Право - Оуенз К. - 21.10.1. Права щодо товарів, які має продавець, котрому не заплачено за товар

Якщо продавцеві не заплачено за товар, він може подати позов про стягнення ціни товару в двох таких випадках.

1. Якщо право власності вже перейшло, продавець може подати позов про стягнення ціни товару на підставі положень статті 49(1).

Не забувайте, що в багатьох випадках при комерційному продажу продавець надає покупцеві період кредиту, тож покупець одержує у володіння товари до того, як їх оплатив. Однак, якщо тільки продавець не вмістить у контракті продажу чинний пункт, що резервує право власності на товари до моменту їх оплати, то право власності переходить до покупця щонайпізніше в момент доставки-передачі товарів. Тож у таких випадках подається позов про стягнення ціни товару.

2. Якщо в контракті встановлено певну дату, на яку необхідно оплатити ціну товарів.

У такому разі продавець може подати позов про стягнення ціни товару, навіть якщо перехід власності не відбувся і для виконання контракту ще не приділено товарів (див. статтю 49(2)). Якщо контракт не передбачає, що ціна має бути внесена в певний день, і якщо право власності на товари не перейшло до покупця, то покупець може подати позов про стягнення збитків. Принципи, покладені в основу такого позову, сформульовано в розд. 16.

21.10.1. Права щодо товарів, які має продавець, котрому не заплачено за товар

Продавець, якому не заплачено за товар, має такі права стосовно проданих товарів (див. статтю 39):

право утримання товарів за борги;

право зупинення товарів у дорозі;

право анулювання контракту та перепродажу товарів.

21.11. Право продавця на утримання товарів за борги

Право утримання товарів за борги — це право утримувати як забезпечення платежу товари, що перебувають у володінні сторони, котра реалізує це право. Так, майстер, який ремонтує товар, може затримати його у своєму володінні, поки ремонт не буде оплачено; власник готелю може затримати багаж пожильця, поки той не оплатить рахунок. Аналогічно продавець, якому не заплачено за товари, має право утримання їх за борги. Положеннями статті 38 визначено, що термін "продавець, якому не заплачено за товар" застосовується, коли: а) всю ціну за товар не було заплачено чи запропоновано;
Таким чином, продавець, якому не заплачено за товар, може

реалізувати своє право стосовно всіх товарів, якщо тільки йому не сплачено частини ціни. Однак, якщо покупець запропонував ціну, а потім відмовився, то продавець не кваліфікується як продавець, якому не заплачено за товар.

б) одержано вексель або інший оборотний кредитно-грошовий документ як умовний платіж і умова, на якій його одержано, не виконана через неприйняття

банком цього документа або з інших причин.

Оборотний кредитно-грошовий документ, прийнятий на сплату за товар, розцінюється як умовний платіж, тобто не скасовує обов'язку здійснити платіж доти, доки банк не оплатить його. Однак, прийнявши оборотний кредитно-грошовий документ на сплату за товар, продавець не стає продавцем, якому не заплачено за товар доти, доки банк відмовиться прийняти цей документ або згідно з положеннями статті 41 покупця визнають неплатоспроможним.

Обставини, коли виникає право утримання товарів за борги

Продавець, якому не заплачено за товар, одержує право утримати товари за борги, коли право власності перейшло до покупця, у таких випадках:

1) коли товари продані без будь-якого передбачення умов про кредит;

2) коли товари продані в кредит, але термін кредиту закінчився;

3) коли покупець неплатоспроможний. (Покупець стає неплатоспроможним, якщо він перестав оплачувати свої борги у звичайному ході бізнесу або якщо

неспроможний оплатити свої борги, термін сплати яких настав (див. статтю 61(4)).)

Згідно з положеннями статті 42, продавець може реалізувати своє право утримання товару щодо частини товарів за всю ціну, якщо він уже доставив частину товарів.

Продавець, якому не заплачено за товар, втрачає право утримання товарів за борги в таких обставинах:

коли він передає товари перевізнику або іншій відповідальній особі, якій товари передані на зберігання, з метою подальшої передачі покупцеві, без резервування права розпоряджатися товарами (хоч продавець все ще зберігає право затримати товари в дорозі — див. статтю 43(1)(а);

коли покупець або його агент на законних підставах одержує товари у володіння — див. статтю 43(1 )(Ь);

коли скасовано право утримання товарів за борги або право накладення арешту на товари — див. статтю 43(1 )(с);

коли має місце продаж покупцем застави зі згоди продавця — див. статтю 47(1);

коли товаророзпорядчий документ на законних підставах передано будь-якій особі, як-от покупцеві чи власнику товарів, і ця особа прийняла його добросовісно і за плату, якщо передачу здійснено шляхом продажу або застави, право продавця, якому не заплачено за товар, не має законної сили — див. статтю 43(1 )(а).

Якщо право власності на товари не перейшло до покупця, то продавець, якому не заплачено за товар, має право затримати поставку до того, як буде заплачено. Це передбачено положеннями статті 39(2).