Основи держави і права України - Ортинський В.Л. - 2.4. Виборче право, виборчі системи і референдуми в Україні

Відповідно до Конституції України, безпосереднє здійснення влади народом визначається як народне волевиявлення. "Народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії" (ст. 69). За своїм змістом воно може стосуватися будь-яких питань життя народу: політичних, економічних, соціальних, культурних тощо. Вибори як форма народного волевиявлення — один із способів формування народом органів державної влади та місцевого самоврядування. Це стосується насамперед формування Верховної Ради — єдиного органу законодавчої влади України, виборів Президента, представницьких органів місцевого самоврядування.

Право голосу на виборах і референдумах мають громадяни України, які досягли на день їх проведення віку вісімнадцяти років (ст. 70).

Виборче право в юридичній літературі має два значення — об'єктивне і суб'єктивне.

Об'єктивне виборче право — це система конституційно-правових норм, що регулює суспільні відносини, пов'язані з виборами органів держави і місцевого самоврядування.

Суб'єктивне виборче право — це гарантована громадянину державою можливість брати участь у виборах державних органів і органів місцевого самоврядування.

Вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування вільні та відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права через таємне голосування (ст. 71 Конституції України).

Принципи виборчого права:

— все загальність: право обирати (активне виборче право) мають усі громадяни України, які на день голосування досягли віку 18 років, окрім осіб, котрі визнані судом недієздатними; право бути обраними (пасивне виборче право) має особливості залежно від виду виборів;

— рівність виборчого права: всі громадяни беруть участь у виборах на рівних засадах, кожен виборець має лише один голос. Виборчі округи утворюються з приблизно однаковою кількістю виборців;

— пряме виборче право: кандидатів обирають безпосередньо виборці, тобто без будь-яких посередників і проміжних ланок;

— таємність голосування: будь-який контроль за волевиявленням виборців не допускається. Це забезпечується особистим голосуванням виборця в ізольованій кабіні чи кімнаті, обладнаних для таємного голосування.

Виборча система — це порядок формування представницьких органів державної влади, місцевого самоврядування, обрання Президента України.

В Україні функціонує дві виборчих системи: пропорційна і мажоритарна.

Пропорційна — коли депутатські мандати розподіляються між партіями, блоками партій пропорційно до кількості голосів виборців, яку кожна з них отримала на виборах.

Мажоритарна — коли з певної кількості кандидатів у депутати, які висуваються окремо (партією, виборцями чи самі), обраним вважається той, хто отримав більшість голосів виборців, порівняно з іншими.

Відповідно до Закону України від 25 березня 2004 р. "Про вибори народних депутатів України", "вибори депутатів здійснюються за пропорційною системою: депутати обираються за виборчими списками кандидатів у депутати у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі".

Відповідно до Закону України від 6 квітня 2004 р. "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, вибори депутатів обласних рад, міст Києва і Севастополя, вибори депутатів міських рад, районних у містах проводяться за пропорційною системою: депутатів обирають за виборчими списками від організацій політичних партій у багатомандатному виборчому окрузі, межі якого збігаються з межами відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Вибори депутатів сільських, селищних рад проводяться за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах, на які поділяється вся територія відповідного села (кількох сіл, жителі яких добровільно об'єдналися у сільську громаду), селища.

Вибори сільських, селищних, міських голів також проводяться за мажоритарною виборчою системою відносної більшості в єдиному одномандатному окрузі, межі якого збігаються з межами відповідної територіальної громади.

Президент України, відповідно до Закону України від 18 березня 2004 р. "Про внесення змін до Закону України "Про вибори Президента України", обирається за мажоритарною системою.

Референдум — конституційний спосіб прийняття законів та інших загальнодержавних рішень безпосередньо народом України. Це публічне прийняття законів або розв'язання важливих питань державного і місцевого життя через всенародне голосування. Організація і проведення референдумів здійснюється переважно на тих самих демократичних засадах, що й вибори відповідно до Конституції та Закову України "Про всеукраїнський та місцеві референдуми" від 3 липня 1991 р.

Чинне законодавство виділяє Всеукраїнський та місцевий референдуми. Всеукраїнський призначає Верховна Рада України або Президент відповідно до їх повноважень, встановлених Конституцією. Він оголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як 3 млн громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи про призначення референдуму зібрано не менш як у 2/3 областей і не менш як по 100 тис. підписів у кожній області (ст. 72 Конституції України). На Всеукраїнський референдум можуть виноситися питання загальнодержавного значення. Тільки він вирішує питання про зміну території України (ст. 73 Конституції України).

Місцеві референдуми призначають органи місцевого самоврядування з питань, що належать до їхньої компетенції. На них можуть виноситися питання місцевого значення, проведення референдуму призначає місцева рада, якщо цього вимагає не менше як половина депутатів загального складу, або якщо цього вимагає 1/10 громадян України, котрі постійно мешкають на відповідній території і мають право голосу. Референдум не допускається щодо законопроектів з питань податків, бюджету й амністії (ст. 74 Конституції України).

2.5. Конституційні основи організації діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування
Функції та повноваження Президента України.
Повноваження Кабінету Міністрів України.
Розділ 3. ОСНОВИ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА
3.1. Цивільне право як галузь права
3.2. Учасники цивільних відносин (особи у цивільному праві)
Фізичні особи
Юридичні особи
Участь держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад у цивільних відносинах
3.3. Об'єкти цивільних прав
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru