Основи держави і права України - Ортинський В.Л. - 10.8. Фінансово-правові основи банківської діяльності в Україні

У сучасному розумінні банківська діяльність — це широкий спектр відносин, що передбачає І визначає фінансово-економічну спроможність і потенціал держави; підприємницьку діяльність — самостійну на власний ризик з метою отримання прибутку; діяльність банків як самостійних суб'єктів господарювання; владно-організаційну діяльність Національного банку України як центрального банку держави — особливого органу державного управління, наділеного державою владними повноваженнями і винятковими функціями у сфері грошового обігу.

Згідно із Законом "Про банки і банківську діяльність", банківська діяльність — це залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення їх від власного імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб. Тобто, згідно із Законом, зміст банківської діяльності спрямовано на виконання передбаченого комплексу банківських операцій. Проте банківська діяльність - один із елементів, що забезпечують функціонування фінансової системи; через банківські правовідносини реалізовується грошово-кредитна політика в державі тощо.

У чинному законодавстві України, у ст. 4 Закону "Про банки і банківську діяльність" закріплено, що банківська система України складається з Національного банку України та інших банків, що створені та діють на території України відповідно до законодавства України. Разом з тим, законодавство гарантує кожному банку економічну самостійність, рівні можливості на грошовому ринку, свободу конкуренції тощо. Проте, зважаючи на особливу природу банківської діяльності, її роль та значення у реалізації грошово-кредитної політики в державі, Національний банк України наділений низкою владно-організаційних, контрольно-наглядових та інших функцій.

Разом із тим, законодавство гарантує кожному банку економічну самостійність, рівні можливості на грошовому ринку, свободу конкуренції тощо. Проте, зважаючи на особливу природу банківської діяльності, її роль та значення у реалізації грошово-кредитної політики в державі, Національний банк України наділений низкою владно-організаційних, контрольно-наглядових та інших функцій. Зокрема, НБУ здійснює ліцензування банківської діяльності; встановлює вимоги щодо капіталізації банків; встановлює економічні нормативи для банків, правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна; визначає систему, порядок і форми платежів, у тому числі між банками; здійснює банківське регулювання та нагляд, інші функції. Тобто банківська система — це своєрідна економічна та організаційно-правова структура, що забезпечує функціонування грошового ринку з метою забезпечення державних інтересів та задоволення приватних інтересів членів суспільства на ринку банківських послуг (банків, банківських об'єднань, банківських асоціацій, спілок, фінансових установ, що відповідною мірою здійснюють банківську діяльність та діяльність їх клієнтів).

Банки — основна ланка грошово-кредитної системи. Згідно із Законом "Про банки і банківську діяльність," банк — юридична особа, яка має виняткове право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб. Багато інститутів здійснюють операції, схожі на банківські, але це не означає, що вони є банками. Лише банки, згідно із законодавством, мають виняткове право здійснювати у сукупності такі операції.

Особливість правового статусу Національного банку України обумовлена Конституцією України, в якій закріплено основну і виняткову функції Національного банку України, — забезпечення стабільності грошової одиниці України — гривні, а відтак визначаються органи управління Національного банку України, його взаємовідносини з органами державної влади в Україні тощо. Правовий статус Національного банку України визначено в спеціальному Законі України "Про Національний банк України". Згідно з цим Законом, Національний банк є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління.

Функції Національного банку України

Відповідно до Конституції України, основною функцією Національного банку є забезпечення стабільності грошової одиниці України. Серед інших функцій НБУ:

— визначає та проводить грошово-кредитну політику;

— монопольно здійснює емісію національної валюти України та організує її обіг;

— виступає кредитором останньої інстанції для банків і організує систему рефінансування;

— встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна;

— визначає систему, порядок і форми платежів, у тому числі між банками;

— визначає напрями розвитку сучасних електронних банківських технологій;

— визначає напрями електронних платіжних засобів, платіжних систем, автоматизації банківської діяльності та засобів захисту банківської інформації;

— здійснює банківське регулювання та нагляд;

— веде Реєстр банків, їх філій та представництв, валютних бірж, здійснює ліцензування банківської діяльності та операцій у передбачених законами випадках;

— представляє інтереси України в центральних банках інших держав, міжнародних банках та інших кредитних установах;

— здійснює валютне регулювання, визначає порядок здійснення платежів в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний контроль за комерційними банками та іншими кредитними установами, які отримали ліцензію НБУ на здійснення операцій з валютними цінностями;

— організує інкасацію та перевезення банкнот і монет та інших цінностей, видає ліцензії на право інкасації й перевезення банкнот і монет та інших цінностей;

— здійснює інші функції у фінансово-кредитній сфері в межах своєї компетенції, визначеної законом.

Невиконання Національним банком України своєї основної функції — забезпечення стабільності грошової одиниці — тягне за собою звільнення Верховною Радою України за поданням Президента України Голови Національного банку та складу його Правління. Це може також спричинити зміни в складі Ради Національного банку, що формується Президентом України та Верховною Радою України.