Якщо продавець поставляє меншу кількість товарів, ніж домовлено в контракті, покупець може відхилити їх. Якщо ж він їх приймає, то повинен заплатити за них за ставкою ціни, обумовленою в контракті. Це передбачено положеннями статті 30(1). У справі Біхренд проти "Прод'юс Брокере Ко" (1920 p.) продавці зобов'язалися поставити 176 т єгипетського бавовнику одного сорту і 400 т — іншого сорту покупцеві в Лондон. Коли судно прибуло до Лондона, покупець оплатив ціну товару. Однак, перш ніж судно відправилося, щоб поставити інший товар до Халла, з нього вивантажили лише 15 т одного сорту і 22 т іншого. Капітан пообіцяв, що судно повернеться, але коли воно повернулося, покупці відмовилися прийняти решту бавовнику. Вони подали позов, вимагаючи повернення решти внесеної ціни. Рішення: покупець має право на поставку-передачу по прибутті судна. Поставка не обов'язково має бути негайною або безперервною, оскільки в разі, якщо на борту судна є інші товари, то покупець повинен очікувати своєї черги. Покупець повинен миритися із затримками, які є неминучим наслідком розвантаження судна. Однак, за умови, що не домовлено про інше, покупець має право на поставку-передачу всіх своїх товарів, перш ніж судно залишить порт, щоб поставити інші товари в інше місце. Тож покупці мали право відмовитися від поставки-передачі решти товару після повернення судна і на повернення ціни непереданої частини товарів.
Якщо продавець поставляє кількість товарів, що перевищує обумовлену в контракті, покупець може прийняти їх обумовлену кількість і відмовитися приймати решту, або може відхилити всю партію. Це передбачено положеннями статті 30(2) закону. Хоч положення статті 30(2) в явній формі не надають покупцеві права вибору, чи приймати всю партію в разі, якщо продавець поставляє більшу кількість товарів, ніж обумовлено в контракті, але положення статті 30(3) передбачають, що в разі, якщо покупець приймає всю партію товарів, коли їх поставлено в більшій кількості, ніж обумовлено в контракті, то зобов'язаний заплатити за ставкою ціни, передбаченої в контракті.
Законом про продаж і поставку товарів 1994 р. до Закону внесено нові статті 30(2А) і 30(2В), що обмежують право відхиляти поставлений товар. Положення статті 30(2А) передбачають, що покупець, який не діє як споживач (інакше кажучи, комерційний покупець), може не відхиляти партії товарів меншої чи більшої за обумовлену в контракті, якщо недостача чи надлишок настільки незначні, що відхилити на цій підставі товари було б нерозумно. Положення статті 30(2В) накладають тягар доведення на продавця, котрий повинен довести, що недостача чи надлишок такі, на які поширюється дія положень статті 2А.
21.9. Поставка-передача частинами
Якщо про інше не домовлено в контракті, покупець не зобов'язаний приймати товар частинами (див. статтю 31(1) Закону). Якщо ж контракт справді передбачає поставку частинами, постає питання про обсяг прав покупця в разі, якщо продавець порушує умови поставки, або обсяг прав продавця, якщо покупець відмовляється приймати поставлені товари чи оплачувати одну чи кілька частин. Наприклад, припустимо, що покупець купує в продавця 100 т вугілля, яке має поставлятися частинами по 10 т на місяць протягом 10 міс, починаючи із січня. Січнева поставка здійснюється відповідно до умов контракту, але в лютому продавець поставляє лише 5 т. Видається очевидним, що покупець має право відхилити неповну поставку. Однак, чи може він розцінювати неповну поставку як розірвання продавцем контракту і відмовитися продовжувати його виконання?
Відповідь на це запитання залежить від того, чи вважатиме суд дефектну поставку свідченням наміру продавця повністю розірвати контракт, чи, можливо, порушення можна відокремити від решти контракту. В останньому випадку покупець зобов'язаний і далі виконувати контракт і має право лише на відшкодування збитків за порушення, про яке йдеться (див. статтю 31(2)). Термін "дефектна поставка" може застосовуватися до будь-якої поставки, що не відповідає умовам контракту, наприклад поставки неправильної кількості товару, поставки товару, що не відповідає опису чи кількості, передбачених у контракті, тощо.
У справі "Мапл Флок Ко Лтд" проти "Юніверсал Феніче Продайте" (1934 р.) компанія М зобов'язалася поставити компанії Ю 100 т начосів партіями, по три партії на тиждень у міру потреби. Після поставлення 18 партій, компанія Ю написала М, що не прийме жодної поставки на тій підставі, що при аналізі 16-ї партії було виявлено, що вона містить домішки хлору, які у 18 разів перевищують державний стандарт. Рішення: покупці не мали права відмовлятися приймати подальші партії, передбачені контрактом. Відповідь на питання, чи мала компанія Ю право відмовлятися від продовження виконання контракту на підставі виявлення однієї дефектної партії, залежала від результатів застосування двох тестів. Перший — тест на кількісну частку порушення в загальному обсязі контракту. Другий — тест на вірогідність повторного порушення. Застосувавши перший тест, суд дійшов чіткого висновку, що дефектна партія (1,5 т) у контракті на 100 т становила надто малу частку. Стосовно другого тесту суд вказав, що мали місце 20 задовільних поставок до і після відхиленої партії і не було ніяких вказівок на те, що з будь-якою з них щось не в порядку. Суд дотримувався думки, що порушення було поодиноким випадком і вірогідність його повторення незначна.
У справі "Регент ОХГАйзенштадт унд Баріг" проти "Франческо оф Джермін Ст" (1981 р.) компанія Р зобов'язалася виготовити 62 костюми і 48 піджаків для Ф. Поставки мали здійснюватися партіями, відповідно до потреб Ф. Ф хотів скасувати замовлення, але Р не погоджувався, бо костюми вже виготовлялися. (Слід пам'ятати, що після укладення контракту його можна скасувати лише за взаємною згодою. Якщо одна зі сторін скасовує контракт в односторонньому порядку, це розцінюється як порушення контракту.) В одній з партій не вистачало одного костюма. Тож Ф. спробував скористатися цим з метою скасувати решту контракту, посилаючись на положення статті 30(1) про поставку неправильної кількості товару. Однак суд ухвалив, що при продажу партіями положення статті 31(2) мають більшу силу, ніж положення статті 30(1), і порушення контракту не було достатньо серйозним, щоб вважатися підставою для розірвання контракту з боку Ф.
21.10. Права продавця, якому не заплачено за товар
21.10.1. Права щодо товарів, які має продавець, котрому не заплачено за товар
21.11. Право продавця на утримання товарів за борги
21.12. Право затримки в дорозі
21.13. Наслідок субпродажу продавцем
21.14. Право перепродажу
21.15. Засоби судового захисту за порушення контракту
21.15.1. Засоби судового захисту продавця
21.15.2. Засоби судового захисту покупця