Право - Оуенз К. - 9.3. Неможливість, що виникає після того, як пропозицію було зроблено, але перед тим, як її прийнято

Якщо після того, як пропозицію зроблено, але до її прийняття, предмет пропозиції зазнає істотних змін (наприклад, машина, яка є предметом пропозиції, згоріла), пропозиція втрачає силу і можливе її прийняття є недійсним. Контракт не матиме місця. Це пов'язано з тим, що підстава для пропозиції змінилася так фундаментально, що більше вже неможливо виконати контракт, який було передбачено, коли робилася пропозиція. Як альтернатива може бути зазначено, що пропозиція зроблена за умови, що предмет угоди залишатиметься в основному таким самим протягом часу між моментом, коли буде зроблено пропозицію, і моментом, коли її буде прийнято.

У справі "Файненсінгс" проти Стімпсона (1962 p.) С. підписав 16 березня стандартну форму угоди в приміщенні компанії — автомобільного дилера з пропозицією придбати у Ф. машину на виплат. У формі угоди було написано, що вона стане зобов'язувальною лише після того, як буде поставлено підпис від імені Ф. 18 березня С. вніс депозит у сумі 70 фунтів стерлінгів і забрав машину. Він був нею не задоволеиий, і 20 березня повернув дилеру, сказавши, що не хоче її купувати, але не претендує на повернення свого депозиту.

24 березня машина була вкрадена з приміщення дилера і зазнала сильних пошкоджень. 25 березня керівник Ф., не знаючи, що С. повернув машину і вона зазнала пошкоджень, підписав угоду про купівлю на виплат. С відмовився платити внески, передбачені в угоді, і на нього подали в суд. Рішення Апеляційного суду: пропозиція була зроблена за умови, що машина залишатиметься в основному в тому самому стані до моменту прийняття пропозиції. Оскільки ця умова не була виконана, прийняття пропозиції було недійсним, і контракт не мав місця.

9.4. Неможливість, що виникає після укладення контракту

Цю ситуацію часто називають "фрустрацією": говорять, що контракт зазнав фрустрації. Часом вже після укладення контракту відбуваються події, які утруднюють, а то й унеможливлюють виконання А свого контракту з Б. Якщо наступна подія унеможливлює виконання контракту або, принаймні, робить його виконання зовсім іншим, ніж те, що передбачалося, то дія контракту буде припинена в силу закону відповідно до доктрини фрустрації.

Однак зовсім не легко увільнитися від договірних зобов'язань, пославшись на фрустрацію. Розглянемо такі приклади.

1. А уклав контракт на виготовлення товарів для Б. Працівники А оголосили страйк, через що він не зміг вчасно поставити товари.

2. А уклав контракт про постачання товарів Б, для виробництва яких йому потрібні складові, що виробляються В. Працівники В оголосили страйк, у результаті чого А, хоч і має робочу силу, яка готова і прагне виконати роботу, не в змозі виготовити передбачені контрактом товари.

3. А уклав контракт з Б про найом автобуса на 53 місця. Але перш ніж контракт мав набрати чинності, автобус був зруйнований внаслідок пожежі.

У кожному з цих випадків нефахівець, скоріше за все, симпатизував би А, вважаючи, що А не повинен нести відповідальність за порушення контракту, яке сталося не з його вини. Однак право переважно вважатиме, що неспроможність А виконати контракт — наслідок неталану А, і, якщо він хотів уникнути наслідків невиконання контракту за описаних обставин, він мав передбачити це в контракті.

У будь-якому разі право, найімовірніше, не вважатиме виконання за неможливе. У прикладі 1) А міг найняти іншу робочу силу. У прикладі 2) він міг дістати складові в іншого постачальника. У прикладі 3) він міг надати в оренду інший автобус. Можна припустити, що якщо в прикладі 2) у контракті було визначено, що мають бути використані складові від даного постачальника, і якщо в прикладі 3) у контракті було визначено використання саме того автобуса, який згорів, А міг бути звільнений від відповідальності за невиконання контракту, як ми побачимо далі. Кажучи юридичною мовою, він міг виграти справу про те, що контракт зазнав фрустрації. Загальне правило, однак, полягає в тому, що стосовно обставин цих прикладів кожний контракт вважається "абсолютним" у тому сенсі, що А не звільняється від відповідальності за невиконання, а отже, Б може подати в суд за порушення контракту.

Як ми бачили з наведених вище прикладів, право не схильне легко звільняти особу від відповідальності, передбаченої контрактом. Тож варто мати на увазі, що, аби звільнитися від відповідальності за невиконання передбаченого контрактом зобов'язання, недостатньо просто довести, що подія, яка призвела до невиконання зобов'язання, була поза вашим контролем. Необхідно також довести, що ця подія унеможливила виконання контракту щодо комерційного підприємства, яке передбачалося спочатку.

Якщо сторона, на яку негативно вплинула подія, у змозі це довести, вона буде звільнена від відповідальності за невиконання контракту. У такому разі зазначають, що зобов'язання за контрактом припинені через фрустрацію. Наслідком фрустрації є те, що дія контракту вважається припиненою в силу закону. Отже, жодна зі сторін не може подати позов, вимагаючи відшкодування іншою стороною збитків за порушення контракту. Однак це не означає, що контракт є недійсним. Фінансові наслідки фрустрації нині регулюються Законом про юридичну реформу (контракти, що зазнали фрустрації) 1943 p., який передбачає основне правило, що гроші, заплачені наперед у виконання контракту, можуть бути відшкодовані особі, яка їх заплатила, але Законом передбачено також, що інша сторона має право вимагати відшкодування витрат, яких вона зазнала, виконуючи контракт. Трохи нижче ми розглянемо фінансові наслідки фрустрації докладніше.