Науково-практичний коментар Кодексу України про адміністративні правопорушення - Пєтков С.В. - Стаття 161. Незаконний відпуск або придбання бензину чи інших паливно-мастильних матеріалів

(Доповнено статтею 160і згідно з Указом Президії Верховної Ради Української PCP від 27.06.86 p. № 2444-ХІ; із змінами, внесеними згідно із Законом України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР; виключена згідно із Законом України від 05.04.2001 p. № 2342-ІІІ)

Стаття 160/2. Виключена

(Доповнено статтею 1602 згідно з Указом Президії Верховної Ради Української PCP від 27.04.89 p. № 7445-ХІ; із змінами, внесеними згідно з Указом Президії Верховної Ради Української PCP від 07.03.90 р. № 8918-ХІ; Законом Української PCP від 25.06.91 р. № 1255-ХІІ; законами України від 07.07.92 p. № 2547-ХІІ, від 07.02.97 р. № 55/97-ВР, виключена згідно із Законом України від 15.11.2011 p.№4025-VI)

Стаття 160/3. Виключена

(Доповнено статтею 1603 згідно із Законом Української PCP від 25.06.91 р. № 1255-ХІІ; виключена згідно із Законом України від 22.09.94 p. № 179/94-ВР)

Стаття 160/4. Виключена

(Доповнено статтею 160 згідно із Законом Української PCP від 25.06.91 р. № 1255-ХІІ; із змінами, внесеними згідно із Законом України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР; виключена згідно із Законом України від 05.04.2001 p. № 2342-lfІ)

Стаття 161. Незаконний відпуск або придбання бензину чи інших паливно-мастильних матеріалів

Незаконний відпуск або незаконне придбання бензину чи інших паливно-мастильних матеріалів, що належать державним або громадським підприємствам, установам і організаціям, при відсутності ознак розкрадання - тягне за собою накладення штрафу від чотирьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із Законом України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР)

1. Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері забезпечення ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів (див. Закон України "Про енергозбереження", Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами).

2. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у незаконному відпуску або придбанні бензину чи інших паливно-мастильних матеріалів, що належать державним або громадським підприємствам, установам і організаціям.

Відповідно до Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1442, роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу автозаправних станцій (АЗС), що призначені для відпуску споживачам нафтопродуктів. Продаж нафтопродуктів у дрібній розфасовці здійснюється також через спеціалізовані магазини, що продають товари господарського вжитку. У сільській місцевості продаж гасу на розлив здійснюється через мережу спеціалізованих магазинів, кіосків, палаток, а також через спеціалізовані авторозвозки системи споживчої кооперації.

Суб'єкт господарювання, що здійснює продаж нафтопродуктів, зобов'язаний своєчасно подати споживачеві необхідну, доступну та достовірну інформацію про нафтопродукти, а також копії паспортів якості, в яких зазначені нормативні документи, вимогам яких відповідають нафтопродукти, та копії сертифікатів відповідності або свідоцтв про визнання відповідності (якщо нафтопродукт підлягає обов'язковій сертифікації в Україні).

В інформації про нафтопродукти зазначаються:

їх назва;

дані про їх основні властивості;

відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами;

ціна та умови їх придбання; відомості про умови їх зберігання;

правила та умови їх ефективного і безпечного використання;

строк їх придатності, обов'язкові дії споживача після його закінчення, а також можливі наслідки в разі невчинення цих дій;

найменування та місцезнаходження суб'єкта господарювання і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача.

Суб'єкт господарювання повинен забезпечити наявність на видному та доступному для споживача місці на АЗС куточка споживача, в якому розміщуються інформація про найменування власника АЗС або уповноваженого ним органу, місцезнаходження і номери телефонів органів, що забезпечують захист прав споживачів, книга відгуків та пропозицій.

На вимогу споживача уповноважений керівником суб'єкта господарювання працівник повинен ознайомити його з інформацією про нафтопродукти, що реалізуються.

У разі продажу нафтопродуктів, що підлягають обов'язковій сертифікації, оператори (продавці) на вимогу споживача подають супровідні документи із зазначенням реєстраційного номера сертифіката відповідності чи свідоцтва про відповідність та/або декларації про відповідність. якщо це встановлено технічним регламентом з підтвердження відповідності виду продукції. Паливо- та мастилороздавальні колонки на АЗС встановлюються таким чином, щоб споживач міг безпосередньо спостерігати за показаннями колонки під час вимірювання та видачі замовленої ним дози палива чи мастила. Показання колонки зберігаються протягом усього часу проведення розрахунку з споживачем (до замовлення іншої дози).

Перед початком кожного відпуску нафтопродуктів показання лічильника разового відпуску колонки повинні обов'язково встановлюватися на нульову позначку.

Якщо у споживача виникли сумніви щодо точності дози відпуску нафтопродукту колонкою, на його вимогу оператор АЗС зобов'язаний негайно перевірити її стан і у разі виявлення недоливу відшкодувати збитки споживачу і припинити подальше використання цієї колонки до проведення ремонту.

На вимогу споживача оператор АЗС повинен надати книгу відгуків і пропозицій для виконання запису про несправність колонки із зазначенням її номера, дати і часу запису.

3. Суб'єкт адміністративного проступку - громадяни (в т.ч. працівники суб'єктів господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю нафтопродуктами).

4. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності.