ), у яких зберігаються музейні предмети і музейні колекції, що є державною власністю і належать до державної частини Музейного фонду України, -- тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян І на посадових осіб - від ста до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із Законом України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР; у редакції Закону України від 09.09.2010 р. № 2518-У І)

1 Об'єктом даного адміністративного поступку є суспільні відносини у сфері охорони та використання пам'яток історії та культури (див. Закон України "Про охорону культурної спадщини").

Предмет посягання - об'єкти культурної спадщини.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про охорону культурної спадщини" культурна спадщина - це сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об'єктів культурної спадщини; об'єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність; пам'ятка культурної спадщини - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

2. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні вимог законодавства про охорону культурної спадщини, що проявляється у таких формах:

1) ухилення від підписання охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини;

2) порушення режиму використання пам'ятки культурної спадщини;

3) порушення режиму історико-культурного заповідника чи історико-культурної заповідної території;

4) проведення ремонтних, реставраційних, реабілітаційних робіт на пам'ятці культурної спадщини, зміна призначення пам'ятки культурної спадщини, її частин та елементів, здійснення написів, позначок на ній, на її території та в її охоронній зоні без письмового дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини;

5) ухилення від передачі в установленому порядку знайдених під час археологічних розвідок, розкопок рухомих предметів, пов'язаних з нерухомими об'єктами культурної спадщини, на постійне зберігання до музеїв (державних фондосховищ), у яких зберігаються музейні предмети і музейні колекції, що є державною власністю і належать до державної частини Музейного фонду України.

Всі склади - формальні.

3. Суб'єкт адміністративного проступку - як громадяни, так і посадові особи.

4. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності.

Стаття 92/1. Порушення законодавства про Національний архівний фонд та архівні установи

Недбале зберігання, псування, незаконне знищення, приховування, незаконна передача іншій особі архівних документів, порушення порядку щодо доступу до зазначених документів, а також неповідомлення державної архівної установи про наявні архіві документи в разі виникнення загрози знищення або значного погіршення їх стану - тягнуть за собою попередження або накладення штрафу на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб -- від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від семи до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 1 на посадових осіб - від десяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 92і згідно із Законом України від 13.12.2001 р. № 2888-ІІІ; із змінами, внесеними згідно із Законом України від 22.12.2006 р. № 534-У)

1. Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини, пов'язані з формуванням, обліком, зберіганням і використанням Національного архівного фонду та іншими основними питаннями архівної справи (див. Закон України "Про Національний архівний фонд та архівні установи").

Предмет посягання - Національний архівний фонд, архівні документи.

Відповідно до ст. 1 Закону "Про Національний архівний фонд та архівні установи" архівний документ - це документ незалежно від його виду, виду матеріального носія інформації, місця, часу створення і місця зберігання та форми власності на нього, що припинив виконувати функції, для яких був створений, але зберігається або підлягає зберіганню з огляду на значущість для особи, суспільства чи держави або цінність для власника також як об'єкт рухомого майна; документ Національного архівного фонду- архівний документ, культурна цінність якого визнана відповідною експертизою та який підлягає державному обліку і зберіганню; Національний архівний фонд - це сукупність архівних документів, що відображають історію духовного і матеріального життя Українського народу та інших народів, мають культурну цінність і є надбанням української нації.

2. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у:

1) недбалому зберіганні, псуванні, незаконному знищенні, приховуванні, незаконній передачі іншій особі архівних документів (формально-матеріальний склад);

2) порушенні порядку щодо доступу до зазначених документів (формальний склад);

3) неповідомленні державної архівної установи про наявні архівні документи в разі виникнення загрози знищення або значного погіршення їх стану (формальний склад).

3. Суб'єкт адміністративного проступку - як громадяни, так і посадові особи.

4. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності.